Постанова № 40145475, 14.08.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2014 р. Справа № 926/673/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Гриців В.М.

Костів Т.С.

за участю представників:

прокурор - Яворський Я.Т.

від сторін - не з'явилися;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.06.14

у справі №926/673/14

за позовом Прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Чернівці

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 926/673/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.14 у склад колегії для розгляду апеляційної скарги у справі № 926/673/14 Господарського суду Чернівецької області введено суддів - Костів Т.С. та Гриців В.М.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.14 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 14.08.14.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.06.14 у справі №926/673/14 (суддя Ніколаєв М.І.) позов задоволено, зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 0,0020 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та привести дану земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом демонтування торгівельного павільйону (кіоску). Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в доход державного бюджету судовий збір на суму 1218 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.06.14 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, на думку скаржника, судом не взято до уваги того факту, що відповідач користується земельною ділянкою на законних підставах, оскільки, як зазначено апелянтом, договір оренди землі неодноразово продовжувався.

Крім того, відсутні будь які заперечення позивача (Чернівецької міської ради) щодо подальшого користування відповідачем спірною земельною ділянкою. А відтак, скаржник вважає, що отримав право користування спірною земельною ділянкою на законних підставах.

Також скаржником зазначено, що прокурор, подаючи позов, неправильно визначив орган, в інтересах якого його заявлено.

12 серпня 2014 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, а доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, відтак просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор у судовому засіданні навів свої доводи на підтримку рішення суду.

Інші учасники судового процесу участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки наявні матеріали справи є достатніми для вирішення спору, явка представника не визнавалася обов'язковою, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 85 та ч.1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 14.08.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.06.14 у справі № 92/673/14, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 28.08.03 Чернівецькою міською радою було прийнято рішення №281 «Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну раніше прийнятих рішень та внесення змін в раніше прийняті рішення», яким вирішено надати відповідачу земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 0,0117 га для обслуговування мобільного гриль-бару. Зобов'язано відповідача в 45 - ти денний термін укласти з міською радою договір оренди (п.50.2,п.50.3 рішення) (а.с.47, 47 зворот).

На підставі зазначеного рішення, 06.10.03 між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.43-44).

Відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,017 га, яка розташована в АДРЕСА_1 згідно з планом зовнішніх меж землекористування (п.1.1. договору).

Згідно з пунктом 1.2 договору оренди земельна ділянка надається в оренду терміном до 30.08.04 для обслуговування мобільного гриль - бару.

Земельна ділянка площею 0,0117 га, що розташована у АДРЕСА_1, та передавалася в оренду відповідачу на підставі укладеного договору оренди відноситься до земель житлової та громадської забудови м. Чернівці та знаходиться в межах населеного пункту м. Чернівці і є землею комунальної власності.

На підставі акту прийому-передачі від 06.10.03 (а.с.46) вищевказану земельну ділянку передано в оренду відповідачу.

Відповідно до п.4.3 укладеного між сторонами договору оренди, договір оренди припиняється у разі: закінчення терміну, на який було укладено договір, розірвання договору оренди, одержання орендарем земельної ділянки у власність у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Рішенням 4 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 27.07.06 №79 припинено дію договору оренди земельної ділянки від 06.10.03, укладеного між Чернівецькою міською радою та ФОП ОСОБА_2 (а.с.42) у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено (п.14.1 рішення). Зобов'язано відповідача в 30 -ти денний термін з дня прийняття цього рішення повернути управлінню земельних ресурсів департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради договір оренди земельної ділянки від 06.10.03 для його анулювання, земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 0,0117 га звільнити, демонтувати павільйон та привести земельну ділянку у відповідний стан (п.14.3 рішення).

Доказів виконання відповідачем зазначеного обов'язкового рішення Чернівецької міської ради в матеріалах справи не міститься.

Інших укладених з відповідачем договорів оренди вищезгаданої земельної ділянки сторонами у справі не надано.

Зважаючи на зазначені обставини, прокуратура м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради звернулася з позовом до ФОП ОСОБА_2 про звільнення земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтування торгівельного павільйону (кіоску).

Підставою для звернення прокурора з позовом до суду стали, зокрема, результати перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної Державною інспекцією сільського господарства за участю відповідача, на підставі якої складено акт від 20.11.13 (а.с.8-10), яким встановлено, що останній самовільно використовує земельну ділянку площею 0,0020 га, яка розташована у АДРЕСА_1. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснюється шляхом встановлення торгівельного павільйону (кіоску).

На підставі акту перевірки складено протокол від 20.11.13 про адміністративне правопорушення та притягнуто відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення (порушення правил використання земель), передбаченого ст. 53 КУпАП, (Постанова від 20.11.13 №197 про накладення адміністративного стягнення) (а.с.11).

Крім того, відповідачу вручено припис від 20.11.13 про необхідність звільнення в 30-ти денний строк земельної ділянки площею 0,0020 га, яка розташована у АДРЕСА_1 (а.с.13).

25 грудня 2013 року відповідачу вручено припис №00945 в якому зазначено про невиконання попереднього припису та повторно зобов'язано усунути зазначене порушення земельного законодавства (а.с.23-24).

Постановою Державної інспекції сільського господарства в чернівецькій області від 25.12.13 №235 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів), передбаченого ст. 1885 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.25-26).

Також, з матеріалів справи вбачається, що актами перевірки Державної інспекції сільського господарства від 25.12.13 та від 27.01.14 встановлено, що відповідач умови припису не виконав, вищевказану земельну ділянку не звільнив (а.с.19-20,27-28).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність позовних вимог прокурора, встановивши, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду зважаючи на наступне:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно з пунктом „б" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Зважаючи на прийняття Чернівецькою міською радою 27.07.06 рішення про припинення договору оренди земельної ділянки та відсутність в матеріалах справи будь - яких інших рішень та договорів стосовно надання відповідачу в оренду спірної земельної ділянки, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0020 га. після припинення дії договору оренди від 06.10.03.

Посилання скаржника на те, що він правомірно користується земельною ділянкою оскільки термін дії договору оренди земельної ділянки від 06.10.03 неодноразово продовжувався, спростовуються матеріалами справи, оскільки в них відсутні будь - які докази пролонгації у встановленому порядку такого договору.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся із заявою про надання йому в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування МАФ гриль лише 17.12.13 (а.с.62).

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зважаючи на вказані обставини та відсутність у відповідача документів на право власності чи користування спірною земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку розміром 0,0020 га , що знаходиться з адресою : АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан шляхом демонтування торгівельного павільйону (кіоску).

Щодо посилань скаржника на неправильне визначення прокурором органу в інтересах якого заявлено позов, то судова колегія зазначає наступне:

Відповідно до ч.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та самостійно визначає орган, в особі якого він звертається. Зважаючи на наведені прокурором підстави, та приймаючи до уваги, що земля відповідно до ст.13 Конституції України є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, звернення з позовом в інтересах держави саме в особі Чернівецької міської ради, судовою колегією визнається таким, що не суперечить закону.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо необґрунтованості доводів апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.

Судові витрати покласти на скаржника в порядку ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.06.14 у справі № 926/673/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 14.08.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Костів Т.С.