Рішення № 40147718, 12.08.2014, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/1934/14

№2/243/1043/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2014 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Лаптєва М.В.

при секретарі - Хміль О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського державного хімічного заводу про стягнення заборгованості з заробітної плати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2014 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з уточненим в ході судового розгляду позовом до Костянтинівського державного хімічного заводу про стягнення заборгованості з заробітної плати та моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 30.09.2012 року до 31.10.2012 року; з 31.10.2012 року по 30.11.2012 року та з 30.11.2012 року по 31.12.2012 року він працював у відповідача - Костянтинівського державного хімічного заводу.

При звільнені з підприємства відповідач не провів з ним повного розрахунку, у результаті чого заборгованість підприємства перед позивачем складає 5766 грн. 46 коп., тому ставить питання про стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості по заробітній платі,а також компенсації за моральну шкоду в сумі 2000 грн. 00 коп., яку обґрунтовує тим, що незаконними діями відповідача йому була завдана суттєва моральна шкода, пов'язана з трудовими правовідносинами, яка виявилася у моральних стражданнях і переживаннях через порушення відповідачем його законних прав та інтересів в частині своєчасного отримання винагороди за свій труд. Також просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення в якому позовні вимоги визнав лише в частині дійсних вимог по заробітній платі на підставі виданої довідки бухгалтерією в якій підтверджується наявність заборгованості по заробітній платі. В іншій частині позовних вимог просив суд відмовити.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.09.2012 року до 31.10.2012 року; з 31.10.2012 року по 30.11.2012 року та з 30.11.2012 року по 31.12.2012 року працював у відповідача - Костянтинівського державного хімічного заводу.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

При звільненні з ним не було проведено повного розрахунку в результаті чого виникла існуюча заборгованість по заробітній платі, яка склала 5766 грн. 46 грн. 97 коп., що підтверджується довідкою відповідача №66 від 20.02.2014 року (а.с.4).

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд вважає, що своїми діями відповідач порушивши вимоги законодавства про працю, що, в свою чергу, потягло порушення законних прав позивача при звільненні.

За таких підстав, суд вважає, що доводи позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі слід задовольнити у повному обсязі.

В частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і передбачено в статтях 32, 56, 62, 152 Основного Закону України.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, у статті 23 якого встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга); моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини четверта, п'ята).

Аналіз чинного законодавства дає підстави суду робити висновок, що інститут моральної шкоди має міжгалузевий характер, а тому особливості його застосування можуть встановлюватися галузевим законодавством.

У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у статті 237-1 Кодексу, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя; порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Спір про відшкодування звільненому працівнику моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні, є трудовим спором.

У Цивільному кодексі України гарантується право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу і встановлюється відшкодування моральної (немайнової) шкоди як один із способів захисту цивільних прав та інтересів (частина перша, пункт 9 частини другої статті 16).

Виходячи з цього, суд вважає, що в аспекті конституційного звернення визначені Цивільним кодексом України і Кодексом підстави та порядок відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди слід розглядати у нерозривному зв'язку з положеннями статті 233 Кодексу, у яких встановлено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, зокрема тримісячний строк, який розпочинається з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.

Звільнений працівник, якому з вини власника або уповноваженого ним органу несвоєчасно виплатили належні при звільненні суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступень моральних страждань позивача. Дійсно невиплатою відповідачем належних позивачу коштів, йому спричинена моральна шкода, яка полягає в порушенні його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, ситуація яка склалася дійсно вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування на його користь моральної шкоди, хоча і ґрунтуються на діючому законодавстві України, але вони не можуть бути задоволені в повному обсязі, оскільки суд не може погодитись із запропонованим позивачем розміром відшкодування моральної шкоди. Але приймаючи до уваги ті обставини, що позивач мав незручності з приводу порушення відносно нього законодавства, що обумовлюється тим, що позивач, хвилювався, зазнав моральних страждань. Враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що буде доцільним та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 700,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на оплату правової допомоги в розмірі 500 грн.00, суд встановив наступне.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20 грудня 2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Позивачем надано суду квитанцію про сплату послуг за надання юриличної допомоги в сумі 500 грн. 00 коп. Приймаючи до уваги положення ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правовоу допомогу», суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині.

Згідно ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Пунктом 1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.

Керуючись викладеним та ст.ст. 43 Конституції України, ст. ст. 115, 116, 223 , 237-1 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», 3, 10, 15, 16, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівського державного хімічного заводу про стягнення заборгованості з заробітної плати та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу, що розташований за адресою: м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 1, код ЄДРПОУ 05766362 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 5766 грн. 46 коп., компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 700 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу, що розташований за адресою: м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 1, код ЄДРПОУ 05766362 судовий збір на користь держави у розмірі 487 грн. 20 коп. на на р/р № 31210206700075, отримувач коштів - Слов"янське УК /Слов"янськ/ 22030001, код отримувача - 37803368, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код класифікації бюджету - 22030001

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов"янського

міськрайонного суду М.В. Лаптєв