Вирок № 40153380, 15.08.2014, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7129/14-к

Провадження № 1-кп/520/371/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2014 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Федулеєвої Ю.О.

при секретарі Шерстюк С.М. Орлової Ю.Є.

за участю прокурорів Білого В.О., Купріной І.В.

захисника обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Затишшя Фрунзівського району Одеської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої маючої на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючої завідувачем аптеки ТОВ «Флеш-Фарм», раніше не судимої, проживаючої у вчиненні кримінального правопорушеня передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17.07.2013 року приблизно о 19.40 годині (точний час у ході досудового розслідування встановити не надалося можливим) водій ОСОБА_2 порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, а також заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, а саме: пункти 2.3. «б»; 12.1.; 12.4. Правил дорожнього руху України, які зобов'язують водія:

2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год».

Порушення виразилися у тому, що в зазначений день та час водій ОСОБА_2,керуючи технічно справним автомобілем «TOYOTA-CARINA», д/з «НОМЕР_1», що належить ОСОБА_3, рухаючись по асфальтованій, сухій, прямій ділянці пр-туАк. Глушко в Київському районі міста Одеси, де організований двосторонній рух і проїжджа частина має по три смуги руху у кожному напрямку, що поділені газоном, з боку пр-ту М. Жукова у напрямку вулиці Ільфа і Петрова, у лівій смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 76 км/год (згідно висновку автотехнічної експертизи № 2316 від 27.05.2014) перевищила дозволену у населеному пункті швидкість руху, при здійсненні маневру перестроювання у попутну праву смугу руху своєчасних заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжила, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру не впоралася з керуванням автомобіля, внаслідок чого виїхала за межі проїжджої частини через бордюр ний камінь на праве узбіччя, де скоїла наїзд на дерево.

В результаті ДТП пасажиру автомобіля «TOYOTA-CARINA», д/з «НОМЕР_1» ОСОБА_3, згідно з висновком судово-медичної експертизи №3120 від 08.10.2013, спричинені тілесні ушкодження, а саме: відкрита непроникаюча черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, забиті рани (3) і садна (8) голови, закритий осколковий перелом лівої плечової кістки у нижній третині зі значною розбіжністю відламків, закритий вколочений перелом променевої кістки лівого передпліччя у типовому місці із розривом зв'язкового апарату кісток зап'ястя та їх розходженням, які не були небезпечними для життя, викликали тривалий розлад здоров'я строком більше трьох тижнів (більше 21 дня) і за цим критерієм, відповідно до п. п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Пасажиру автомобіля «TOYOTA-CARINA», д/з «НОМЕР_1» ОСОБА_4, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 3691 від 13.12.2013, спричинені тілесні ушкодження, а саме: відкрита черепно-мозкова травма у формі забиття головного мозку легкого ступеня, переломи лівої тім'яної і лівої скроневої кісток з переходом на основу черепа, крововилив під тверду мозкову оболонку, крововилив під м'які мозкові оболонки з формуванням гідроми правої скроневої області, синці і садна обличчя, крововиливи в склоподібні тіла обох очей; по одній садна тулуба, лівої верхньої кінцівки; забита рана і дві садна правої верхньої кінцівки; чотири садна лівої нижньої кінцівки, які були небезпечними для життя і за цим критерієм, відповідно до п. 2.1.3 «б» «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Пасажиру автомобіля «TOYOTA-CARINA», д/з «НОМЕР_1» ОСОБА_5, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 3265 від 23.10.2013, спричинені тілесні ушкодження, а саме: закрита черепно-мозкова травма у формі забиття-здавлення головного мозку, крововиливи над твердою мозковою оболонкою у правій скронево-тім'яній області, лінійного перелому скроневої і тім'яної кісток з правого боку, забиття м'яких тканин правої тім'яної області; забита рана лівого плеча, які були небезпечними для життя і за цим критерієм, відповідно до п. 2.1.3 «б» «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Прокурором відділу прокуратури Одеської області Білим В.О. по справі заявлений цивільний позов інтересах держави на суму 12 841 грн.82 коп.

В судовому засіданні обвинувачена свою винуу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК Українивизнала повністюта пояснила, що 17.07.2013 року керуючи автомобілем «Тойота-Карина» допустила порушення правил дорожнього руху України і скоїла ДТП. В результаті ДТП її родичі які знаходились в автомобілі отримали тілесні ушкодження. У скоєному щиро кається. Цивільний позов прокурора на користь держави не визнала та пояснила, незважаючи на те, що в Україні медичне лікування безкоштовне, вона сплатила всі витрати по надходженню її та потерпілих в лікарні. Також обвинувачена заявила клопотання про застосування відносно неї «Закона України про Амністію».

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися надали письмові заяви про відсутність претензій до обвинуваченої.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідженнядоказів щодо тих обставин, які ніким неоспорюються , обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченої.

Аналіз досліджених судом доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними і в своїй сукупності достатніми для постановлення вироку, дозволяє суду дійти висновку про те, що своїми діями обвинувачена ОСОБА_2 скоїла злочин передбачений ст. 286 ч.2 КК України закваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а також тяжкі тілесні ушкодження.

При обранні міри покарання обвинуваченої, суд враховує тяжкість скоєного, обставини справи, особу обвинуваченої та її відношення до скоєного, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченій.

ОСОБА_2 скоїла не навмисне тяжке кримінальне правопорушення, раніше не судима, виключно позитивно характеризується як по місту роботи так і за місцем проживання.

Обставинами, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої суд визнає, повне визнання своєї провини, щире розкаяння у вчинені злочину, знаходження на утримані неповнолітньої дитини - ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій як основного покарання - позбавлення волі, так і додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, та про можливість виправлення ОСОБА_2 без позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнивши обвинувачену від відбуття покарання з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена та її захисник заявили клопотання про застосування до обвинуваченої амністії, звільнивши від відбування покарання, оскільки обвинувачена на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» має неповнолітню дитину, батьківських прав відносно не позбавлена, вчинила тяжке з необережності кримінальне правопорушення, повністю визнає свою вину.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України №1185-VII від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році».

Відповідно до статті 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, кримінального кодексу України та цього Закону.

Згідно п. «в» ст. 1 Закону України від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими, або особливо тяжкими, відповідно до ст.12 КК України та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, відповідно до ст. 12 КК України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей-інвалідів та /або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Обвинувачена вчинила тяжке кримінальне правопорушення, але вченене з необережності, тобто є особою яка підпадає під дію п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" оскільки має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставини які б, перешкоджали б застосуванню амністії, вказанні ст. 8 Закону України "Про амністію у 2014році"- відсутні.

Проти застосування амністії прокурор не заперечує, а тому обвинувачену слід звільнити від відбування призначеного судом покарання.

Процесуальні витрати по справі у зв'язку з проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченої.

При вирішенні потання щодо цивільного позову прокурора судом встановлено, що в результаті скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.2 КК України потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заподіяні телесні ушкодження. З місця пригоди потерпілі і обвинувачена були доставлені до клінічної лікарні № 11. На їх лікування витречені бюджетні кошти згідно довідок рахунків загальною вартістю 12 841,82 гривень.

Враховуючи, що витрачені бюджетні кошти на лікування потерпілих, що зачіпає економічні державні інтереси, суд вважає, що позов прокурора в інтересах держави підлягає задоволеню в повному обсязі.

Керуючись ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, ст. ст. 349, 366-368, 373-374, 395 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену від основного виду покарання позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі п.п. 2,3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави задовольнити в повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_2 12.841 грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в загальній сумі 2516, 40 гривень за проведення:

- автотехнічної експертизи в сумі 489, 60 гривень (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, код ЄРДПОУ: 02883110, р/р в ГУДКСУ в Одеській області: 31256272210989, МФО: 828011); транспортно-трасологічну експертизу, вартістю 550, 80 гривень (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, адреса: 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, тел.: 722-44-66, код ЄРДПОУ: 02883110, р/р в ГУДКСУ в Одеській області: 31256272210989, МФО: 828011);

- автотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП в сумі 1476, 00 гривень (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, код ЄРДПОУ: 02883110, р/р в ГУДКСУ в Одеській області: 31256272210989, МФО: 828011).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Федулеєва Ю. О.