Ухвала суду № 40155868, 29.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2014 рокусправа № 2а/0470/14430/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Дніпрошина» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2012 за № 0001382305.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013р. в задоволенні позову відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що при розгляді справи не було встановлено однієї з необхідних умов для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту - факту придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача не з'явився, судову повістку отримав 22.05.2014.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки №1221/221/05768898 від 03.07.2012, було винесено відносно ВАТ «Дніпрошина» податкове повідомлення-рішення № 0001382305 від 31.07.2012, щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму за основним платежем 3910703,00 грн.

Актом перевірки було встановлено зокрема порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.

В описовій частині акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено наявність операцій з реалізації продукції за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції, робіт, послуг, і як наслідок отримання збитків на суму 83 184 129грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності та враховано те, що позивач на виконання свого обов'язку надав листа за вих. № 1491/01-012 від 21 червня 2012 року, який надійшов до податкової інспекції 22 червня 2012 року, що підтверджується відбитком вхідного штампу. З даного листа судом встановлено про наявність накопиченої суми збитків за перевіряє мий період.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. № Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Отримання прибутку від кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, оскільки вона може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами.

Проте позивачем не доведено необхідність продажу товару за ціною, нижчою собівартості протягом перевіряємого періоду, не доведено наявність мети суб'єкта господарювання на отримання прибутку та здійснення діяльності у відповідності з такими цілями, що необхідно розглядати як операцією, вчинену поза межами його господарської діяльності, оскільки позивач намагався отримати прибуток не за рахунок своєї господарської діяльності, а розраховував отримати державні кошти шляхом повернення ПДВ з державного бюджету.

Податковий орган доведено відсутність об'єктивних економічних причин для негативного результату відповідних операцій, здійснення останніх з метою штучного завищення розміру податкового кредиту задля заниження об'єкту оподаткування.

Таким чином, є вірними висновки суду першої інстанції про правомірність дій податкової інспекції під час перевірки та обґрунтованого висновку про заниження податкових зобов'язань, що було зумовлено неправильним визначенням бази оподаткування.

Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш