Постанова № 40156056, 13.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2014 року № 813/5280/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Сидор Н.Т., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит (вих. № 242 від 14.07.2014 року) у строк, визначений ст. 24 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність»;

- зобов'язати відповідача надати копії всіх письмових доказів (документів) на обгрунтування бездіяльності посадових осіб Львівського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області;

- зобов'язати відповідача надати повну відповідь на адвокатський запит (вих. № 242 від 14.07.2014 року).

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, не надав відповіді на адвокатський запит (вих. № 241 від 14.07.2014 року) ОСОБА_1 у строк, визначений ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Протягом встановленого ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку, відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву, які мотивує тим, що 23.07.2014 року за вих. № 4585 позивачу була надана відповідь на його адвокатський запит. Більш повну відповідь на адвокатський запит відповідач не зміг надати, оскільки особова справа засудженого ОСОБА_2, який перебував під вартою у Львівському слідчому ізоляторі в період з 16.01.2007 року по 02.03.2007 року, знищена за строком давності, так як у відповідності до Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань № 21 від 04.02.2004 року термін зберігання особових справ осіб, взятих під варту, складає 5 років. Відповідно відповідач повідомив позивача, що жодних копій документів з наведених обставин надати немає можливості. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши долучені до справи докази, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_1, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 850 від 22.12.1999 року, 14.07.2014 року в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» звернувся до Львівського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області із запитом за вих. № 242 про надіслання належним чином завірених копій (витягів) зі всіх без виключення письмових документів (доказів), зокрема, книги обліку, письмового дозволу судді Франківського районного суду м. Львова Юрківа О.Р. про надання побачення, які підтверджують дату та години знаходження на побаченні у Львівському слідчому ізоляторі в період з 16.01.2007 року по 02.03.2007 року утримуваного під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Факт надіслання адвокатського запиту відповідачу підтверджується копією фіскального чеку. Факт отримання адвокатського запиту відповідачем підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що відповідач 18.07.2014 року отримав даний адвокатський запит.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

23.07.2014 року за № 4584 відповідачем було надано письмову відповідь адвокату ОСОБА_1 наступного змісту: «повідомляємо, що ув'язнений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував під вартою у Львівському слідчому ізоляторі в період з 16.01.2007 року по 02.03.2007 року. Згідно наказу ДДУПВП № 21 - 2004 року термін зберігання особових справ осіб взятих під варту - 5 років. Враховуючи те, що особова справа ОСОБА_2 знищена за спливом давності, надати копії документів, зазначених у запиті, немає можливості».

Враховуючи те, що 19 липня - субота, а 20 липня - неділя є вихідними днями, то така відповідь була надана адвокату в строк, передбачений ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", тобто протягом п'яти робочих днів, а саме 23.07.2014 року.

Зазначені вище обставини вказують на те, що позивачу була надана відповідь на адвокатський запит позивача у строк, передбачений ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", однак суд звертає увагу на наступному.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Виходячи з аналізу зазначених норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Однак, як вбачається з адвокатського запиту № 242 від 14.07.2014 року, до такого адвокатом ОСОБА_1 було долучено згідно додатків: копію витягу серії ВС № 000382 з Єдиного реєстру адвокатів України та копію свідоцтва № 850 від 22.12.1999 року про право на зайняття адвокатською діяльністю. Інших документів долучено не було.

Зважаючи на зазначене, адвокатом ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не було долучено до адвокатського запиту ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Стаття 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає вичерпний перелік документів, які підтверджують повноваження адвоката на надання правової допомоги, а саме копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, на підставі яких адвокат вправі звертатись з адвокатським запитом.

Тому, зважаючи на зазначені обставини, відповідач як орган державної влади вправі був не надавати адвокату запитувану ним інформацію у адвокатському запиті, оскільки адвокатом ОСОБА_1 не було долучено до запиту ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, як цього вимагає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до висновку, що такі в силу ст. 94 КАС України слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова виконується негайно відповідно до п. 9 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сидор Н.Т.