Постанова № 40147990, 14.08.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року об 11 год. 08 хв.Справа № 808/3751/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

суддів Недашківської К.М., Шари І.В.

головуючого судді Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.,

за участю представників:

позивача - Борисенка В.С.,

відповідача - Петрової І.В., Школової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове підприємство «Будкомплекс»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Міністерства доходів і зборів України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення та рішень за результатами розгляду скарг,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове підприємство «Будкомплекс» (далі - позивач) до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Міністерства доходів і зборів України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними податкове повідомлення - рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 38699859 від 21.01.2014 року за №0000082201, яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ виробничо-торгового підприємства «Будкомплекс», код ЄДРПОУ 30321507 зі сплати орендної плати за користування земельної ділянки прощею 2,1466 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за основним платежем на суму 575389,51 грн. (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять грн. 51 коп.), за штрафними санкціями на суму 119603,61 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч шістсот три грн. 61 коп.), рішення Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 10.04.2014 року за вих. №2893/7/0801-10-04-13 та рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 20.05.2014 року за вих. №8911/6/99-99-10-01-02-15;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 38699859 від 21.01.2014 року за №0000082201, яким збільшено грошова зобов'язання ТОВ Виробничо-торгового підприємства «Будкомплекс», код ЄДРПОУ 30321507 зі сплати орендної плати за користування земельної ділянки прощею 2,1466 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за основним платежем на суму 575389,51 грн. (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять грн. 51 коп.), за штрафними санкціями на суму 119 603,61 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч шістсот три грн. 61 кой.), рішення Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 10.04.2014 року за вих. №2893/7/0801-10-04-13 та рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 20.05.2014 року за вих. №8911/6/99-99-10-01-02-15.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Бердянською ОДПІ протиправно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, оскільки розмір орендної плати за землю був установлений під час укладання договору оренди між позивачем та Бердянською міською радою Запорізької області, а податковий орган не наділений правом та повноваженнями щодо ініціативи внесення змін до договорів оренди землі. Зазначає, що податковий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення рішення, фактично втрутився в господарську діяльність позивача та змінив розмір орендної плати за землю. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі проти позову заперечили. В обґрунтування заперечень зазначили, що позивачем орендована земельна ділянка використовувалась з порушенням функціонального призначення (здавалася у суборенду) у зв'язку з чим податковим органом зроблено розрахунок орендної плати за землю, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 12432919,61 грн., визначеної з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5. Оскільки позивачем неправомірно сплачувався податок з орендної плати за землю в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством, податковим органом правомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 11.12.2013 року по 17.12.2013 року Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькі області на підставі наказу на перевірку № 1587 від 11.12.2013 року проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ ВТП «Будкомплекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю за період з 01.10.2010 року по 18.11.2013 року по земельній ділянці прощею 2,1466 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої було складено акт №088/08-22-22-11/30321507 від 24.12.2013 р.

За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем розділу 7 наказу №548 від 23.07.2010 р., пункту 1.4 «Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженого Наказом №18/15/21/11 від 27.01.2006 р. та ст.271 Податкового кодексу України, що призвело до заниження бази оподаткування орендної плати за землю та відповідно до заниження податкових зобов'язань орендної плати за землю ТОВ ВТП «Будкомплекс» на загальну суму 607714,55 грн., в т.ч. по періодах: 2010 р. - 48487,50 грн., 2011 р. - 193950,18 грн., 2012 р. - 193950,18 грн., 2013 р. - 171326,63 грн.

На підставі акту перевірки Бердянською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення за №0000082201, яким збільшено грошове зобов'язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою прощею 2,1466 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 694993,12 грн., в т.ч. за основним платежем 575389,51 грн. та 119603,61 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням від 21.01.2014 року за № 0000082201, ТОВ ВТП «Будкомплекс» 10.02.2014 року звернулося зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. За результатами розгляду скарги ТОВ ВТП «Будкомплекс» від 10.02.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області прийнято рішення за вих. № 1271/10/08-01-10-04-13, яким податкове повідомлення - рішення від 21.01.2014 року за №0000082201 було залишено без змін, а також збільшено на 1,00 грн. штрафну (фінансову) санкцію згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, та зобов'язано Бердянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькі області скласти та направити ТОВ ВТП «Будкомплекс» окреме податкове повідомлення - рішення на цю суму.

Не погодившись з рішенням про результати розгляду первинної скарги, ТОВ ВТП «Будкомплекс» звернулося з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 20.05.2014 року за вих. №8911/6/99-99-10-01-02-15 була залишена без задоволення.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням та рішеннями за результатами розгляду скарг, звернувся з позовом до суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок податкового органу про те, що позивачем не правомірно сплачувалась орендна плата за землю, виходячи із нормативно грошової оцінки за земельну ділянку при коефіцієнті 1,2, оскільки при перевірці було встановлено, що позивачем частина земельної ділянки здавалась в суборенду, а отже позивач повинен був сплачувати орендну плату за землю, виходячи із нормативно грошової оцінки за земельну ділянку при коефіцієнті 2,5.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: 271.1.1 нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п.1.4 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006 р., інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів, проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

З матеріалів справи встановлено, що 25.09.2007 р. між позивачем та Бердянською міською радою укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець - Бердянська міська рада надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування виробничо - торгових приміщень, яка знаходиться в АДРЕСА_1 Пунктом 2 вказаного договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 2.1466 га.

Відповідно до п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів №1046 від 18.09.2007 р. становить 9578361,00 грн. Пунктом 9 Договору передбачено, що річна орендна плата вносить орендарем у грошовій формі у розмірі 2% від її нормативної грошової оцінки (на підставі рішення тридцять третьої (ІІ частина) сесії міської ради IV скликання від 30.12.2004 р. №1 «Про затвердження переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянськ»).

З витягу (довідки) з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель №1046 від 18.09.2007 р., виданої Бердянським міським управлінням земельних ресурсів, судом встановлено, що надана в оренду позивачу земельна ділянка призначена для розміщення та обслуговування виробничо-торгових приміщень, грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки - 77,71 грн., коефіцієнт функціонального призначення - 2,5, загальна грошова оцінка з урахуванням щорічної індексації 9578361,00 грн.

Передача позивачу в користування земельної ділянки підтверджується актом прийому - передачі земельної ділянки від 25.09.2007 р. Також судом встановлено, що 17.11.2009 р. сторонами підписано додаткову угоду відповідно до якої п.5 договору викладено в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою управління Держкомзему у м. Бердянськ №736 від 22.10.2009 р. становить 5635423,00 грн. з урахуванням щорічної індексації».

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем на виконання вимог чинного законодавства до Бердянської ОДПІ подавалися податкові декларації з орендної плати за землю за перевіряємий період, а саме позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за період 01.10.2010 - 31.12.2010 в розмірі 44759,35 грн., за 2011 рік - 179037,41 грн., за 2012 рік - 179032,88 грн., за період з 01.01.2013 - 18.11.2013 - 158145,75 грн.

Податковим органом під час проведення перевірки (акт перевірки №088/08-22-22-11/30321507 від 24.12.2013 р.) встановлено факт укладання ТОВ ВТП «Будкомплекс» (Орендодавцем) договорів оренди нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1:

- від 01.01.2010 №1 з ФОП ОСОБА_4 (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 104,2 кв. м для використання під складські приміщення;

- від 01.11.2011 №7 з ФОП ОСОБА_5 (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 18,5 кв. м для використанні під ремонт побутової техніки;

- від 01.06.2012 №1 з ФОП ОСОБА_6 (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 32,8 кв. м для використання під складські приміщення;

- від 01.06.2012 №1 з ФОП ОСОБА_7 (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 52,8 кв. м для використання під складські приміщення;

- від 01.08.2013 №5 з ТОВ «РЕТОМ» (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в платне володіння та користування нежитлове приміщення площею 220 кв. м для використання під складські приміщення.

Крім того, під час проведення в період з 07.04.2014 р. по 08.04.2014 р. Бердянською ОДПІ невиїзної документальної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю за період з 01.10.2010 по 18.11.2013 р. по земельній ділянці полещею 2,1466 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (акт перевірки №036/08-22-22-11/30321507 від 08.04.2014 р.), встановлено факт укладання ТОВ ВТП «Будкомплекс» (Орендодавцем) договорів оренди нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 з суб'єктами господарювання:

- ФОП ОСОБА_4 (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 104,2 кв. м для використання під складські приміщення;

- ФОП ОСОБА_5 (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 18,5 кв. м для використанні під ремонт побутової техніки;

- ФОП ОСОБА_6 (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 32,8 кв. м для використання під складські приміщення;

- ФОП ОСОБА_7 (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 52,8 кв. м для використання під складські приміщення;

- ТОВ «РЕТОМ» (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в платне володіння та користування нежитлове приміщення площею 220 кв. м для використання під складські приміщення;

- ТОВ «РЕТОМ» (орендарем), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в платне володіння та користування нежитлове приміщення площею 376,70 кв. м для використання під складські приміщення.

Отже, акт перевірки Бердянської ОДПІ №088/08-22-22-11/30321507 від 24.12.2013 р. та акт перевірки №036/08-22-22-11/30321507 від 08.04.2014 р. містять розбіжності в тому, скільки ж саме договорів суборенди було укладено позивачем та на яку площу земельної ділянки. Крім того, з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні встановлено, що податковому органу не вдалося встановити площу приміщень, яка здавалась позивачем у суборенду.

Проте, у зв'язку з встановленням факту здачі позивачем у суборенду земельних ділянок податковим органом зроблено розрахунок орендної плати за землю, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 12432919,61 грн., визначеної з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5, згідно з яким сума орендної плати, що підлягає сплаті до бюджету становить за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 - 93246,90 грн., за 2011 рік - 372987,59 грн., за 2012 рік - 372987,59 грн., за період з 01.01.2013 по 18.11.2013 - 329472,38 грн.

Проте, суд не погоджується з розрахунком здійсненим податковим органом з огляду на наступне.

З договору про оренду землі (зі змінами від 17.11.2009 р.), судом встановлено, що позивачу в оренду передана земельна ділянка площею 2,1466 га, а нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки згідно з довідкою управління Держкомзему у м. Бердянськ №736 від 22.10.2009 р. становить 5635423,00 грн. з урахуванням щорічної індексації. Отже, позивач за договором оренди повинен був сплачувати грошові кошти в розмірі 3% від її нормативно грошової оцінки, а саме 5635423,00 грн.

При розгляді справи встановлено, що позивачем у суборенду здавалися приміщення загальною площею 428,30 кв.м. Проте, податковим органом донараховано орендну плату за землю, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 12432919,61 грн., визначеної з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5 на загальну площу орендованої позивачем земельної ділянки розміром 2,1466 га.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що податковим органом під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем ст.271 Податкового кодексу України на загальну суму 607714,55 грн., в т.ч. за 2010 р. в розмірі 48487,50 грн., разом з тим, суд зазначає, що Податковий кодекс України набув чинності лише 01.01.2011 р.

Стосовно застосування податковим органом нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 12432919,61 грн., визначеної з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» (який діяв до набуття чинності 01.01.2011 р. Податковим кодексом України) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про плату за землю» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про плату за землю» податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

В силу приписів статті 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу. Згідно п.276.1 ст.276 Податкового кодексу України податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23.03.1995 р., дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. При цьому одним з множників у формулі, за якою визначається нормативно грошова оцінка кадастрового метра земельної ділянки населених пунктів відповідно до п.3.3 названого Порядку, є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Отже, нормативно грошова оцінка земельної ділянки провадиться відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики органом Держземагентства про що видається витяг.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що ані податковий орган, ані суд не наділені повноваженнями визначати нормативно грошову оцінку земель та не можуть перебирати на себе функції спеціально уповноваженого на те органу.

З витягу (довідки) з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель №736 від 22.10.2009 р., виданої управлінням Держкомзему у м. Бердянськ ГУ Держкомзему у Запорізькій області, судом встановлено, що надана в оренду позивачу земельна ділянка призначена для розміщення та обслуговування виробничих приміщень, грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки - 77,71 грн., коефіцієнт функціонального призначення - 1,2, загальна грошова оцінка з урахуванням щорічної індексації 5635423,60 грн.

Суд зазначає, що зазначені дані Держкомзему правомірно використовувалися позивачем при обчисленні та сплаті земельного податку за спірну ділянку. Власне факт використання платником спірної земельної ділянки з порушенням функціонального призначення, не може слугувати підставою для віднесення цієї ділянки до іншої категорії земель та, відповідно, для зміни розміру земельного податку. Оскільки відповідно до частин першої, другої статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Наслідки порушення установленого режиму використання земельної ділянки передбачені у статті 21 Земельного кодексу України, таке порушення не тягне для землекористувача зміни в оподаткуванні, оскільки є правопорушенням у сфері земельних правовідносин.

Таким чином, враховуючи те, що спірна земельна ділянка надана в оренду позивачу та за даними Держкомзему належить до категорії земель «для розміщення та обслуговування виробничих приміщень», позивачем правильно обчислювався та справлявся земельний податок у розмірі, встановленому ч.5 ст.7 Закону України «Про плату за землю» та п.276.1 ст.276 Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що статтею 30 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Разом з тим слід зауважити, що державна податкова служба відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та норма Податкового кодексу України наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі згідно з приписами статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України, статті 21 Закону України «Про оренду землі», статті 30 Закону України «Про плату за землю» наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є Бердянська міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передану в оренду земельну ділянку, що знаходяться у комунальній власності.

Суд зазначає, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Вказана правова позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України викладеної у постанові від 11.06.2013 р. по справі №21-166а13.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податковим органом необґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення та наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги про скасування рішень ГУ Міндоходів у Запорізькій області та Міністерства доходів і зборів України за результатами розгляду первинної та повторної скарг такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Суд зазначає, що оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді позовних вимог про скасування рішень за результатами розгляду скарг слід встановити, чи є оскаржувані рішення відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також чи буде задоволення таких позовних вимог мати своїм правовим наслідком безпосередній захист прав позивача.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Зміст оскаржуваних рішень за результатами скарг полягає у організації та проведенні нагляду за правомірністю прийняття Бердянською ОДПІ оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Суд зазначає, що дії по розгляду скарг є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по розгляду скарги) може бути об'єктом судового оскарження.

Крім того, суд зазначає, що ані рішенням за результатами розгляду первинної скарги, ані рішенням за результатами повторної скарги не було внесено будь - яких змін до оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішення, вказані скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №0000082201 від 21.01.2014 року - без змін.

Суд зазначає, що за таких обставин саме податкове повідомлення - рішення №0000082201 від 21.01.2014 року повинне бути предметом судового оскарження.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове підприємство «Будкомплекс».

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове підприємство «Будкомплекс» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000082201 від 21.01.2014 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове підприємство «Будкомплекс» судовий збір в розмірі 4872,00 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя К.В.Мінаєва

Суддя К.М. Недашківська

Суддя І.В. Шара