Вирок № 40149941, 13.08.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11079/14-к

Провадження № 1-кп/344/390/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретаря Перун І.Ю.

прокурора Клебана Ю.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження по звинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта неповна вища, працюючого менеджером з продажу в ПП «Медіа Захід», одруженого, раніше не судимого, українця, громадянина України,

за ч. 1 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Обвинувачений, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав частину таблетки білого кольору, яка згідно висновку експерта № 09/12-0832 від 02 липня 2014 року містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - бупренорфін в кількості 0,0043 грама та зберігав її з метою незаконного збуту і 01 липня 2014 року в період часу з 21 год. 43 хв. до 22 год. 05 хв., на території професійного технічного училища № 13 по вул. Пасічна, в м. Івано-Франківську незаконно збув цю частину таблетки гр. ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 150 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вказаному визнав повністю та дав показання, що злочин ним було вчинено саме при викладених вище обставинах. У вчиненому чистосердечно розкаюється.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду зміст ст. 349 КПК України, з'ясувавши при цьому що сторони, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, а показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та з'ясувавши, що немає сумніву у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку та визнавши відповідно до її змісту недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні вказаного злочину знайшла своє підтвердження, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 307 КК України, оскільки він вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу винного, фактичні обставини кримінального провадження і виходить з такого.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд вважає те, що він вперше приятгується до кримінальної відповідальності, повне визнання ним вини, як в суді так і в ході досудового розслідування, чим сприяв швидкому розкриттю злочину, щире каяття, позитивно характеризується по місцю проживання, має постійне місце праці, на утриманні малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_4 та мати інвалід ІІ групи, дружина перебуває на 30-му місяці вагітності і, що обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого в провадженні не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, в п. 2 роз'яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті ( частини статті ), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але, із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочин, щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Ст. 69 КК України передбачає, що за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вказані вище помякшуючі обставини в сукупності є саме такими, що не тільки пом'якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину і дають підстави, з врахуванням також і того, що він є єдиним годувальником в сімї, кількості наркотичного засобу, що становить 0,0043 грама і відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 1 серпня 2000 року є невеликим розміром, дійти висновку, що покарання слід нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції вказаної статті КК України та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням.

За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати, застосувавши ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією ч. 1 ст. 307 КК України, на підставі ст. 75 КК України - звільнити його від відбування покарання з випробуванням, що буде відповідати і вимогам закону, і тяжкості фактично вчиненого, і буде справедливим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 307 КК України та призначити покарання, застосувавши ст. 69 КК України - два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - домашній арешт.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2, код ДРФО НОМЕР_1 у користь держави, одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 37952250, з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 31112115700002 в ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації 24060300 - 368 ( триста шістдесят вісім ) гривень 94 коп. витрат за проведення експертизи.

Речовий доказ в кримінальному провадженні, який знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Івано-Франківського УМВС в обласіт - частину таблетки білого кольору яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений бупренорфін - знищити.

На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович