Ухвала суду № 40155355, 25.07.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2444/14-ц

Провадження № 2/333/2384/14

УХВАЛА

Іменем України

25 липня 2014 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Держава України в особі Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області, Служба у справах дітей Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2014 року ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Держава України в особі Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області, Служба у справах дітей Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.

Вказану позовну заяву ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.04.2014 року залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2014 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10.07.2014 року вказану ухвалу судді від 16.04.2014 року скасовано з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

23.07.2014 року вказана позовна заява надійшла у провадження судді Дмитрієвої М.М

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Як визначено у ст. 4 ЦПК України суд здійснює правосуддя у спосіб визначений Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє особам, які беруть участь у справі у здійсненні їх прав, тому суддя, вивчивши матеріал вказаної позовної заяви, вважає за потрібним запропонувати позивачу привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

За правилами ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як убачається з позовної заяви, спір виник з приводу нерухомого майна - ? частини квартири АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Комунарського району м. Запоріжжя. Таким чином, справа підсудна Комунарському районному суду м. Запоріжжя.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України у позовній заяві зазначена ціна позову - 25000 грн.

Тягар доказування вартості спірного майна несе позивач, тому він повинен обґрунтувати у позовній заяві ціну позову та надати суду відповідні докази цього. Відбиття в позовній заяві ціни позову має значення, в першу чергу, для захисту прав самого позивача, оскільки обумовлює розмір сплати судового збору, розподіл судових витрат між сторонами і впливає на можливість порушення судової діяльності на захист права. Отже, від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору.

На підтвердження ціни позову, позивачем надано ксерокопію договору купівлі - продажу вказаної квартири від 02.03.2001 року, проте суд критично ставиться до вказаної ціни позову з наступних підстав.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України встановлено, що у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавств, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості на час розгляду справи.

Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір, виходячи з реальної вартості майна.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання позовної заяви - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» станом на 01.01.2014 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218 гривень, тобто ставка судового збору за подання позовної заяви про поділ майна на сьогоднішній день становить не менше 243,60 грн. та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати - 3654 грн.

Таким чином, позивач, відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, повинен провести оцінку нерухомого майна, на яке він просить визнати за собою право власності, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна).

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір, виходячи з реальної вартості частини будинку та вартості спірного автомобіля. У разі неможливості встановити точну ціну позову (ринкову вартість частини будинку), позивач повинен надати суду докази цього та клопотання про визначення судом попереднього розміру судового збору.

Будь - яких доказів на підтвердження того, що позивач вже звертався до оцінювача чи оціночної фірми, і на цей час встановити ціну позову (ринкову вартість майна) неможливо, суду не надано.

Таким чином, позивачу необхідно вказати ціну позову та сплатити судовий збір, надавши докази на підтвердження цього або надати докази звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Як убачається з позовної заяви, позивачем заявлена вимога немайнового характеру, яка відповідно до Закону України «Про судовий збір» також підлягає оплаті судовим збором, а саме 0,2 розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 21014 року.

Всупереч вищевказаним нормам законом, позивачем судовий збір не сплачено, також не надано доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України позовна заява, яка подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, ст.ст. 4, 6, 8 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Держава України в особі Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області, Служба у справах дітей Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Копія ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва