Ухвала суду № 40151887, 11.08.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/2770/14 Провадження № 22-ц/795/1341/2014 Головуючий у I інстанції -Косач І.А Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.

при секретарі - Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2014 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного відділу юстиції м. Києва Похила Анатолія Анатолійовича,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.04.2014 року, якою в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу ДВС Святошинського районного відділу юстиції м. Києва Похила А.А., відмовлено та постановити нову, якою визнати неправомірними: постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2013 року; постанову про розшук майна від 05.07.2013 року; постанову від 20.01.2014 року про призначення експерта, суб»єкта оціночної діяльності - суб»єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; акт опису арешту майна від 06.08.2013 року, яким вилучено транспортний засіб; дії державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва Похила А.А., щодо опису та арешту транспортного засобу. Зобов»язати державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва Похила А.А. повернути боржнику ОСОБА_1 транспортний засіб шляхом складання акту приймання передачі, та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2013 року, постанову про розшук майна від 05.07.2013 року, акт опису арешту майна від 06.08.2013 року. Надіслати виконавче провадження № 3671589 до ВДВС Вишгородського РУЮ м. Києва для виконання за територіальністю.

Доводи скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи.

В скарзі апелянт зазначає, що суд вийшов за межі предмету скарги, а порушення допущені при винесенні постанови, суд проігнорував.

Вказує, що суд в порушення вимог ст. 213 ЦПК України відкинув обставину недотримання порядку та форми складання документів державним виконавцем, відсутність видачі копії акта боржнику, що є порушенням ЗУ «Про виконавче провадження», Інструкції про вчинення виконавчих дій та прав боржника, як сторони виконавчого провадження.

Крім того, актом державного виконавця від 12.06.2013 року встановлено, що боржник ОСОБА_1 проживає в м. Вишгороді, а не в м. Києві. В порушення вимог ч. 5 ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен був передати виконавче провадження за територіальністю до ВДВС Вишгородського РУЮ у Київській області.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.12.2012 року Новозаводським районним судом м. Чернігова було видано виконавчий лист № 6-5614/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-банк» заборгованості за кредитним договором № 700005209 у сумі: за кредитом - 380538,73 грн., по відсотках -121315,99 грн., судові витрати по сплаті третейського збору в сумі 100 грн. (а.с.5).

Постановою державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві від 13.03.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа (а.с.6).

Актом державного виконавця від 12.06.2013 року встановлено, що виходом державного виконавця за адресою АДРЕСА_1, було встановлено, що боржник за встановленою адресою не мешкає, зі слів сусідів боржник проживає у місті Вишгород (а.с.7).

Постановою державного виконавця Похила А.А. від 05.07.2013 року оголошено розшук майна боржника ОСОБА_1, а саме: транспортний засіб марки Volkswagen модель Multiven, 2008 року сірого кольору, ДНЗ НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2 (а.с.8).

Згідно акту опису та арешту майна від 06.08.2013 року вищевказаний автомобіль описано, вказані його відмінні ознаки, та на нього накладено арешт і встановлено обмеження прав користування ним (а.с.11-13).

Постановою про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 20.01.2014 року, з метою виконання виконавчого листа № 6-5614/11, було призначено суб'єкта оціночної діяльності для встановлення вартості майна ОСОБА_1, а саме: транспортний засіб марки Volkswagen модель Multiven, 2008р. сірого кольору, ДНЗ НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2 (а.с.26).

Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що згідно з ЗУ «Про виконавче провадження» відсутні підстави для визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанов та зобов»язання державного виконавця вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Положеннями ст. 387 ЦПК України передбачено, що в разі порушення неправомірності рішень, дій чи бездіяльність державного виконавця суд зобов'язує його усунути порушення або іншим шляхом поновлює порушені права скаржника.

Не є обґрунтованими і доводи апелянта, щодо не направлення виконавчого провадження № 3671589 до ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області для виконання за територіальністю, оскільки матеріали виконавчого провадження та матеріали скарги не містять даних, які б підтверджували місце знаходження скаржника ОСОБА_1 в м. Вишгород, крім того сам боржник зазначає в скаргах адресу: АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги, щодо не врахування судом першої інстанції наявності порушення ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» є необґрунтованими, оскільки за змістом цієї статті передбачено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до норм ст. 389-7 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Відповідно до статті 389-11 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Отже, враховуючи системний аналіз зазначених статей та беручи до уваги норми ст. 14 ЦПК України, слід дійти висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки подана боржником ОСОБА_1 01.04.2013 року заява про повернення виконавчого документа (а.с. 45), з посиланням на наявність ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 21.03.2013 року (а.с. 46), якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.02.2013 року по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішенння Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» по справі за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Крім того, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 02.04.2013 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишено ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.02.1013 року без змін.

Доводи апеляційної скарги, щодо проведенння виконавчих дій за наявності постанови про зупинення виконавчих дій спростовуються матеріалами справ, оскільки 05.07.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Похилою А.А. винесено постанову про розшук майна боржника (а.с. 8).

Посилання в апеляційній скарзі, що постановою від 13.03.2013 року відкрито виконавче провадження, яка є неправомірною, у зв»язку з тим, що в абз. 1 постанови зазначено, що державним виконавцем Похила А.А. розглянута про примусове виконання виконавчий лист № 6-5614/11 виданий 07.02.2013 року Новозаводським райсудом м. Чернігова, але підписана постанова іншим державним виконавцем Ковальчук Л.І., у зв'язку з чим виконавцем порушено п.1 ч. 1 с. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», на постанові відсутня печатка ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» є не обгрунтованими, оскільки державний виконавець діяв межах наданих йому повноважень.

Слід врахувати, що матеріали виконавчого провадженння, які надіслані електронною поштою (а.с. 61-75), не містять даних щодо часу вручення процесуальних документів виконавчого провадження, окрім запису на зворотній строні а.с. 4, де зазначено, що постанову від 13.03.2013 року представником скаржника ОСОБА_4 було отримано 12.03.2014 року, до суду скаргу було подано 21.03.2014 року, згідно штампу на коверті (а.с. 16).

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта щодо порушенння судом першої інстанції ст. 213 ЦПК України та виходу за межі предмету скарги, за умови оскарженння всіх процесуальних документів по виконавчому провадженнню, а також дій державного виконавця не є обгрунтованими та не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування ухвали суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Висновки суду відповідають обставинам у справі та вимогам закону, а тому ухвалу суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: