Постанова № 40154743, 12.08.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2014 р. Справа № 5021/1639/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., судя Бородіна Л.І., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Мальченко О.О.,

за участю представників:

від апелянта - не з'явився,

від боржника - не з'явився,

від комітету кредиторів - не з'явились,

ліквідатор - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах (вх.№2017С/2-8) на ухвалу господарського суду Сумської області від 24.06.2014 року по справі №5021/1639/2011,

за заявою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м.Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія», м.Суми,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.06.2014р. у справі №5021/1639/2011 відмовлено у задоволенні заяви № 10607/11 від 30.05.2014р. Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання поточних кредиторських вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія» в сумі 18377,57 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах з вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 24.06.2014 року по справі №5021/1639/2011 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія» про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 18377,57 грн. з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень 2013 - травень 2014 року. (вх.№ 2017, а.с. 111-112)

Апелянт, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на положення абз.4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого для платників збору, визначених пп.1 та 2 ст. 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та вказує на виникнення у боржника поточної заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в м.Сумах.

На думку скаржника, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, не передбачено припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в період, коли щодо боржника відкрита ліквідаційна процедура, таким чином відшкодування зазначених витрат здійснюється до внесення запису до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2014р. у справі №5021/1639/2011 прийнято апеляційну скаргу до провадження, справу призначено до розгляду.

05.08.2014р. від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6303), в якому він просить суд апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду в м. Сумах залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Сумської області від 24.06.2014р.- без змін; справу розглянути без участі ліквідатора Чупруна Є.В. (а.с. 118-120)

На думку ліквідатора, враховуючи положення п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє існування, що свідчить про відсутність підстав для нарахування скаржником поточних кредиторських вимог до банкрута.

У зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А., на підставі розпорядження секретаря судової палати № 2 від 07.08.2014р., для розгляду апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду у м. Сумах сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Пуль О.А.

В судове засідання Харківського апеляційного господарського суду учасники судового процесу не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить належним чином направлені копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2014р. у справі №5021/1639/2011 на адреси учасників провадження у даній справі, в яких зазначено про час та місце розгляду поданої апеляційної скарги, а також повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 009964/4, 009964/5,009964/6.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи на те, що інші учасники судового процесу у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, а також, що явка представників учасників судового процесу у справі про банкрутство у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи №5021/1639/2011, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.07.2011р. у справі №5021/1639/2011 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія».

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.08.2011р. у справі №5021/1639/2011 введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майном призначено Чупруна Є.В.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.03.2012р. у справі №5021/1639/2011 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.07.2011р. порушено провадження у справі №5021/1639/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія».

Постановою господарського суду Сумської області від 29.05.2012р. у справі №5021/1639/2011 (суддя Спиридонова Н.О.) визнано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрунзе - Будіндустрія» (м.Суми, вул.Горького, 58, інд. код 34013232) - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

В червні 2014р. Управління Пенсійного фонду України в а м. Сумах подало до місцевого господарського суду заяву від 30.05.2014р. № 10607/11 про визнання поточних кредиторських вимог у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія» в сумі 18377,57 грн.

У поданій заяві про визнання поточних кредиторських вимог, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах просить визнати поточні кредиторські вимоги в сумі 18377/57 грн.

Свою заяву Управління Пенсійного фонду України в Сумах обґрунтовує тим, що за час ліквідаційної процедури заборгованість боржника перед кредитором збільшилась на суму 18377,57 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 2 за вересень 2013 року по травень 2014 року та надав розрахунок суми сплати до Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. пп. «б»-«з», ст. 13 Закону України.

Дослідивши зазначену заву з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства та законодавства України про банкрутство, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Законом України "Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011р. №4212-VI було внесено зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.12.2012р. №01-06/1941/2012 про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань» зазначено, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI набирає чинності 19.01.2013 р.

У розділі Х «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що господарським судом у даній справі прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури 10 грудня 2012 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року №4212-VI, то відповідно під час розгляду вимог кредитора до боржника, що заявлені в ліквідаційній процедурі, повинно бути застосовано положення Закону в редакції, яка діяла до набрання чинності змінами згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року №4212-VI.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України №4212-VI від 22.12.2011р.) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.

Аналізуючи зазначені норми законодавства про банкрутство у їх сукупності, виходячи із основоположних засад правового регулювання особливого порядку відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що поточними вимогами кредитора визнаються неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурі банкрутства боржника після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Окрім цього, після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій. Таким чином, витрати щодо виплати оплати праці та допомоги працівникам боржника можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Постановою господарського суду Сумської області про визнання боржника банкрутом від 29.05.2012р. встановлено, що з дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припиняється, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури. Припиняються повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна.

Як вбачається із матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах просить визнати майнові вимоги по поточній заборгованості боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 2 за вересень по травень 2014 року у розмірі 18377,57грн., тобто по заборгованості, що виникла після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора постановою господарського суду Сумської області від 29.05.2012р.

У статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги заявника не є ані вимогами четвертої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту цього Закону.

У справах про банкрутство норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який є спеціальним Законом, мають перевагу серед інших нормативно-правових актів.

Отже, заявлені апелянтом майнові вимоги по поточній заборгованості боржника не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає нових зобов'язань.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 18.03.2014р. у справі №6/108-09 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області до Відкритого акціонерного товариства «Охтирсільмаш».

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 24.06.2014р. у справі №5021/1639/2011 - без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сумах залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 24.06.2014р. у справі №5021/1639/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12.08.2014 р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Пуль О.А.