Постанова № 40154734, 11.08.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2014 р. Справа № 920/935/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Полубояриній Н.В

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ Виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш", м. Суми (вх. №1989 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 10.06.14 у справі № 920/935/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

до ПАТ Виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш", м. Суми

про стягнення 5 507,18 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, Публічного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії “Сумигазмаш”, м. Суми, суму боргу з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 за травень 2014 року в сумі 5507,18 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10 червня 2014 року по справі № 920/935/14 (суддя Джепа Ю.А.) провадження у справі припинено за відсутності предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач з ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, провадження у справі припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Судові витрати просить покласти на позивача.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу – без змін.

Позивач та відповідач явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце судового розгляду справи були належним чином та завчасно повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причини неявки до суду від сторін на адресу Харківського апеляційного господарського суду не надходило, явку представників не визнано обов’язковою, а також враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів визнає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу та докази по справі на її підтвердження, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії “Сумигазмаш” суми боргу з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 за травень 2014 року в сумі 5507,18 грн.

Разом з цим, 10.06.2014 р. представник позивача подав заяву, відповідно до якої зазначив, що на день розгляду справи заборгованість відповідача погашена.

Оскільки сума боргу, яка є предметом спору у даній справі була погашена відповідачем в повному обсязі після порушення справи, суд першої інстанції припинив провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

При цьому, з приводу наведених відповідачем доводів про те, що позивач повинен був звернутися з майновими вимогами до ПАТ ВЕК “Сумигазмаш” в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, та в зв’язку з цим припинення провадження на підставі п. 1 ч. 80 ГПК України, суд першої інстанції, посилаючись на п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України, вказав на те, що даний спір підсудний господарському суду, оскільки відносно відповідача, ПАТ ВЕК “Сумигазмаш”, господарським судом Сумської області порушено справу про банкрутство.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Так, згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та вимоги ст.ст. 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи, в порядку позовного провадження, коли склад учасників відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Положення про Пенсійний фонд України, затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра ( п.2 Положення про Пенсійний фонд України).

Згідно п. 4. Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах (далі - територіальні органи) щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; повного і своєчасного обліку платників єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства;

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи ( п.7 Положення про Пенсійний фонд України).

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом не на захист власних прав та інтересів, - діяв як уповноважений державою орган при здійсненні ним владних управлінських функцій і як суб'єкт владних повноважень, тому, відповідно до ст. 17 КАС України, його позов про відшкодування заборгованості по витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, підвідомчий адміністративному суду.

Отже, спір за участю Управління Пенсійного фонду України в м. Суми про відшкодування заборгованості по витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб’єкта владних повноважень, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю нарахування наукової пенсії та інших платежів до фонду та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом не як суб'єкт господарської діяльності за захистом власних прав та інтересів, а діяв як уповноважений державою орган при здійсненні ним владних управлінських функцій як суб'єкт владних повноважень, тому, відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, його позов про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, тому підвідомчий адміністративному суду.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Вищого господарського суду України від 28.11.2011 р. у справі № 5021/1578/2011, а також підтверджується судовою практикою розгляду справ за позовом Пенсійного фонду України про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за результатами перегляду Верховним Судом України у справах № 21-178а11 від 10.10.2011, № 21-62а11 від 10.10.2011, № 21-33а12 від 24.04.2012, №21-68а 12 від 29.05.2012, № 21-167а12 від 05.06.2012, № 21-246а13 від 17.09.2013.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що ухвалою господарського суду Сумської області від 14.12.2012р. по справі № 5021/1878/12 було порушено провадження у справі № 5021/1878/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТ” про банкрутство Публічного акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії “Сумигазмаш” згідно ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном.

У зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 грудня 2011 р. N 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначений Закон викладено в новій редакції. Закон №4212 набрав чинності 19 січня 2013 р. (за винятком окремих його положень).

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" статтю 12 ГПК доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах, зокрема про стягнення заробітної плати з боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство (як і поновлення на роботі посадових і службових осіб боржника), у адміністративних спорах з вимогами до боржника з певними винятками.

Відповідно до Закону України від 02 жовтня 2012 р. N 5405-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань" розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнено пунктом 11, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи за адміністративними позовами до боржника, судам слід враховувати положення пункту 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги статті 12 ГПК та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо ухвалу про порушення справи про банкрутство постановлено після 19 січня 2013р.

Отже, справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19 січня 2013 р., не впливають на визначення юрисдикції справ за адміністративними позовами з майновими вимогами до боржника і їх слід розглядати в порядку, відповідно, адміністративного та цивільного судочинства.

Такої ж точки зору на дію Закону в часі і Вищий господарський суд України в Інформаційному листі №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212)" (зокрема п.40 листа) та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі №709/0/4-13 від 07.05.2013р. "Про визначення юрисдикції спору про стягнення заробітної плати у випадку банкрутства боржника".

За таких обставин, посилання суду першої інстанції на ч. 7 ст. 12 ГПК України, як на підставу розгляду майнових вимог до боржника господарським судом Харківської області, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки редакція ч. 7 ст. 12 ГПК України, на яку посилається суд, набрала чинності з 01.01.2013 р., а провадження по справі № 5021/1878/12 про банкрутство відповідача порушено ухвалою господарського суду від 14.12.2012 р., в той час, як згідно п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що підвідомчість адміністративного позову до відповідача про стягнення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 не змінилась, тому такий позов підвідомчий адміністративному суду з врахуванням правил підсудності.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів і зазначений спір не підвідомчій господарським судам, згідно вимог ст. 12 Господарського процесуального кодексу України. В зв’язку з чим, ухвала господарського суду Сумської області від 10.06.14 у справі № 920/935/14 прийнято з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись ст. 12, п.1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, п.4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ Виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш", м. Суми задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 10.06.14 у справі № 920/935/14 скасувати та провадження у даній справі припинити на підставі п. 1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 11.08.2014 р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.