Рішення № 40149080, 05.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7195/14

05.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Науково-виробничого підприємства “Сістар”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “СП Буддеталь”

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Представники сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

17 квітня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Сістар” (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 18 від 10 квітня 2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “СП Буддеталь” (відповідач) заборгованості за договором поставки металопродукції № ДОП-00204/12 від 02.01.2013 року в сумі 91 489,39 грн. з них основного боргу – 67 730,00 грн. (шістдесят сім тисяч сімсот тридцять гривень), пені /п. 9.3. договору/ – 1 040,12 грн. (одна тисяча сорок гривень 12 копійок), штрафу – 20 319,00 грн. (двадцять тисяч триста дев’ятнадцять гривень) та 30% річних – 2 400,27 грн. (дві тисячі чотириста гривень 27 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання договором поставки металопродукції № ДОП-00204/12 від 02.01.2013 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості переданого йому позивачем, як Продавцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд відмовити у позові повністю.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 15.07.2014р. через канцелярію подав до суду заяву № 15/07 від 15 липня 2014 року «Про уточнення позовних вимог» в якій Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Сістар” просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СП Буддеталь” заборгованість за договором поставки металопродукції № ДОП-00204/12 від 02.01.2013 року в сумі 85 260,99 грн. з яких: основного боргу – 61 569,00 грн. (шістдесят одна тисяча п’ятсот шістдесят дев’ять гривень), пені – 1 019,75 грн. (одну тисячу дев’ятнадцять гривень 75 копійок), штрафу – 20 319,00 грн. (двадцять тисяч триста дев’ятнадцять гривень) та 30% річних – 2 353,24 грн. (дві тисячі триста п’ятдесят три гривні 24 копійки).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/7195/14, розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 року розгляд справи, у зв’язку із нез’явленням представників сторін в судове засідання відкладено до 12.06.2014 року.

В судовому засіданні 12 червня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 26 червня 2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 року задоволено клопотання представника позивача про продовження строків вирішення спору та продовжено строк вирішення спору на 15 (п’ятнадцять) днів.

Розпорядженням від 26.06.2014р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/7195/14 для розгляду судді Морозову С.М., у зв’язку із перебуванням судді Коткова О.В у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 26.06.2014 року справу № 910/7195/14 прийнято до провадження судді Морозова С.М., розгляд справи призначено на 15.07.2014 року.

Розпорядженням від 07.07.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/7195/14 для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 07.07.2014 року справу № 910/7195/14 прийнято до провадження судді Коткова О.В. та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні призначеному на 15.07.2014 року.

Розпорядженням від 15.07.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/7195/14 для розгляду судді Пригуновій А.Б., у зв’язку із перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 15.07.2014 року справу № 910/7195/14 прийнято до провадження судді Пригунової А.Б., розгляд справи призначено на 05.08.2014 року о 10:15.

Розпорядженням від 05.08.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/7195/14 для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 05.08.2014 року справу № 910/7195/14 прийнято до провадження судді Коткова О.В., розгляд справи призначено на 05.08.2014 року о 10:15.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2013 року між позивачем (надалі – Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту – Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки металопродукції № ДОП-00204/12 (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи, надалі – Угода або Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов’язаний продати і передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язаний прийняти і оплатити металопродукцію.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Постачальник передав, а Отримувач прийняв товар на загальну суму – 143 382,50 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар, зокрема на суму – 81 813,50 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 61 569,00 грн., тобто 143 382,50 грн. – 81 813,50 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що позивачем не доведено, що саме відповідач отримав товар за неоплаченими накладними №№: КСиС0000009 від 14.01.2014, КСиС0000064 від 14.02.2014, КСиС0000070 від 17.02.2014 та КСиС0000069 від 17.02.2014. Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що з доданих позивачем до справи платіжних доручень неможливо встановити, за якими конкретно видатковими накладними здійснено оплату та додає банківські виписки від 23.07.2013 та 25.09.2013.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви № 15/07 від 15 липня 2014 року «Про уточнення позовних вимог», підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 02 січня 2013 року між сторонами укладено договір поставки металопродукції № ДОП-00204/12 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов’язаний продати і передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язаний прийняти і оплатити металопродукцію.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з січня 2014 року по лютий 2014 року включно позивач передав товар на загальну суму 143 382,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: КСиС0000009 від 14.01.2014, КСиС0000064 від 14.02.2014, КСиС0000070 від 17.02.2014 та КСиС0000069 від 17.02.2014 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідних накладних за підписом та відбитком штампу відповідача та довіреностями на отримання продукції №№: 2401 від 13.01.2014, 2429 від 13.02.2014р.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що оплата товару здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний у відповідному Договорі. Відповідно до вимог п. 5.2. Договору Покупець здійснює оплату відповідно до умов договору на підставі рахунку Постачальника у вигляді 100% попередньої оплати за поставлений товар протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання Специфікації до Договору на здійснення поставки конкретної партії товару, якщо інший строк оплати не передбачений в самій Специфікації. Згідно з п. 4 підписаних сторонами Специфікацій до Договору №№: 1 від 13.01.2014, 12.02.2014 від 12.02.2014, 14.2.14-2 від 14.02.2014 відповідач зобов’язаний оплатити отриману металопродукцію протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту відвантаження.

З матеріалів справи слідує, що Покупець здійснив часткову оплату на суму 81 813,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№: 58 від 28.01.2014р., 142 від 14.02.2014р., 190 від 14.03.2014р., 235 від 27.03.2014р., 475 від 25.06.2014р., 483 від 26.06.2014р., 287 від 11.04.2014р., 292 від 16.04.2014р., 312 від 16.04.2014р. та 333 від 30.04.2014р. (документи містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих уточнень згідно заяви № 15/07 від 15 липня 2014 року «Про уточнення позовних вимог», станом на серпень 2014 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором в розмірі 61 569,00 грн. з розрахунку: 143 382,50 грн. (сума поставленого товару за накладними №№: КСиС0000009 від 14.01.2014, КСиС0000064 від 14.02.2014, КСиС0000070 від 17.02.2014 та КСиС0000069 від 17.02.2014) – 75 652,50 грн. (частково оплачений товар - платіжні доручення №№: 58 від 28.01.2014, 142 від 14.02.2014, 190 від 14.03.2014, 235 від 27.03.2014) – 6 000,00 грн. (частково оплачений товар - платіжні доручення №№: 287 від 11.04.2014, 292 від 16.04.2014, 312 від 23.04.2014, 333 від 30.04.2014 – 161,00 грн. (частково оплачений товар - платіжні доручення №№: 475 від 25.06.2014, 483 від 26.06.2014).

Щодо заявлених відповідачем у відзиві тверджень, що позивачем не доведено, що саме відповідач отримав товар за неоплаченими накладними №№: КСиС0000009 від 14.01.2014, КСиС0000064 від 14.02.2014, КСиС0000070 від 17.02.2014 та КСиС0000069 від 17.02.2014 та що з доданих позивачем до справи платіжних доручень неможливо встановити, за якими конкретно видатковими накладними здійснено оплату, то суд зазначає, що дані заперечення не спростовують викладені в позові обставини щодо поставки-прийняття та оплати товару по Договору, оскільки з видаткових накладних №№: КСиС0000009 від 14.01.2014, КСиС0000064 від 14.02.2014, КСиС0000070 від 17.02.2014 та КСиС0000069 від 17.02.2014 вбачається про прийняття з боку Покупця товару, що підтверджується проставленим останнім підписом та відміткою штампу про отримання товару і виданими Покупцем довіреностями №№: 2401 від 13.01.2014, 2429 від 13.02.2014р. на отримання товару, а часткова оплата була здійснена в період після укладання Договору, і, при цьому ж, інших договорів, що свідчать про існування подібних правовідносин між сторонами за якими проплата в сумі 81 813,50 грн. могла б бути здійснена в оплату іншого товару до суду не надано.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що за прострочення оплати поставленого товару, Покупець сплачує на корить Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням факту прострочення відповідачем по оплаті вартості отриманого за Договором товару, а саме не здійснення оплати протягом 10 банківських днів з моменту відгрузки товару, в межах 182 (сто вісімдесят два) днів прострочення, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 008,71 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару по Договору, що становить:

За видатковою накладною № КСиС0000064 від 14.02.2014

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Загальна сума пені

25545.00

01.03.2014 - 13.03.2014

13

118.28

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Загальна сума пені

20500.00

15.03.2014 - 26.03.2014

12

87.62

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Загальна сума пені

10500.00

28.03.2014-

09.04.2014

13

48.62

За видатковою накладною № КСиС0000069 від 17.02.2014

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Загальна сума пені

19500.00

04.03.2014 - 09.04.2014

37

256.98

За видатковою накладною № КСиС0000070 від 17.02.2014

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Загальна сума пені

37730.00

04.03.2014 - 09.04.2014

37

497.21

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, судом установлено, що абз. 2 п. 9.3. Договору передбачає, що у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, Постачальник має право витребувати від Покупця, який прострочив виконання грошового зобов’язання, виплати суми боргу з врахуванням тридцяти відсотків річних від простроченої суми.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання по Договору щодо оплати товару, стягненню з Покупця, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та абз. 2 п. 9.3. Договору, на користь Продавця підлягає 2 327,75 грн. 30% річних, що становить:

За видатковою накладною № КСиС0000064 від 14.02.2014

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

25545.00

01.03.2014 - 13.03.2014

13

30 %

272.95

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

20500.00

15.03.2014 - 26.03.2014

12

30 %

202.19

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

10500.00

28.03.2014-

09.04.2014

13

30 %

112,19

За видатковою накладною № КСиС0000069 від 17.02.2014

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

19500.00

04.03.2014 - 09.04.2014

37

30 %

593.01

За видатковою накладною № КСиС0000070 від 17.02.2014

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

37730.00

04.03.2014 - 09.04.2014

37

30 %

1147.41

Крім того, пунктом 9.4. Договору передбачено, що при поставці товару на умовах відстрочення платежу, у випадку повної або часткової несплати Покупцем вартості отриманого Товару після закінчення перших 30 календарних днів від настання строку виконання грошових зобов’язань, Покупець, окрім пені, вказаної в п. 9.3. Договору, зобов’язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі 30% від суми простроченого платежу.

Згідно з матеріалами справи, станом на 09.04.2014 року заборгованість Відповідача складала 67 730,00 грн., таким чином, штраф 30% від суми простроченого платежу складає 20 319, 00 грн. , з розрахунку: 67 730,00 грн. /сума простроченого платежу/ х 30% = 20 319,00 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви згідно заяви № 15/07 від 15 липня 2014 року «Про уточнення позовних вимог», підлягають частковому задоволенню про стягнення 85 224,46 грн. з них основного боргу – 61 569,00 грн. (шістдесят одна тисяча п’ятсот шістдесят дев’ять гривень), пені – 1 008,71 грн. (одна тисяча вісім гривень 71 копійка), 30% річних – 2 327,75 грн. (дві тисячі триста двадцять сім гривень 75 копійок) та штрафу – 20 319,00 (двадцять тисяч триста дев’ятнадцять гривень).

Щодо господарських витрат у справі № 910/7195/14.

Згідно ч. 2 п. 5 Інформаційного листа “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” від 26.06.95р. N 01-8/453, якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року” Вищий господарський суд України з приводу запитання: “Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?” довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви № 15/07 від 15 липня 2014 року «Про уточнення позовних вимог», становить – 85 260,99 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 826,27 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СП Буддеталь” (ідентифікаційний код 14334466, адреса: 02160, м. Київ, просп. Возз’єднання, буд. 15, кім. 603, р/р 26007309588302 в Банк ПАТ «ЦРУ», МФО 300937), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Сістар” (ідентифікаційний код 24238090, адреса: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграду, буд. 122, р/р 26000001305516 в ПАТ «ОТП банк», МФО 300528), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу – 61 569,00 грн. (шістдесят одна тисяча п’ятсот шістдесят дев’ять гривень), пені – 1 008,71 грн. (одна тисяча вісім гривень 71 копійка), 30% річних – 2 327,75 грн. (дві тисячі триста двадцять сім гривень 75 копійок), штрафу – 20 319,00 (двадцять тисяч триста дев’ятнадцять гривень) та судові витрати – 1 826,27 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість гривень 27 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити сторонам по справі 910/7195/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.08.2014р.

Суддя О.В. Котков