Ухвала суду № 40145422, 06.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 У Х В А Л А

Справа № 5011-50/9028-2012 06.08.2014

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вомтех" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" (ідентифікаційний код133671204) Пробанкрутство

Суддя Д.О. Баранов за участю представників:

від боржникаЧурікова Т.Ю. (довіреність від 21.11.2012 р.)від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк": Курінний С.Ю. (довіреність від 22.03.2013 р.)розпорядник майнаГороховський А.В. - розпорядник майна Від кредиторів: 1. Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - не з'явився; 2. Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва - не з'явився; 3. ОСОБА_5 - ОСОБА_6 (довіреність від 08.10.2013 р.); 4. ОСОБА_7 - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вомтех" звернулось до суду із заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" у зв'язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-50/9028-2012, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Суницю В.І., підготовче засідання суду призначено на 26.07.2012 р.

Ухвалою підготовчого засідання від 23.08.2012 р. визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора, попереднє засідання призначено на 22.11.2012 р. тощо.

14.03.2013 р. відбулося попереднє засідання, в якому з-поміж іншого кредитором боржника було визнано Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" на суму 107 148 152,06 грн., з яких 100 780 0000,03 грн. - вимоги першої черги, 5 124 596,99 грн. - вимоги четвертої черги, 1 243 555,04 грн. - вимоги шостої черги.

19.09.2013 р. постановою Вищого господарського суду України було частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР", постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 р. та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2013 р. у справі № 5011-50/9028-2012 в частині визнання Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на суму 107 148 152,06 грн. скасовано, а справу № 5011-50/9028-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За наслідками здійснення автоматичного розподілу справу № 5011-50/9028-2012 було передано на новий розгляд судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою від 02.10.2013 р. суддя Мандичев Д.В. задовольнив заяву про самовідвід.

Внаслідок проведення повторного автоматичного розподілу справи № 5011-50/9028-2012 останню було передано для розгляду судді Баранову Д.О., яким ухвалою від 04.10.2013 р. справу було прийнято до свого провадження, її розгляд призначено на 06.11.2013 р.

Ухвалою суду від 06.11.2013 р. було відкладено розгляд справи на 15.11.2013 р.

15.11.2013 р. судом було замінено Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" з грошовими вимогами до боржника його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Банк", розгляд справи відкладено на 27.11.2013 р.

Надалі, з огляду на відсутність усіх необхідних даних для розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", розгляд справи неодноразово відкладався, а також змінювався склад суду. Також матеріали справи скеровувались до апеляційної та касаційної інстанції, в зв'язку із оскарженням процесуальних документів.

Згідно з ухвалою суду від 25.07.2014 р. розгляд справи в черговий раз було відкладено на 06.08.2014 р.

В судове засідання 06.08.2014 р. прибули представники боржника, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", ОСОБА_5, а також розпорядник майна.

В ході судового засідання представник Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" надав для долучення до матеріалів справи документів щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 27/15 та просив визнати свого довірителя кредитором боржника на суму 107 781 990,53 грн., які включити до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна проти вказаної позиції банку заперечень не навів.

Представник боржника в свою чергу обставини прострочення перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" не спростував, проте, як і раніше заперечував проти збільшеного розміру процентів, нарахованого банком за невиконання умов кредитних договорів, оскільки за своєю цивільно-правовою природою вказані суми не є процентами, а санкцією за невиконання кредитних зобов'язань.

Під час нового розгляду справи за наслідками неодноразового заслуховування позицій учасників процесу по суті кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до боржника, дослідження їх численних пояснень та поданих документів, оцінки наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" звернулося до суду 01.10.2012 р. із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у загальній сумі 107 148 152,06 грн., посилаючись на невиконання боржником грошових зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за кредитними договорами № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. та № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 р., укладеними між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР".

За умовами кредитного договору № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. з наступними додатковими угодами до нього Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" банком були надані грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, на строк з 16.06.2007 р. по 16.06.2010 р. включно у розмірі 5 000 000,00 доларів США та сплатою встановлених у договорі процентів за користування кредитною лінією та комісії за проведення розрахунків боржника та перевірку документів за кредитною операцією.

Встановлені у договорі зобов'язання з повернення одержаних коштів та сплати процентів за користування ними боржник не виконав, у зв'язку з чим у нього перед банком за договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. (згідно розрахунку від 21.02.2013 р.) станом на 09.07.2012 р. утворилась заборгованість, а саме:

- з повернення основної суми кредиту - 5 000 000,00 доларів США;

- зі сплати процентів за користування кредитом - 1 623 143,30 доларів США;

- зі плати пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 79 660,97 доларів США;

- зі сплати комісії - 10 855,11 грн.;

- зі сплати пені за несвоєчасну сплату комісії - 531,64 грн.

Згідно з умовами кредитного договору № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 р. з наступними додатковими угодами до нього Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" банком були надані грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, на строк з 26.11.2007 р. по 26.11.2010 р. включно у розмірі 5 000 000,00 доларів США та сплатою встановлених у договорі процентів за користування кредитною лінією.

Встановлені у договорі зобов'язання з повернення одержаних коштів та сплати процентів за користування ними боржник не виконав, у зв'язку з чим у нього перед банком за договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 р. (згідно розрахунку від 21.02.2013 р.) станом на 09.07.2012 р. утворилась заборгованість, а саме:

- з повернення основної суми кредиту - 5 000 000,00 доларів США;

- зі сплати процентів за користування кредитом - 1 625 166,71 доларів США;

- зі плати пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 75 853,03 доларів США.

Як слідує з поданої заяви, в забезпечення виконання зобов'язань боржника між Акціонерним комерційним банком "ТАС-КОММЕРЦБАНК" (іпотекодержатель) правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір від 26.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 115 (надалі - іпотечний договір - 1).

Згідно з п. 3 вказаного договору предметом іпотеки є належні іпотекодавцю майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих (офісних) приміщень, які складаються з кімнат з наступними кодами: 202-5,13 кв.м., 207-34,33 кв.м., 218-2,20 кв.м., 219-8,42 кв.м., 220-2,20 кв.м., 221-12,55 кв.м., 222-14,53 кв.м., 232-1 455,81 кв.м., загальною площею 1 535, 17 кв.м., що знаходяться на 2-му (другому) поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Дані майнові права визначені: Інвестиційним контрактом № 2-А від 01.06.2005 р., додатковою угодою № 1 від 10.08.2007 р.

Після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа предметом іпотеки буде нежиле офісне приміщення, яке складається з кімнат з наступними кодами: 202-5,13 кв.м., 207-34,33 кв.м., 218-2,20 кв.м., 219- 8,42 кв.м., 220-2,20 кв.м., 221-12,55 кв.м., 222-14,53 кв.м., 232-1 455,81 кв.м., загальною площею 1 535, 17 кв.м., що знаходяться на 2-му (другому) поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Також, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань боржника 26.11.2007 р. між Акціонерним комерційним банком "ТАС-КОММЕРЦБАНК" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 117 (надалі - іпотечний договір - 2).

Відповідно до п. 3 вказаного договору предметом іпотеки зазначено належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелком" майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих (офісних) приміщень, які складаються з кімнат з наступними кодами: 101-12,28 кв.м., 101.1.-11,99 кв.м., 102-62,73 кв.м., 104-37,94 кв.м., 105-4,85 кв.м., 109-7,68 кв.м., 110-7,68 кв.м., 111-2,19 кв.м., 112-2,19 кв.м., 113-215,63 кв.м., 114-939,23 кв.м., загальною площею 1 304,39 кв.м., що знаходиться на 1-му (першому) поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Дані майнові права визначені: Інвестиційним контрактом № 1-А від 01.06.2005 р., додатковою угодою № 1 від 10.08.2007 р.

Після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа предметом іпотеки буде нежиле офісне приміщення, яке складається з кімнат з наступними кодами: 101-12,28 кв.м., 101.1.-11,99 кв.м., 102-62,73 кв.м., 104-37,94 кв.м., 105-4,85 кв.м., 109-7,68 кв.м., 110-7,68 кв.м., 111-2,19 кв.м., 112-2,19 кв.м., 113-215,63 кв.м., 114-939,23 кв.м., загальною площею 1 304,39 кв.м., що знаходиться на 1-му (першому) поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

26.11.2007 р. в забезпечення виконання кредитних зобов'язань боржника між Акціонерним комерційним банком "ТАС-КОММЕРЦБАНК" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір (надалі - іпотечний договір - 3), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 121.

Пунктом 3 вказаного договору предметом іпотеки визначено належні іпотекодавцю майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права нежилі (офісні) приміщення:

- на першому поверсі 14-ти поверхової секції адміністративного будинку, загальною площею 1 304,39 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Горького(Антоновича), 172, та які складаються з кімнат з наступними кодами: 101-12,28 кв.м., 101.1-11,99 кв.м., 102-62,73 кв.м., 104-37,94 кв.м., 105-4,85 кв.м., 109-7,68 кв.м., 110-7,68 кв.м., 111-2,19 кв.м., 112-2,19 кв.м., 113-215,63 кв.м., 114-939,23 кв.м.

- на другому поверсі 14-ти поверхової секції адміністративного будинку, загальною площею 1 535, 17 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172 та які складаються з кімнат з наступними кодами: 202-5,13 кв.м., 207-34,33 кв.м., 218-2,20 кв.м., 219-8,42 кв.м., 220-2,20 кв.м., 221-12,55 кв.м., 222- 14,53 кв.м., 232- 1 455,81 кв.м.

Дані майнові права визначені: Договором № 32 від 12.04.2002 р. та додатковими угодами до нього.

Після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа Предметом іпотеки будуть нежилі офісні приміщення на першому поверсі загальною площею 1 304, 39 кв.м., які складаються з кімнат з наступними кодами: 101- 12,28 кв.м., 101.1.-11,99 кв.м., 102-62,73 кв.м., 104-37,94 кв.м., 105-4,85 кв.м., 109-7,68 кв.м., 110-7,68 кв.м., 111-2,19 кв.м., 112-2,19 кв.м., 113-215,63 кв.м., 114-939,23 кв.м.,та на другому поверсі, загальною площею 1 535, 17 кв.м., які складаються з кімнат з наступними кодами: 202- 5,13 кв.м., 207-34,33 кв.м., 218-2,20 кв.м., 219-8,42 кв.м., 220-2,20 кв.м., 221-12,55 кв.м., 222- 14,53 кв.м., 232- 1 455,81 кв.м, що розташовані у 14-поверховій секції адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Надалі 30.04.2009 р. на виконання п. 8.8. зазначених вище трьох іпотечних договорів між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (іпотекодержатель), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, відповідно до п. 2 якого на забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 8/71385-Л2615 від 26.11.2007 р. та кредитним договором № 5/7135-/1/2615 від 16.06.2007 р. іпотекодавець передає в іпотеку банку наступне майно: нежиле приміщення № 1, яке знаходиться на 2-му поверсі, загальною площею 1126 60 кв.м.; нежиле приміщення № 1а, яке знаходиться на третьому поверсі, загальною площею 1551,80 кв.м.; нежиле приміщення № 2, яке знаходиться на 2-му поверсі, загальною площею 274,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 5011-27/2537-2012 від 15.05.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2012 р., було визнано недійсним з моменту укладення наведений іпотечний договір від 30.04.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком" та Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.02.2013 р. у справі № 5011-34/1900- 2012 було задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком" шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки за іпотечними договорами, посвідченими 26.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровими № 115, № 117 та № 121, а саме:

- нежиле приміщення № 1 (один), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 1126,60 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172;

- нежиле приміщення № 2 (два), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 274,80 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172;

- нежиле приміщення № 1а (один "а"), яке знаходиться на третьому поверсі, загальною площею 1551,80 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172.

У абз. 4 іпотечного договору від 26.11.2007 р., укладеного між Акціонерним комерційним банком "ТАС-КОММЕРЦБАНК" (іпотекодержатель), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" сторони оцінили предмет іпотеки в 19 956 435,65 доларів США, що на момент укладення даного договору становило 100 780 000,03 грн.

Посилаючись на наявність у Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" вимог до боржника, забезпечених заставою, ухвалою попереднього засідання від 14.03.2013 р. у справі № 5011-50/9028-2012 банк було визнано кредитором боржника на суму 107 148 152,06 грн. (100 780 0000,03 грн. - вимоги першої черги, 5 124 596,99 грн. - вимоги четвертої черги, 1 243 555,04 грн. - вимоги шостої черги).

Виходячи зі змісту постанови від 19.09.2013 р. у справі № 5011-50/9028-2012, переглядаючи ухвалу попереднього засідання від 14.03.2014 р. в частині визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 р., Вищий господарський суд України не погодився з висновками нижчестоящих судів та направив на новий розгляд кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" з наступних підстав:

- суд першої інстанції, встановивши в оскаржуваній ухвалі, що судом у справі № 5011-34/1900-2012 вже звернуто стягнення за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" з майнового поручителя боржника ТОВ "Ріелком", не мав правових підстав для включення таких вимог Банку до першої черги задоволення кредиторських вимог, оскільки, у першу чергу задовольняються вимоги забезпечені заставою виключно з коштів, що надійшли від продажу майна, яке належить саме боржнику, а не майновому поручителю боржника;

- суд першої інстанції, беручи до уваги та задовольняючи у повному обсязі кредиторські вимоги ПАТ "Сведбанк", відповідно до розрахунку заборгованості, з урахуванням відсотків та штрафних санкцій, наданому Банком, не надав жодної юридичної оцінки доводам Боржника про те, що Банком, всупереч вимог чинного законодавства в односторонньому порядку було збільшено розмір процентів по кредитних Договорах та не дослідив обґрунтованості грошових вимог, в частині дійсності умов кредитних договорів про зміну в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки.

Так, на виконання зазначених вказівок Вищого господарського суду України суд з'ясував правові позиції боржника та Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства "Дельта банк", вивчив подані на підтвердження їх вимог та заперечень докази, за наслідками чого вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктами 1.4. кредитних договорів № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. та № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 р. передбачено плату за користування кредитною лінією у вигляді фіксованої ставки процентів, збільшення якої передбачено у випадках невиконання боржником певних умов кредитних договорів.

Так, підп. 1.4.3 кредитного договору № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. визначено, що процентна ставка становить 12,4% річних у разі порушення умов п. 1.4.2. цього договору.

Згідно з підп. 1.4.2. процентів ставка 11,4 % річних, за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки (кредитовий оборот по рахунках) позичальника, відкритих в АКБ "ТАС-КОММЕРЦБАНК", за попередній місяць становить не менше, ніж 90% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України, за той самий місяць.

Відповідно до підп. 1.4.2. кредитного договору № 8/71385-JI/2615 від 26.11.2007 р. процентна ставка збільшується на 1% річних починаючи з 01.01.2008 р. за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки (кредитовий оборот по рахунках) позичальника, відкритих в АКБ "ТАС-КОММЕРЦБАНК", за попередній місяць, починаючи з грудня 2007 року, становить не менше, ніж 90% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України, за той самий місяць.

Підп. 1.4.3. встановлено, що процентна ставка збільшується на 2% річних у разі невиконання умов пункту 7.6 даного договору з 01.07.2008 р.

Додатковою угодою №1 від 08.04.2008 р. до кредитного договору № 8/71385-JI/2615 від 26.11.2007 р. було викладено його пункт 1.4.3. в наступній редакції: "Процентна ставка збільшується на 1,0% відсоток річних у разі невиконання умов пункту 7.6 даного договору з 01.04.2008 року, процентна ставка збільшується на 2% відсотки річних у разі невиконання умов пункту 7.6. даного договору з 30.07.2008 р.".

Зважаючи на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" взятих на себе кредитних зобов'язань, банком було застосовано відсоткову ставку за користування кредитними коштами у збільшеному розмірі відповідно до вказаних умов договорів.

Боржник факт свого прострочення перед кредитором не спростовує, проте, в той же час заперечує проти розміру нарахованих процентів, які, за його твердженнями, банк всупереч вимогам чинного законодавства в односторонньому порядку збільшив за кредитним договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. з 11,4% до 12,4% з 01.05.2010 р., а за кредитним договором №8/71385-JI/2615 від 26.11.2007 р. з 01.04.2008 р. по 29.07.2008 р. - з 12,1% до 13,1%, а з 30.07.2008 р. по 30.04.2009 р. - до 14,1%.

Як слідує з останніх письмових пояснень боржника від 14.02.2014 р., підтриманих його представником в судовому засіданні, збільшення розміру процентної ставки, яке пов'язано виключно з фактами невиконання позичальником умов кредитного договору є штрафною санкцією за невиконання умов договору, але не збільшеною процентною ставкою, тому збільшений розмір процентів не може бути визнаний боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вказаний принцип вільного волевиявлення, під час укладення кредитних договорів № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. та № 8/71385-JI/2615 від 26.11.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" було обізнано зі змістом договорів та мало право не погодитися з їх умовами, зокрема, щодо збільшення процентної ставки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань, та відмовитися від їх підписання, проте, уклавши такі договори - набуло обов'язку належним чином дотримуватися їх умов з повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитним коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що сторонами погоджені та підписані кредитні договори № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. та № 8/71385-JI/2615 від 26.11.2007 р., всі додаткові угоди до них, які визнані недійсними не були, що свідчить про обізнаність сторін про свої зобов'язання та досягнення щодо них згоди, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" було обізнано про розмір нарахованих процентів, які підлягають сплаті та строки, у які вищезазначені проценти мають бути перераховані банку.

Отже, збільшення Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" розміру процентної ставки за користування кредитними коштами за невиконання грошових зобов'язань боржником, що передбачено умовами договорів, щодо яких сторони досягли згоди, не може вважатися зміною умов договору в односторонньому порядку в розумінні чинного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що банк, застосовуючи зафіксовану у кредитних договорах збільшену процентну ставку, діяв в межах договору та чинного законодавства, тому посилання боржника про неправомірний характер збільшення процентної ставки є безпідставними та відхиляються судом.

Більше того, банк повідомляв боржника про підвищення процентної ставки шляхом надсилання відповідних листів, копії яких надав в матеріали справи.

Поряд з викладеним, для встановлення правового статусу майна, що знаходиться в іпотеці у Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", правонаступником якого визнано Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", з метою визначення розміру та черговості задоволення його кредиторських вимог на підставі отриманих доказів та відомостей від учасників провадження, судом було з'ясовано наступне.

Рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2013 р. у справі № 5011-34/1900-2012 постановою Вищого господарського суду від 14.01.2014 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого суду.

За наслідками нового розгляду справи № 5011-34/1900-2012 24.03.2014 р. Господарським судом міста Києва було прийнято рішення, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р., звернути стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 26.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 115; іпотечним договором, посвідченим 26.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 117; іпотечним договором, посвідченим 27.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 121, а саме:

- нежиле приміщення № 1 (один), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 1126,60 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172;

- нежиле приміщення № 2 (два), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 274,80 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172;

- нежиле приміщення № 1а (один "а"), яке знаходиться на третьому поверсі, загальною площею 1551,80 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172.

За рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки, а саме: нежилого приміщення № 1 (один), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 1126,60 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172; нежилого приміщення № 2 (два), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 274,80 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172; нежиле приміщення № 1а (один "а"), яке знаходиться на третьому поверсі, загальною площею 1551,80 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172, задовольнити грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 у розмірі 8 049 101,16 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 64 336 471,16 грн., з яких: 5 000 000,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 39 965 000,00 грн. - сума неповернених кредитних коштів; 2 556 194,51 долари США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 20 431 662,74 грн.- сума несплачених процентів, 334 166,67 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 2 670 994, 17 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 158 740,68 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 1 268 814,26 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 26.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 115; іпотечним договором, посвідченим 26.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 117; іпотечним договором, посвідченим 27.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 121 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу, встановленою в ході виконавчого провадження.

У вказаному рішенні суд дійшов висновку про те, що майнові права на право вимагати передачі у власність нерухомого майна, визначені інвестиційними контрактами, в подальшому передані в іпотеку Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта банк"), були реалізовані шляхом набуття права власності Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком", на відповідні об'єкти нерухомого майна, визначені в рішенні Голосіївського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2008 року у справі № 2-5162/08.

Отже, з наведеного вбачається, що факт набуття у власність Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком" об'єктів нерухомого майна (нежилих приміщень № 1, № 2, № 1а по вул. Горького, 172 у м. Києві), якими забезпечується виконання кредитних зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" перед Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" за договорами № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. та № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 р., та звернення стягнення на ці предмети іпотеки встановлено вказаними вище судовими рішеннями та не потребує додаткового доказування.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа ( майновий поручитель).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частина 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у тому числі одночасно від боржника та поручителя.

Як слідує з поданих представником Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" доказів (копій матеріалів виконавчого провадження ВП № 42970312) станом на 06.08.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва № 5011-34/1900-2012 від 24.03.2014 р., боржником за яким вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелком" як власник відповідних предметів іпотеки, перебуває на стадії виконання у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Відповідно до акту опису й арешту майна від 10.06.2014 р. державному виконавцю вдалося описати лише частину нежилих приміщень у зв'язку з ненаданням до решти з них доступу.

Станом на 06.08.2014 р. суб'єктом оціночної діяльності оцінка предметів іпотеки не здійснювалась.

Таким чином, оскільки станом на 06.08.2014 р. докази задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" за рахунок нерухомого майна майнового поручителя боржника за вказаними вище кредитними договорами в матеріалах справи відсутні, то кредитор не позбавлений права на звернення з грошовими вимогами до боржника у справі про його банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються в першу чергу.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заставними кредиторами є кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна саме боржника, а не майном третьої особи.

Таким чином, оцінивши подані докази, суд вважає доведеним кредитором належними та достатніми доказами, не спростованими боржником, факт прострочення грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" за кредитними договорами № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. та № 8/71385-JI/2615 від 26.11.2007 р.

Виходячи з останніх пояснень Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 26.03.2014 р., заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" розраховано станом на 17.09.2012 р., становить в загальному розмірі 107 781 990,53 грн., та складається з наступних сум:

1) за кредитними договором № 8/71385-JI/2615 від 26.11.2007 р.:

- прострочена заборгованість по кредиту - 5 000 000,00 доларів США;

- прострочена заборгованість зі сплати процентів по кредиту - 1 741 125,07 доларів США;

- заборгованість зі плати пені за несвоєчасну кредиту - 618 444,44 грн.;

- заборгованість зі сплати пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 181 806,69 доларів США;

2) за кредитними договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р.:

- прострочена заборгованість по кредиту - 5 000 000,00 доларів США;

- прострочена заборгованість зі сплати процентів по кредиту - 1 741 976,65 доларів США;

- заборгованість зі плати пені за несвоєчасну кредиту - 633 777,78 доларів США;

- заборгованість зі сплати пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 198 308,51 доларів США;

- прострочена заборгованість зі сплати комісії - 11 558,49 грн.;

- прострочена заборгованість зі сплати пені за несвоєчасну сплату комісії - 1 335,47 грн.

У ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. у редакції від 30.06.1999 р. зі змінами та доповненнями встановлено, що кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. При цьому, конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника, а поточними - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з приписів ст. 23 вказаного Закону поточні грошові вимоги підлягають заявленню в межах ліквідаційної процедури боржника, відносно якого винесено постанову про визнання його банкрутом.

Оскільки Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" нарахування усіх видів заборгованості боржника здійснено по 17.09.2012 р., тобто частково в період після порушення провадження у справі (09.07.2012 р.), що свідчить про їх поточний характер виникнення, то заявлені суми підлягають зменшенню до суми конкурсних кредиторських вимог кредитора, розрахованих станом на 09.07.2012 р.

Отже, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" підлягають визнанню у сумі 16 403 824,01 доларів США, що еквівалентно 107 136 765,31 грн. за курсом Національного банку України станом на 01.10.2012 р. (день подання заяви), та 11 386,75 грн., що в загальному розмірі становить 107 148 152,06 грн., з яких: 105 904 597,02 грн. - четверта черга (основний борг), 1 243 555,04 грн. - шоста черга (пеня).

Окрім того, до першої черги реєстру вимог кредиторів підлягають включенню також 1 073,00 грн., сплачених кредитором за подання до суду заяви про визнання кредиторських вимог.

Крім того, в постанові Вищого господарського суду України від 19.09.2013 р. у даній справі зазначено, що під час розгляду справи, судом першої інстанції, всупереч ст.43 ГПК України, взагалі не надано оцінки запереченням Боржника та не взято до уваги, що у Іпотечному договорі № 3 укладеному ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Науково-виробничий центр "ТОР" перераховано ті самі приміщення, що містяться у Іпотечних договорах №1 та № 2 укладених ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Рієлком", тобто не з'ясовано яким чином Банк прийняв в іпотеку майнові права на одні і ті самі приміщення від двох юридичних осіб.

При новому розгляді судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-34/1900-2012 від 24.03.2014 р. визначено, що майнові права на право вимагати передачу у власність нерухомого майна, визначені інвестиційними контрактами, в подальшому передані в іпотеку Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта банк"), були реалізовані шляхом набуття права власності Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком", на відповідні об'єкти нерухомого майна: нежилі приміщення № 1, № 2, № 1а по вул. Горького, 172 у м. Києві.

Враховуючи, що боржник не є власником вказаних приміщень, докази зворотнього ним не надано, іпотечний договір - 3, укладений між ПАТ "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР", на момент розгляду грошових вимог банку не забезпечує майном боржника кредитні договори № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 р. та № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 р.

Враховуючи все викладене вище, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" на суму 107 149 225,06 грн. (1 073,00 грн. - перша черга, 105 904 597,02 грн. - четверта черга, 1 243 555,04 грн. - шоста черга).

2. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" арбітражного керуючого Гороховського А.В. внести вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до реєстру вимог кредиторів у встановленій черговості.

Суддя Д.О. Баранов