Рішення № 40154618, 11.08.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2014 р.Справа № 924/963/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Поділля-Трансбуд", м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

про стягнення 55 000,00 грн. коштів

За участю представників сторін:

від позивача: Остафійчук О.О. - за довіреністю №89 від 20.05.2014 р.;

від відповідача: не прибув.

В судовому засіданні 11.08.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 55 000,00 грн. коштів як авансового платежу, який перераховано позивачем на виконання договору субпідряду №25 від 26.07.2013р. із підстав, викладених у позові.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 26.07.2013р. між ТОВ „Будівельна компанія „Поділля-Трансбуд" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір субпідряду №25, згідно якого відповідач зобов'язувався власними силами та засобами виконати із матеріалів позивача роботи по будівництву житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_4.

Вказує, що будівельні роботи полягали в опорядженні фасаду будинку, загальна вартість робіт за договором становила 325 000,00 грн., з яких 65 000,00 грн. становив авансовий платіж. При цьому, в рахунок авансу позивач сплатив відповідачу 55 000,00 грн., а саме: 26.07.2013р. - 10 тис. грн. згідно платіжного доручення №86; 31.07.2013р. - 10 тис. грн. згідно платіжного доручення №105; 06.08.2013р. - 10 тис. грн. згідно платіжного доручення №124; 08.08.2013р. - 15 тис. грн. згідно платіжного доручення №134; 09.08.2013р. - 10 тис. грн. згідно платіжного доручення №155. Згідно п.4.2.1 договору строк виконання будівельних робіт визначений до 15.08.2013 року.

Позивач вказує, що відповідач умов договору щодо виконання будівельних робіт та строку їх виконання не дотримався, будівельні роботи, визначені договором, позивач виконав власними силами. У зв'язку із цим, відповідачу було надіслано повідомлення за №134 від 26.05.2014р. про розірвання договору субпідряду за №25 від 26.07.2013р. із вимогою про повернення, сплачених позивачем коштів. Вказане повідомлення за №134 від 26.05.2014 року залишено відповідачем без реагування.

Позивач посилається на те, що згідно ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Право замовника відмовитись від договору підряду регулюються положеннями ст.849 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Так як, відповідачу було надіслано повідомлення за №134 від 26.06.2014р. про розірвання договору, договір субпідряду за №25 від 26.07.2013р. позивач вважає розірваними на підставі ст.849 ЦК України внаслідок односторонньої відмови від нього позивача.

Позивач посилається на те, що, оскільки позивачем було перераховано відповідачу згідно умов договору авансовий платіж у сумі 55 000 гривень, а також правовідносини з приводу виконання договору внаслідок односторонньої відмови позивача від нього, припинені, у відповідача відсутні підстави утримувати у себе грошові кошти, належні позивачу.

Вказує, що згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Представник позивача в засідання суду 11.08.2014р. прибув, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Крім того, у додатковому поясненні від 11.08.2014р. повідомив суд про те, що відповідач по справі не приступив до виконання робіт, передбачених договором субпідряду за №25 від 26.07.2013р., тому весь комплекс робіт по опорядженню фасаду будинку було виконано іншими субпідрядниками. Так, ПП „ВАЗ-Граніт" згідно договору субпідряду №27 від 31.07.2013р. було виконано будівельних робіт на суму 28 345 грн., про що свідчать Акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 19 000 грн. та 9 345 грн., які скріплені підписами та печатками сторін.

Іншим субпідрядником, МПП „Гермес-С" згідно договору субпідряду №20 від 22.07.2013р. виконано будівельні роботи по опорядженню фасаду на суму 272 395,20 грн., про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р. на суму 128 005,20 грн. та вересень 2013р. на суму 57 064,80 грн., 87 289,20 грн., які скріплені підписами та печатками сторін. При цьому, частину робіт з опорядження фасаду на суму 688 041,92 грн. виконано власними силами позивача, що підтверджується даними бухгалтерського облік та актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р. на суму 659 617,92 грн. та вересень 2013р. на суму 443 770,32 грн.

Позивач вказує, що оскільки відповідачем не були виконанні роботи, передбачені договором субпідряду за №25 від 26.07.2013р., а вказані будівельні роботи були виконанні іншими субпідрядниками та власними силами позивача, тому кошти які перераховані позивачем відповідачу, як авансовий платіж згідно договору субпідряду №25 від 26.07.2013р., підлягають поверненню.

На підтвердження зазначеного позивач надав суду наступні докази: договір субпідряду №20 від 22.07.2013р., довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2013р. на суму 57 064,80 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 57 064,80 грн., довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2013р. на суму 87 289,20 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 87 289,20 грн., довідку про вартість виконаних робіт за серпень 2013р. на суму 128 005,20 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р. на суму 128 005,20 грн., договір субпідряду №27 від 31.07.2013р., довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2013р. на суму 19 000,00 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 19 000,00 грн., довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2013р. на суму 9 345,00 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 9 345,00 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р. на суму 659 617,92 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 443 770,32 грн.

Вказані докази судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався. Відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив. Представник відповідача в засідання суду не з'являвся, про поважні причини неявки суд не повідомляв. Про розгляд справи на адресу відповідача направлялись відповідні ухвали, які повернуті на адресу суду із відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Згідно п.п.4, 23 Інформаційних листів Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 та від 18.03.2008р. №01-8/164 - до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Поділля-Трансбуд", м.Кам`янець-Подільський як юридична особа значиться в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки статистики №504540 серія АБ від 19.07.2012р.

ОСОБА_1, м.Кам`янець-Подільський зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.04.2008р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2, значиться в ЄДР як фізична особа-підприємець згідно Спецвитягу із ЄДР станом на 11.08.2014р. №19135064.

26.07.2013р. між ТОВ „Будівельна компанія „Поділля-Трансбуд" (генпідрядник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (субпідрядник) укладено договір субпідряду №25, згідно якого субпідрядник зобов'язувався власними силами та засобами виконати із матеріалів позивача роботи по будівництву житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_4, обсяг яких зазначено у кошторисі, який є невід`ємною частиною даного договору (п.п.1.1 договору).

Згідно п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору сторони передбачили, що розрахунки по договору відбуваються у нижче викладеній послідовності: на протязі 10 днів з моменту підписання договору, Генпідрядник перераховує Субпідряднику аванс в розмірі 20%, що складає 65 000, 00 гривень. Решта коштів перераховується після підписання акту приймання виконаних робіт. Документом, який свідчить про виконання та приймання робіт, є акт приймання виконаних робіт, який стає невід'ємною частиною цього договору з моменту підписання. Акт приймання виконаних робіт (Ф-2в) і довідка про вартість виконаних робіт (Ф-3) підписуються Генпідрядником протягом 48 годин після одержання їх від Субпідрядника.

Вказаним договором сторони передбачили, що Генпідрядник зобов'язується здійснити за свій рахунок заходи загального характеру з техніки безпеки, охорони об'єкту, якщо об'єкт знаходиться на діючому підприємстві, надати Субпідряднику повну свободу дій у тому, що стосується якнайкращого виконання зазначених у кошторисі робіт, повністю здійснити оплату за виконані Субпідрядником роботи в договірних цінах, не пізніше, як через п'ять днів після підписання сторонами акту прийому-здачі робіт. (п.п.4.1.1, 4.1.2 договору).

Згідно п.п.4.2.1 договору сторони передбачили, що Субпідрядник зобов'язується якісно і своєчасно виконати всі зазначенні в кошторисі роботи в строк до 15-го серпня 2013р.

На виконання п.п.3.1 договору позивачем проведено оплату авансу в сумі 55 000,00 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжним дорученнями: №86 від 26.07.2013р. на суму 10 000,00 грн., №105 від 31.07.2013р. на суму 10 000,00 грн., №124 від 06.08.2013р. на суму 10 000,00 грн., №134 від 08.08.2013р. на суму 15 000,00 грн., №155 від 09.08.2013р. на суму 10 000,00 грн.

Оскільки відповідач передбачені п.п.4.2.1 роботи у строк до 15.08.2013р. не виконав, позивач 26.06.2014р. направив на адресу відповідача повідомлення №134, згідно якого в порядку ч.2 ст.849 ЦК України повідомив про розірвання договору субпідряду від 26.07.2013р. №25 та вимагав повернути авансовий платіж в сумі 55 000,00 грн., який перерахував відповідачу на виконання договору №25 від 26.07.2013р. (направлено 26.06.2014р. з описом вкладення згідно фіскального чеку №8837). Дане письмове повідомлення залишене відповідачем без відповіді та задоволення.

В матеріалах справи наявні докази проведення робіт іншими субпідрядними організаціями, а саме: МПП „Гермес С" та ПП „ВАЗ-граніт" згідно укладених договорів №20 від 22.07.2013р. та №27 від 31.07.2013р., а їх закінчення підтверджується наданими в матеріали справи: довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2013р. на суму 57 064,80 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 57 064,80 грн., довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2013р. на суму 87 289,20 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 87 289,20 грн., довідкою про вартість виконаних робіт за серпень 2013р. на суму 128 005,20 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р. на суму 128 005,20 грн., довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2013р. на суму 19 000,00 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 19 000,00 грн., довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2013р. на суму 9 345,00 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 9 345,00 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р. на суму 659 617,92 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 443 770,32 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 55 000,00 грн. авансового платежу, який було перераховано позивачем на виконання договору субпідряду №25 від 26.07.2013р.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Як вбачається із аналізу правовідносин, які виникли між сторонами щодо укладення договору субпідряду №25 від 26.07.2013р., останній за своєю юридичною природою є договором підряду.

За ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Статтею 849 ЦК України визначено права замовника під час виконання роботи. Відповідно до вказаної статті замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Приписами статей 651,652 ЦК України передбачені підстави розірвання договору.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Проаналізувавши вищенаведені вимоги чинного законодавства, суд вважає. що у позивача (як у замовника робіт в порядку ст.849 ЦК України) наявні підстави та обставини, визначені ст.ст.651, 652 ЦК України, для розірвання спірного договору у разі істотного порушення договору другою стороною. Відтак, договір субпідряду №25 від 26.07.2013р. вважається розірваним.

Натомість, належних та допустимих доказів на спростування зазначеного, відповідачем суду не було подано, доводи позивача щодо підставності розірвання вказаного договору, не спростовані.

Із матеріалів справи слідує, що позивач на виконання п.п.3.1.1 договору субпідряду №25 від 26.07.2013р. перерахував відповідачу авансовий платіж в сумі 55 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №86 від 26.07.2013р. на суму 10 000,00 грн., №105 від 31.07.2013р. на суму 10 000,00 грн., №124 від 06.08.2013р. на суму 10 000,00 грн., №134 від 08.08.2013р. на суму 15 000,00 грн., №155 від 09.08.2013р. на суму 10 000,00 грн.

Натомість, відповідач зобов'язання по договору субпідряду №25 від 26.07.2013р. не виконав, передбачені договором будівельні роботи вчасно та в повному обсязі не провів, вимогу позивача №134 від 26.06.2014р. про повернення авансу в сумі 55 000,00 грн. не виконав.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає правомірними доводи позивача стосовно того, що правовідносини з приводу виконання договору субпідряду №25 від 26.07.2013р. внаслідок односторонньої відмови позивача від нього, припинені, тому у відповідача відсутні підстави утримувати у себе грошові кошти, належні позивачу, в сумі 55 000,00 грн.

Судом враховується, що згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та доведеними, натомість належних та допустимих доказів на спростування позиції позивача суду відповідачем не подано.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Поділля-Трансбуд", м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область про стягнення 55 000,00 грн. коштів задовольнити.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Поділля-Трансбуд", м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, вул. Князів Коріатовичів,37А (код ЄДРПОУ 33468780) 55 000,00 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.) коштів, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 14.08.2014р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Князів Коріатовичів, 37 А, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., 32300) - рекоменд. із повідомл.;

3 - відповідачу (АДРЕСА_2) - рекоменд. з повідомл.