Постанова № 40150214, 08.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/204

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

08 серпня 2014 року 10:35 № 826/10374/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 13.04.2014 № 0000281701, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2014 № 0000281701.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10374/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2014 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 07.08.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 07.08.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі наказу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.02.2014 року № 668 та службового посвідчення серія УМК № 040122 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 на підставі пп. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за результатами якої складено акт від 24.03.2014 № 723/26-55-17-01-2445704291 (далі - Акт перевірки) (Т. 1, арк. 17 - 23).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік;

- пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 179.1, 179.7 ст. 179 ПК України, внаслідок чого позивачем було занижено суму податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 43 602,67 грн.

На підставі складеного акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.04.2014 № 0000281701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 54 673,34 грн. (за основним платежем - 43 602,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 070,67 грн.) (Т. 1, арк. 24).

Не погоджуючись з вищевказаними висновками податкового органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.06.2014 № 1232/л/26-15-10-09-25 залишено без задоволення первинну скаргу ОСОБА_1, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.04.2014 № 0000281701 - без змін (Т. 1, арк. 25 - 26).

Рішенням Міндоходів України від 08.07.2014 № 4543/л/99-99-10-01-03-14 залишено без змін рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.06.2014 № 1232/л/26-15-10-09-25 та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.04.2014 № 0000281701, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення (Т. 1, арк. 27 - 28).

Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням від 13.04.2014 № 0000281701, а тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що перевірка позивача проводилася на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України.

Згідно п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Статтями 77 та 78 ПК України передбачено ряд вимог до порядку проведення документальних перевірок органами державної податкової служби, в тому числі визначені обставини, за наявності яких може бути проведена перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Так, судом встановлено, що відповідачем було надіслано письмове повідомлення від 25.02.2014 № 16/26-55-17-01 та копію наказу від 25.02.2014 № 668, яке отримане 01.03.2014 р. особисто ОСОБА_1 (арк. 2 акту).

Проте, позивач документи для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не надав, про що було складено акт про ненадання документів № 22/26-55-17-01 від 11.03.2014 (арк. 3 акту).

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль» було укладено кредитний договір № 014/3847/73/43821 від 23.08.2006, на умовах якого позивачеві було надано кредит з лімітом 116 000,00 доларів (США) (т. 1, арк. 10 - 12) та додаткову угоду від 11.09.2012 до договору (Т. 1, арк. 13 - 15).

Листом від 11.09.2012 (РНОКПП НОМЕР_2) акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» надіслало на адресу позивача повідомлення про анулювання боргу 11.09.2012 за кредитним договором № 014/3847/73/43821 від 23.08.2006, зазначивши, що сума анульованого боргу за пенею за вказаним договором становила 257 748,67 грн. (Т. 1, арк. 16).

При цьому, акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» акцентувало увагу позивача на тому, що згідно пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України обов'язок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді суми анульованого боргового зобов'язання та відображення суми отриманого доходу у річній податковій декларації покладається на позичальника - ОСОБА_1.

Абзацом "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Статтею 165 ПК України визначений перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу серед яких пеня, яка виникла внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань за кредитним договором не значиться.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач до податкового органу не подавав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, оскільки вважає, що основною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податків в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі та трактує, що пеня, яка виникла внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань за кредитним договором та яка була анульована (прощена) банком не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем невірно трактуються норми ПК України, оскільки, даний порядок визначений абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України і на який акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звертало увагу позивала, повідомляючи про анулювання (прощення) боргу за кредитним договором № 014/3847/73/43821 від 23.08.2006.

Відтак, з наведеного вбачається, що відповідно до абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України позивач повинен був відобразити суму 257 748,67 в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, подати її до податкового органу та самостійно сплатити суму податку на доходи з фізичних осіб, однак, як встановлено судом, позивачем цього вчинено не було.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими

відносинами та за цивільно-правовими договорами: виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України позивачем було занижено оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага (анулювання банком частини боргу) у розмірі 257 748,67 грн., внаслідок чого позивачем було занижено податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 436 602,67 грн.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, позивачем не надані належні докази на підтвердження висновку про порушення відповідачем податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, внаслідок чого позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2014 № 0000281701 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) решту суми судового збору у розмірі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова