Постанова № 40154740, 13.08.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2014 р. Справа № 920/262/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Литвиновій К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Чернявського Ф.Ю. (довіреність б/н від 05.08.2014р.),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1441 С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 27.03.14р. у справі № 920/262/14

за позовом Дитячо-юнацької спортивної школи "Україна" Профспілкової організації ПАТ "Сумбуд", м.Суми,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Профспілкова організація Публічного акціонерного товариства "Сумбуд", м.Суми,

до Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Суми,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.03.2014р. (суддя Джепа Ю.А.) позов задоволено. Визнано за Дитячо-юнацькою спортивною школою "Україна" профспілкової організації публічного акціонерного товариства "Сумбуд" (40011, м. Суми вул. Рибалко, 2, код ЄДРПОУ № 14027273) право власності на об'єкт нерухомості, яким є веслувальна база за адресою: м. Суми вул. Заливна, 6 "А" і яка включає в себе наступні будівлі та споруди: а) літера "А-1" - до якої входять нежитлові приміщення: під номером І "тамбур" площею 2,6 кв.м, під номером ІІ "тамбур" площею 26, 6 кв.м, під номером ІІІ "тамбур" площею 2,3 кв.м, під номером ІV "тамбур" площею 4,0 кв.м, під номером 1 "роздягальня" площею 11,9 кв.м, під номером 2 "коридор" площею 6,6 кв.м, під номером 3 "тренувальна зала" площею 16,9 кв.м, під номером 4 "роздягальня" площею 7,0 кв.м, під номером 5 "коридор" площею 6,0 кв.м, під номером 6 "роздягальня" площею 5,5 кв.м, під номером 7 "роздягальня" площею 6,7 кв.м, під номером 8 "роздягальня" площею 5,7 кв.м, під номером 9 "кабінет" площею 9,5 кв.м, під номером 10 "тренувальна зала" площею 15,0 кв.м, під номером 11 "тренувальна зала" площею 30,0 кв.м, під номером 12 "тренувальна зала" площею 23,5 кв.м, під номером 13 "кабінет" площею 7,5 кв.м, під номером 14 "кладова" площею 1,0 кв.м, під номером 15 "коридор" площею 1,4 кв.м, під номером 16 "коридор" площею 1,7 кв.м. Прибудови за літерами "а", "а'", "а''", "а'''", які є складовими частинами приміщення літери "А-1" та позначені на плані поверху літера А-1: під номером І "тамбур", під номером ІІ "тамбур", під номером ІІІ "тамбур", під номером ІV "тамбур". Всього по приміщенням "А-1" - 191,4 кв.м; б) літера "Б" - "Елінг" - площею 179, 1 кв.м; в) літера "В" - "Елінг" - площею 14, 3 кв.м, який складається з приміщень номеру 1 - "тамбур" площею 1,1 кв.м та номеру 2 - "приміщення елінгу" площею 13,2 кв.м; г) літера "Г" - "Сарай" - площею 14, 4 кв.м; д) літера "Д" - "Навіс" - площею 7,5 кв.м; е) літера "Ж" - "Вбиральня"- площею 1,4 кв.м; є) Номер по плану: № 1 "Хвіртка", № 2 "Ворота", № 3 "Огорожа".

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Скарга обґрунтована тим, що враховуючи те, що самостійний баланс ДЮСШ, укладений договір та жодні інші документи, що підтверджують право власності на спортивні споруди до перевірки та до скарги не надані, наявність власних споруд позивачем не підтверджено.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 10.06.2014р.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №6314 від 06.08.2014р.) та у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, відзив на апеляційну скаргу не надала, про причини не з'явлення суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце слухання справи ухвалою суду від 10.06.2014р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В лютому 2014р. Дитячо-юнацька спортивна школа "Україна" Профспілкової організації ПАТ "Сумбуд" звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання права власності на об'єкт нерухомості, яким є веслувальна база за адресою: м.Суми, вул.Заливна, 6 «А».

Позов обґрунтовано тим, що 17.12.1991р. було створено всеукраїнське добровільне спортивне товариство профспілок "Україна".

16.04.1992 р. постановою Президії Сумської обласної ради профспілок № П-26-3 вирішено з балансу спорткомбінату "Авангард" передати на баланс облради спорттовариства профспілок "Україна" належні профспілковим органам основні засоби та штатну чисельність, тобто цілісно-майновий комплекс дитячо-юнацької школи "Авангард" разом з трудовим колективом.

22.04.1992р. за актом приймання - передачі майна, спортивний комбінат "Авангард" передав на баланс дитячо - юнацькій спортивній школі "Україна" при облраді профспілок "Україна" майно спортивного призначення, а саме: будівлі та споруди, транспортні засоби, спортінвентар, штатний розклад тощо. Відповідно до відомості про будівлі та споруди були передані будівля водно-гребної бази, мостик водно-гребної бази, будинок СКО, які знаходяться за теперішньою адресою: м. Суми, вул. Заливна, 6 "А".

28.04.1992р. постановою Президії Сумської облради спорттовариства профспілок "Україна" № 1 ДЮСШ "Україна" було наділено, відповідно до постанови Держкомспорту СРСР від 04.06.1991р. № 4, самостійним балансом з правом юридичної особи відповідно до типового Статуту про ДЮСШ.

21.06.1993р. Сумським обласним управлінням статистики ДЮСШ "Україна" було видане свідоцтво № 10/18 про присвоєння ідентифікаційного коду ЕКПО № 14027273.

22.12.1993р. постановою Президії Сумської облради спорттовариства профспілок "Україна" № П-8-1 вирішено передати з 01.01.1994р. профкому ППСП "Сумбуд" штампи, фонд заробітної плати, інвентар, обладнання з відділеннями по видам спору (велоспорт, лижні гонки, гребля на байдарках та каное, теніс, вільна боротьба).

26.01.1994р. постановою Президії Сумської обласної ради профспілок № П-39-3г також вирішено передати з 1 січня 1994р. штати, майно, спортінвентар та обладнання ДЮСШ облради фізкультурно - спортивного товариства "Україна" профкому ППСО "Сумбуд".

03.02.1994р. рішенням президії профспілкового комітету ППСП "Сумбуд", яке оформлено протоколом № 43, затверджено акт прийому - передачі зазначеного майна на баланс профкому комітету ППСП "Сумбуд". Майно водно-гребної бази перейшло до профспілкового комітету ППСП "Сумбуд", яке мало речове право - колективна форма власності громадської організації.

22.09.1995р. розпорядженням голови Сумської міської ради народних депутатів № 395-р. була зареєстрована Дитячо-юнацька спортивна школа "Україна" у формі ТОВ, засновником якого виступило ВАТ "Сумбуд" та Сумській обком профспілки робітників будівництва та промбудматеріалів, до складу якого входить профком ППСП "Сумбуд". У якості майнового вкладу для формування майна ДЮСШ "Україна" у формі ТОВ Сумській обком профспілки робітників будівництва та промбудматеріалів передав водно-гребну базу за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 6 "А", яка вже раніше 22.04.1992р. за актом була передана позивачу. Відповідно до п 4.1. Статуту, ДЮСШ "Україна" у формі ТОВ є власником майна, переданого йому учасниками. Таким чином, позивач набув право власності на зазначене майно з моменту державної реєстрації ДЮСШ "Україна" у формі ТОВ.

Обрання організаційно-правової форми товариства з обмеженою відповідальністю було обмовлено відсутністю на той час відповідного правового механізму створення спортивної установи та позашкільного закладу громадської організації.

30.10.1998р. Відділом державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Виконкому Сумської міської ради за № 3636 ДЮСШ "Україна" у формі ТОВ було перереєстровано у ДЮСШ "Україна" профспілкового комітету ВАТ "Сумбуд" у формі колективного підприємства як позашкільний заклад.

В подальшому неодноразово проводились реєстрації змін до статуту і за останньою редакцією Статуту ДЮСШ "Україна" від 21.11.2013р. позивач є позашкільним навчальним закладом, єдиним учасником якого є профспілкова організація публічного акціонерного товариства "Сумбуд".

Нерухоме майно - водно-гребна база за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 6 "А" з 22.04.1992р. по 22.09.1995р. знаходилось у володінні та користуванні, а з 1995 року, за приписом п. 4.1. Статуту від 22.09.1995р., у власності позивача. Всього строк безперервного володіння майном складає більш ніж 20 років. Однак, з різних причин державна реєстрація права власності на майно не проведена.

Як зазначає позивач, 28.10.2013 р. за результатами перевірки правомірного (цільового) використання дитячо-юнацькою спортивною школою "Україна" профспілкового комітету ВАТ "Сумбуд" коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виконавчою дирекцією Сумського ОВ ФСС ТВП складено акт перевірки та прийнято рішення від 11.11.2013р. № 10 про застосування до ДЮСШ "Україна" штрафу у розмірі 50 % від суми неправомірно використаних страхових коштів в сумі 13181,32 грн. та вимагається у десятиденний строк повернути кошти нецільового використання в сумі 26362,63 грн. Всього підлягає поверненню 39543,95 грн.

На думку позивача, рішення Виконавчої дирекції СОВ ФСС з ТВП від 11.11.2013 р. № 10 обґрунтовано тим, що ДЮСШ "Україна", не маючи власних спортивних споруд, віднесло до витрат заробітну плату п'яти штатних одиниць обслуговуючого та адміністративного персоналу водно-гребної бази, які фінансуються за рахунок коштів Фонду.

Позивач в позові посилається на те, що відповідач знає, що за фактом у ДЮСШ "Україна" є нерухоме майно водно-гребної бази, тривалий час існування якої забезпечується саме частковим фінансуванням Фондом витрат по її утриманню, але відповідач, у зв'язку з відсутністю документів про державну реєстрацію права власності, не визнає право власності ДЮСШ "Україна" на об'єкт нерухомості.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.03.2014р., зокрема, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Профспілкову організацію Публічного акціонерного товариства "Сумбуд".

Як свідчать матеріали справи, третя особа у відзиві на позовну заяву (вх. №3579 від 17.03.2014р.) повністю погоджується з вимогами позивача та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву (вх. №3616 від 18.03.2014р.) проти позову заперечував, посилаючись на те, що самостійний баланс ДЮСШ, укладений договір та жодні інші документи, що підтверджують право власності на спортивні споруди до перевірки не надані, наявність власних споруд позивачем не підтверджено. Отже, доводи та аргументи позивача, викладені в позовній заяві щодо набуття права власності на об'єкт нерухомості- водно-гребну або веслувальну базу, є необґрунтованими.

27.03.2014р. господарським судом Сумської області прийнято оскаржуване рішення, яким позов задоволено. При цьому, рішення суду обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна у власності позивача, а відповідачем не подано доказів перебування спірного об'єкту нерухомості у власності третіх осіб.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Частиною 1 ст. 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Як вже зазначалось, підставою для подання позову було те, що відповідачем було винесено рішення №10 від 11.11.2013р. про застосування до ДЮСШ "Україна" штрафу у розмірі 50 % від суми неправомірно використаних страхових коштів в сумі 13181,32 грн. та вимагалось у десятиденний строк повернути кошти нецільового використання в сумі 26362,63 грн. Як зазначав позивач, рішення Виконавчої дирекції СОВ ФСС з ТВП обґрунтовано тим, що ДЮСШ "Україна", не маючи власних спортивних споруд, віднесло до витрат заробітну плату п'яти штатних одиниць обслуговуючого та адміністративного персоналу водно-гребної бази, які фінансуються за рахунок коштів Фонду.

Також, в наведеному рішенні зазначено, що рішення може бути оскаржено ДЮСШ «Україна» Профспілкового комітету ВАТ «Сумбуд» протягом десяти календарних днів з дня його отримання до виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності або в судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що Виконавча дирекція Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка здійснювала перевірку правомірного (цільового) використання позивачем коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним права володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності. У зв'язку із цим прийняття відповідачем рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно та застосування фінансових санкцій не є оспоренням чи невизнанням права власності в контексті цивільно-правових відносин, які врегульовані ст.392 ЦК України.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач мав право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку. Однак, як свідчать матеріали справи, останній наданим правом не скористався та у судовому порядку рішення не оскаржив.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави для висновку про правомірність заявленого позову до відповідача, оскільки відповідач є неналежним відповідачем у даній справі. Крім того, в діях відповідача відсутні претензії на особисту власність вказаного об'єкту нерухомості.

Враховуючи вищевикладене, позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, в зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв'язку з чим рішення господарського суду Сумської області від 27.03.14р. у справі № 920/262/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.03.14р. у справі № 920/262/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Повний текст постанови складено 11.08.2014р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.