Рішення № 40154631, 05.08.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 р. Справа № 917/1092/14

За позовом Полтавської спеціалізованої школи - інтернату № 1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради, 36026, м. Полтава, вул. Монастирська, 9-А

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 36023, АДРЕСА_1

про витребування майна

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Бережний І.М.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 05.08.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про витребування майна зі зберігання.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданого до суду клопотання б/н від 01.07.2014 року (а.с. 38) про зміну предмета позову, відповідно до якого позивач просить суд замінити позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути передане на зберігання майно на вимоги про витребування у відповідача переданого на зберігання майна.

Клопотання приймається судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, копія ухвали від 22.07.2014 року (а.с. 48), надіслана на його адресу, повернулась до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Разом із тим, згідно наданого до суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 28-29), станом на 18.06.2014 року місцем проживання відповідача є: 36023, АДРЕСА_1, що співпадає із вказаною у позові адресою. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.08.2013 року між Полтавською спеціалізованою школою - інтернатом № 1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради (позивач, покупець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, постачальник) був укладений договір на постачання товарів за № 74 (а.с. 8), відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцеві у відповідності з поданим покупцем замовленням товари згідно додатку № 1 та № 2 до договору (а.с. 9, 10), а покупець - прийняти товар та своєчасно оплатити його (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору на постачання товарів № 74 від 01.08.2013 року (далі - договір поставки) цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2013 року.

Згідно п. 4.1. договору поставки в редакції додаткової угоди № 1 від 10.09.2013 року (а.с. 11) загальна сума договору складає 134800,00 грн. (додаток № 2 до договору).

Як зазначається у позовний заяві, на виконання вищевказаного договору відповідач здійснив поставку товарів за додатком № 2 до цього договору, які були частково оплачені позивачем.

12.11.2013 року з метою гарантії проведення позивачем остаточного розрахунку за поставлені відповідачем товари між Полтавською спеціалізованою школою - інтернатом № 1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради (поклажодавець) і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (зберігач) був укладений договір зберігання (а.с. 12), згідно якого відповідачеві на зберігання було передано частину неоплаченого товару загальною вартістю 18072,00 грн., а саме:

- парти учнівські - 8 шт. загальною вартістю 7080,00 грн. з ПДВ;

- стільці учнівські - 16 шт. загальною вартістю 3600,00 грн. з ПДВ;

- стільці - 32 шт. загальною вартістю 7392,00 грн. з ПДВ.

Факт передачі відповідачеві на тимчасове зберігання зазначеного вище майна підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі б/н від 12.11.2013 року (а.с. 13).

У відповідності до положень п. 6.1. договору зберігання б/н від 12.11.2013 року (далі - договір зберігання) цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до строку, зазначеного в пп. 3.2.2. цього договору.

Згідно п. 3.2. договору зберігання строки зберігання погоджені сторонами наступним чином: початок - 12.11.2013 року (пп. 3.2.1. договору), закінчення - 10 днів після оплати (п. 3.2.2. договору).

Положеннями п. 1.1. та пп. 4.1.7. договору зберігання визначено, що зберігач зобов'язаний повернути передане на зберігання майно у схоронності навіть якщо строк зберігання, зазначений у п. 3.2. цього договору не закінчився (за першою вимогою поклажодавця).

05.03.2013 року позивачем було здійснено повну оплату товару, переданого на відповідачеві на тимчасове зберігання за вищевказаним договором, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень № 42 та № 44 на загальну суму 18072,00 грн. (а.с. 14, 15), проте відповідач взяті на себе за договором зберігання зобов'язання щодо повернення майна не виконав.

10.04.2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 263/01-26 (а.с. 21) про повернення переданого на зберігання майна. Вказана вимога була залишена відповідачем без реагування, внаслідок чого 18.04.2014 року позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою за № 281/01-26 (а.с. 23) про повернення переданого на зберігання майна. Проте дана вимога була так само залишена відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з позовом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Нормою ст. 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно із ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

У відповідності до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцю річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, обов'язок відповідача повернути позивачеві передане на зберігання майно, умови та строк його виконання встановлено п. п. 1.1., 3.1., 3.2., пп. 4.1.7. договору зберігання тощо.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин щодо зберігання майна, факт передачі позивачем відповідачу на зберігання спірного майна за актом приймання-передачі, факт виконання позивачем своїх зобов'язань по оплаті переданого на зберігання майна, факт пред'явлення відповідачеві вимоги про повернення майна зі зберігання, а також факт порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення майна зі зберігання.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про витребування у відповідача на користь позивача майна, переданого на зберігання за договором б/н від 12.11.2013 року та актом приймання-передачі б/н від 12.11.2013 року, правомірні та обгрунтовані, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин даної справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Витребувати на користь Полтавської спеціалізованої школи - інтернату № 1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради (36026, м. Полтава, вул. Монастирська, 9-А, код ЄДРПОУ 21062889) у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (36023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) майно загальною вартістю 18072,00 грн., яке було передане на тимчасове зберігання згідно договору зберігання б/н від 12.11.2013 року та акта приймання-передачі б/н від 12.11.2013 року, а саме:

- парти учнівські в кількості 8 шт. загальною вартістю 7080,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

- стільці учнівські в кількості 16 шт. загальною вартістю 3600,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

- стільці в кількості 32 шт. загальною вартістю 7392,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (36023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Полтавської спеціалізованої школи - інтернату № 1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради (36026, м. Полтава, вул. Монастирська, 9-А, код ЄДРПОУ 21062889) - 1827,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.08.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.