Постанова № 40156029, 29.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 р. Справа № 804/9243/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участі:

представників позивача Самухи М.М.

представника відповідача Крейси Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Севеко" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Севеко" (далі - ТОВ "Компанія Севеко", позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів України (далі - Дніпропетровська митниця, відповідач), в якому просить, з урахуванням уточнень позовних вимог, прийнятих судом, визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 110050004/2014/000025/1 від 24.04.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 13025736 від 19.12.2013 р. ВАТ «БМЗ - управляюча компанія холдінг «БМК» здійснило поставку на адресу ТОВ "Компанія Севеко" арматури d 12 S500нд (немірної довжини). У додатку до договору, у рахунку на передоплату та у рахунку фактурі зазначена узгоджена сторонами ціна однієї тони зазначеного товару в розмірі 14 080 російських рублів. 22.04.2014 р. позивачем сформовано митну декларацію № 110050004/2014/001840 та подано до Дніпропетровської митниці для здійснення оформлення товару у митному відношенні разом з необхідними документами. При визначенні митної вартості отриманого товару позивачем був використаний основний метод - за ціною договору. Не погодившись з розрахованою митною вартістю товару Дніпропетровська митниця рішенням № 110050004/2014/000025/1 від 24.04.2014 р. здійснило коригування митної вартості отриманої позивачем арматури, визначивши її по другорядному методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у розмірі 17 080 російських рублів за одну тону. Позивач вважає, що заявлена ним митна вартість товару базувалася на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, які дають можливість встановити дійсну митну вартість за ціною договору. При цьому, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи викликають сумніви у достовірності наданої інформації, витребування документів, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення відповідача щодо застосування іншого, ніж основним метод визначення митної вартості. Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно застосований другорядний метод (за ціною договору щодо ідентичних товарів) визначення вартості товарів, які ввозяться в Україну, тому що ніяких розбіжностей у розрахункових документах не існує, позивачем зайво перерахована частка передоплати по арматурі, яка обліковується як заборгованість постачальника. Окремо представник позивача в судовому засіданні наголошував на тому, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. З огляду на викладене представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представником відповідача 29.07.2014 р. надані письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів № 110050004/2014/000025/1 від 24.04.2014 р. є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих органам доходів і зборів законодавством та цілком обґрунтованим. Позивачем не надані документи, запитувані митницею, які у розумінні вимог Митного кодексу України (далі - МК України) є належними, у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності заявленої митної вартості товару. Оскільки до прийняття оскаржуваного рішення позивачем не надано до Дніпропетровської митниці всіх документів, що вимагались, а виявлені розбіжності усунені не були, то посадовою особою Дніпропетровської митниці було перейдено до другорядного методу визначення митної вартості та, на думку відповідача, було правомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечувала в повному обсязі, просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ "Компанія Севеко" (код ЄДРПОУ 35928398) з 04.07.2008 р. зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 227 102 0000 010396.

19.12.2013 р. ТОВ "Компанія Севеко" (покупець) укладено контракт купівлі-продажу з ВАТ «БМЗ - управляюча компанія холдінг «БМК», Республіка Білорусь (продавець) № 13025736, за умовами якого продавець зобов'язується продати у власність покупця, а покупець зобов'язується оплатити товар згідно додатків до договору. Обумовлений в додатках товар придбається для ввозу в Україну.

17.03.2014 р. до наведеного договору було укладено додаток № 8, який є невід'ємною частиною договору № 13025736, відповідно до якого ВАТ «БМЗ - управляюча компанія холдінг «БМК» здійснило поставку на адресу ТОВ "Компанія Севеко" арматури d 12 S500 нд (немірної довжини), рахунку фактури № 75430579 від 16.04.2014 р., залізничної накладної № 03358857. У додатку до договору, у рахунку на передоплату та у рахунку фактурі зазначена узгоджена сторонами ціна однієї тони зазначеного товару в розмірі 14 080 російських рублів. Відповідно до додатку № 8 умови поставки: DAF (INCOTERMS 2000).

На виконання вимог вищевказаного контракту позивач отримав товар, а саме: арматуру d 12 S500 нд (немірної довжини) у кількості 66, 015 т.

Для здійснення митного оформлення товару позивач звернувся до Дніпропетровської митниці шляхом подачі митної декларації від 22.04.2014 р. № 110050004/2014/001840, в якій митна вартість товару визначена за методом № 1 - за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, позивачем були надані наступні документи: облікову картку суб'єкта ЗЕД № 110/2013/0001124 від 06.06.2013 р.; накладну УМВС №03358857 від 16.04.2014; платіжне доручення № 10 від 08.04.2014 р.; рахунок-фактуру № 75430579 від 16.04.2014 р.; рахунок на попередню оплату № 65047141 від 17.03.2014 р.; зовнішньоекономічний контракт № 13025736 від 19.12.2013 р.; додаткові угоди № 1 від 19.12.2013 р., № 2 від 21.01.2014, № 6 від 14.04.2014 р.; додатки № 2 від 19.12.2013 р., № 8 від 17.03.2014 р.; довідка радіологічного контролю № 2719 від 16.04.2014 р.; сертифікат про походження товару BYUA4312010263 від 16.04.2014 р.; сертифікат якості № р2816 від 16.04.2014 р.; копія декларації країни відправлення № 14336/160414/0013967 від 16.04.2014 р.

Рішенням № 110050004/2014/000025/1 від 24.04.2014 р. митним органом відмовлено у митному у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Відповідачем до позивача направлено картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110050004/2014/00059 від 24.04.2014 р., якою повідомлено про відмову у прийнятті митної декларації з причини, що митним органом винесене рішення про коригування митої вартості товару №110050004/2014/000025/1 від 24.04.2014 р. на підставі ч. 6 ст. 54, ч. 4 ст. 55 МК України. В картці відмови зазначено, що ТОВ "Компанія Севеко" необхідне подання нової ВМД з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару № 110050004/2014/000025/1 від 24.04.2014 р.

У зв'язку з незгодою позивача з рішенням відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідач за зверненням ТОВ "Компанія Севеко" випустив товар, що декларувався у вільний обіг (ВМД № 110050004/2014/001883 від 24.04.2014 р.), за умовами сплати позивачем митних платежів згідно з митною вартістю арматури d 12 S500нд, визначеною позивачем та забезпечення позивачем сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною позивачем та обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом, шляхом надання фінансових гарантій у розмірі 14 996, 42 грн.

В рішенні відповідача № 110050004/2014/000025/1 від 24.04.2014 р. зазначено, що відповідно до п. 4.1 ст. 54 МК України здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявної в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В результаті такого контролю встановлено: наданий рахунок-фактура № 75430579 від 16.04.2014 р. не містить дані про умови та строки оплати, відповідно угоди № 13025736 від 19.12.2013 р. передбачена 100% передплата, вартість партії згідно наданого рахунку 929 491, 20 рос. руб, передплачено відповідно платіжного доручення №10 від 08.04.2014 р. - 957 440 рос. руб. на підставі рахунку на попередню оплату № 65047141 від 17.03.2014 р. з загальною сумою до сплати 8 138 240 рос. руб. Наведені дані унеможливлюють проведення контролю числового значення заявленої митної вартості, відповідно до п.4 статті 54 МК України. Також за результатами співставлення заявленого рівня митної вартості з наявною у органу доходів та зборів інформацією про рівень цін на такі товари встановлено, що у органу доходів та зборів наявна інформація щодо митних оформлень ідентичних товарів за ціною, вищою, ніж заявлена за МД. Вищезазначені обставини призвели до сумніву у правильності визначення митної вартості товару.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 53 МК України, 22.04.2014 р. митним органом направлено електронне повідомлення № 18905, яким було зобов'язано декларанта надати додаткові документи протягом 10 календарних днів: 1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) виписку з бухгалтерської документації.

В рамках проведення консультацій для підтвердження заявленої митної вартості декларантом згідно з листом від 23.04.2014 р. № 0227 було надано додаткові пояснення та наступні документи:

- лист № 047/3287 від 14.03.2014 р. з комерційною пропозицією виробника товару на поставку арматури на умовах DAF кордон РБ-Україна;

- копії рахунків-фактур № 9000596522 від 02.12.2013 р. та №9000596698 від 12.12.2013 р. та прейскурант ПАТ АМКР із зазначенням цін на арматуру;

- платіжне доручення №9 від 26.03.2014 р.;

- фотографії грузу товару.

Згідно п. 3 ст. 337 МК України, проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації, поданої для митого оформлення, з даними, які наявні у митного органу. Рівень заявленої декларантом митної вартості товару арматури d 12 S500 нд (немірної довжини) становить 14, 08 рос. руб./кг, рівень митної вартості, визнаної митними органами, оформленої за ВМД №110050004/2014/000488 від 10.02.2014 р., за якою ввозився такий самий товарів становить 17, 6 рос.руб./кг.

Таким чином, судом з'ясовано, що фактичною підставою винесеного рішення є розбіжності у документах наданих до митного органу, які унеможливлюють обчислення митної вартості, а також наявна інформація щодо митних оформлень ідентичних товарів за ціною, вищою, ніж заявлена за МД.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товарів, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).

Водночас частиною 3 вказаної статті визначено, що орган доходів і зборів має право вимагати надання (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткових документів, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач стверджує, що неможливість застосування першого методу обумовлена наявністю розбіжностей в наданих документах та ненаданням позивачем обґрунтування таких розбіжностей, зокрема: наданий рахунок-фактура № 75430579 від 16.04.2014 р. не містить дані про умови та строки оплати, відповідно угоди № 13025736 від 19.12.2013 р. передбачена 100% передплата, вартість партії згідно наданого рахунку 929 491, 20 рос. руб, передплачено відповідно платіжного доручення № 10 від 08.04.2014 р. - 957 440 рос. руб. на підставі рахунку на попередню оплату № 65047141 від 17.03.2014 р. з загальною сумою до сплати 8 138 240 рос. руб. Наведені дані унеможливили проведення контролю числового значення заявленої митної вартості, відповідно до п.4 статті 54 МК України.

Але суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки у рахунку № 65047141 від 17.03.2014 р. зазначено найменування продукції арматура 12 S500 нд, кількість 68, 00 т., ціна - 14080, 00 рос. руб, сума - 957 440 рос .руб. У відповідності до зазначеного рахунку позивач платіжним дорученням № 10 від 08.04.2014 р. перерахував ВАТ «БМЗ - управляюча компанія холдінг «БМК» передоплату вартістю арматури 12 S500 нд у розмірі 957 440 рос. руб. Таким чином з наданих до суду документів не вбачається жодних розбіжностей між сумою сплати по позиції арматура 12 S500 нд по укладеному між позивачем та ВАТ «БМЗ - управляюча компанія холдінг «БМК» договором купівлі-продажу.

Відповідачем в свою чергу не враховано, що розбіжність суми сплати, згідно платіжних доручень № 9 від 26.03.2014 р. та № 10 від 08.04.2014 р. та загальною сумою рахунку на попередню оплату № 65047141 від 17.03.2014 р. у розмрі 211 200 рос. руб., на яку відповідач посилається в оскаржуваному рішенні немає відношення до визначення митної вартості товару. Зазначена розбіжність виникла за рахунок зайво перерахованої позивачем передоплати по арматурі 12 S500 нд за платіжним дорученням № 9 від 26.03.2014 р.

У відповідності до актів взаєморозрахунків № 25139 станом на 01.04.2014 р., № 25260 станом на 01.05.2014 р., зайво перерахована позивачем передоплата по арматурі 12 S500 нд, обліковується підприємствами, як заборгованість ВАТ «БМЗ - управляюча компанія холдінг «БМК» перед ТОВ "Компанія Севеко" по договору № 13025736 від 19.12.2013 р. та враховуються при подальших поставках металопрокату.

На обґрунтування правомірності свого рішення, відповідач стверджує, що за результатами співставлення заявленого рівня митної вартості з наявною у органу доходів та зборів інформацією про рівень цін на такі товари встановлено, що у органу доходів та зборів наявна інформація щодо митних оформлень ідентичних товарів за ціною, вищою, ніж заявлена за МД.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що дані цінової бази органу доходів та зборів митної вартості ідентичних або подібних товарів, відповідно до яких перший метод визначення митної вартості є основним, за умови дотримання декларантом вимог щодо порядку декларування митної вартості товарів та документального підтвердження розміру митної вартості, визначеної за першим методом, не є достатніми та визначальними для висновку про недостовірність митної вартості товару. Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.01.2012 р. (справа № К-4577/09).

Окрім того, Міністерство доходів і зборів України у листі від 07.05.2014 р. № 10441/7/99-99-10-0301-17 (копія міститься в матеріалах справи) зазначило, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Таким чином суд не може вважати посилання відповідача на інформацію органу доходів та зборів щодо митних оформлень ідентичних товарів за ціною, вищою, ніж заявлена за МД, беззаперечним доказом хибного визначення позивачем митної вартості товару.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в межах терміну дії гарантійних зобов'язань, в підтвердження договірної ціни на отриманий за договором № 13025736 від 19.12.2013 р. товар, позивач листом від 27.05.2014 р. № 0315 надав відповідачу наступні документи: копію інформаційного листа № 91/912 від 06.05.2014 р.; копію листа про поставки № 91/913 від 06.05.2014 р.; копію акту звірки розрахунків № 25260; копію акту звірки розрахунків № 25139; копію прибуткової накладної № 126 від 24.04.2014 р.; копію листа Міндоходів і зборів України від 07.05.14 №10441/7/99-99-10-03-01-07; копія рішення про коригування митної вартості товару від 24.04.2014 р. № 110050004/2014/000025/1.

Окрім того до митного органу було надано експертний висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яким проведено цінову експертизу договору № 13025736 від 19.12.2013 р. на постачання імпортного сталевого прокату, в якому встановлено, що рівень імпортної ціни арматури 12 S500 нд відповідає ціні виробника та становить 14 080 рос. руб. за тонну.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 2 ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З проведеного аналізу документів, долучених до матеріалів справи, судом з'ясовано, що позивачем надано до митного органу всі необхідні документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України і аналіз вказаних документів не дає підстави вважати, що вони містять розбіжності, які ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості товарів або відомості щодо ціни, яка була сплачена за товар, та на які посилається орган доходів і зборів.

Суд також вважає, що відповідачем було безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а саме за ціною договору щодо ідентичних товарів з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4 ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Та обставина, що в митного органу наявна інформація про те, що ідентичний товар, задекларовано іншою особою, розмитнювався раніше за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом.

Крім того, нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив митну вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі ВМД № 1100500004/2014/000488 від 10.02.2014 р. на рівні 17, 6 рос. руб/кг, на невідомих умовах, та прийняв рішення про коригування митної вартості товару № 110050004/2014/000025/1 від 24.04.2014 р. не приймаючи до уваги письмові пояснення та доводи позивача та документи, які надані позивачем.

Суд зазначає, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Подані ТОВ "Компанія Севеко" документи дають змогу чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ст. 58 МК України. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна, можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів того, що подані ТОВ "Компанія Севеко" основні та додаткові документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни та не наведено доказів заявлення неповних та/або недостовірних відомостей та невірного визначення митної вартості товару.

Таким чином суд вважає, що під час здійснення митного оформлення вищезазначених товарів позивачем були надані усі необхідні, передбачені законодавством документи, які обґрунтовано доводили вартісні показники товару, що імпортується. У відповідача не було жодних підстав самостійно визначати митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до ст. 60 МК України у розмірі 17, 6 рос. руб/кг.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, в той час як докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування заявленої митної вартості прийняте Дніпропетровською митницею не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач також просить стягнути на користь ТОВ "Компанія Севеко" судовий збір у розмірі 1827, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно платіжного доручення № 473 від 16.06.2014 р. у розмірі 1827, 00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 110050004/2014/000025/1 від 24.04.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Севеко" судовий збір у розмірі 1827, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 04 серпня 2014 року.

Суддя О.М. Неклеса