Ухвала суду № 40156306, 13.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16705/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Горбань Н.І.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 211157,79 грн. , -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року позивач - Державна інспекція з контролю за цінами в місті Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір», в якому просила:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» в дохід державного бюджету, р/р 31115106700011, код 21081100, одержувач УДК в Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019 суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 70 385 грн 93 коп. (сімдесят тисяч триста вісімдесят п'ять грн 93 коп.) та суму штрафу у розмірі 140 771 грн 86 коп. (сто сорок тисяч сімсот сімдесят одна грн 86 коп.).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року адміністративний позов - задоволено:

- Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» в дохід державного бюджету, р/р 31115106700011, код 21081100, одержувач УДК в Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 70 385 (сімдесят тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 93коп.

- Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» в дохід державного бюджету, р/р 31115106700011, код 21081100, одержувач УДК в Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму штрафу у розмірі 140 771 (сто сорок тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 86 коп. (а.с. 184-188, том 1).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року вищезазначену постанову залишено без змін (а.с. 216-217, том 1).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції на новий розгляд (а.с. 267-269, том 1).

Вказане рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідач наголошував на невірності викладених в акті перевірки обставинах, на відсутність порушень зі свого боку, так само як і вказував на протиправність винесення рішення № 62, однак суди попередніх інстанцій вказаним доводам не надали належної оцінки, не спростували їх, що дає підстави стверджувати про неповноту встановлення всіх обставин справи.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України також звернула увагу, що відповідач оскаржував рішення позивача № 62 до суду, однак ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року, позовну заяву залишено без розгляду, тобто фактично в межах вказаної справи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» не розглядались, а питання правомірності винесення вказаного рішення № 62 та вірності викладених в акті перевірки фактів не досліджувались.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2014 року адміністративний позов задоволено:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» в дохід державного бюджету, р/р 31115106700011, код 21081100, одержувач УДК в Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 70 385 (сімдесят тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 93коп.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» в дохід державного бюджету, р/р 31115106700011, код 21081100, одержувач УДК в Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму штрафу у розмірі 140 771 (сто сорок тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 86 коп.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 08 квітня 2008 року, свідоцтво серії А01 за №10741450000028981 від 25 лютого 2008року.

Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві, керуючись ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» та п.4.1.3 Плану роботи на ІІ квартал 2010 року була проведена планова перевірка відповідача щодо дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги за період з червня 2009 року по березень 2010 року, за результатами якої складено Акт №112 від 13 травня 2010 року.

Крім того, зазначеною перевіркою позивачем встановлено, що при розрахунках з мешканцями будинків, що знаходяться на обслуговуванні у відповідача за послуги утримання будинку та прибудинкової території Підприємством порушено п. 3 Розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року №641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000року №748» та завищено нарахування за вказану послугу на 135 579,45грн., при цьому необґрунтовано отримана підприємством виручка за період з червня 2009 року - березень 2010 року згідно відомостей загальних нарахувань та сплаті за житлово-комунальні послуги, а також проведеного розрахунку рівня сплати по кожному власнику житлового приміщення складає 70 385,93грн.

На підставі Акту перевірки №112 від 13 травня 2010 року, Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві прийняла Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 62 від 19 травня 2010 року, згідно якого вирішено вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» в доход державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки 70 385,93 грн та стягнути штраф в сумі 140 771,86 грн.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення», в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Статтею 8 зазначеного закону передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

У відповідності до положень статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», державний контроль за цінами здійснюється при встановленні та застосуванні державних фіксованих і регульованих цін і тарифів. При цьому контролюються правомірність їх застосування і дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Статтею 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено повноваження органу державного нагляду (контролю), а саме: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати санкції, передбачені законом.

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519, підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних. Пунктом 1.6 цієї Інструкції передбачено, що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Згідно припису Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві № 61 від 19 травня 2010 року, у зв'язку із застосуванням вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них державного регулювання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» було зобов'язано в місячний термін усунути порушення держаної дисципліни цін при встановленні та застосуванні цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, а саме за послуги утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №62 від 19 травня 2010 року вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» в доход державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки 70 385,93 грн. та стягнуто штраф в сумі 140 771,86 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком Окружного адміністративного суду міста Києва про те, що дію розпорядження КМДА №641 від 30.05.2007 року було поновлено з 1 лютого 2009 року згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.02.2009 року №229 й втратило чинність згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.06.2010 року №485, а тому позивач правомірно керувався та застосовував розпорядження КМДА від 30.05.2007 року №641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження КМДА від 19.05.2000 року №748».

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідачем факт проведення перевірки позивача не заперечується, направлення на проведення перевірки, Акт №112 від 13.05.2010 року, припис №61 від 19.05.2010 року, рішення № 62 від 19.05.2010 року відповідачем отримані та оскаржувались до Державної інспекції з контролю за цінами та до суду і, як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, не скасовані у встановленому порядку.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 14.08.2014 року.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

Н.І. Горбань

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Горбань Н.І.