ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11 серпня 2014 р.
Справа № 902/1025/14
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В. Білоус
Секретар судового засідання Д.Нестеров
за участю представників:
позивача : Дашкееєв В.Г. - згідно довіреності;
відповідача : Гуцалюк Д.В. - згідно довіреності.
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№ 1114
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж - Систем - Груп" (вул. Маршала Тимошенка, 9, м. Київ, МСП 04212; а/я 17, м. Миколаїв, МСП 54056) до:Фермерського господарства "Кравчука В.С." (с.Жуківці, Жмеринський район, Вінницька область, МСП 23100) про стягнення 383 725 грн., з яких: 340 000,00 грн. - основного боргу, 22 039, 5 грн. - пені за період з 01.11.2013 р. по 01.05.2014 р., 21 685, 5 грн. - інфляційних за прострочення з 22.05.2012 р. по 08.07.2014 р., згідно договорів купівлі - продажу (продукції)№ 01/09-03 від 07.03.2012 р., № 03/16-05 від 16.05.2012 р., -
ВСТАНОВИВ :
Відповідач вимоги ухвал суду від 17.07.2014 р., 31.07.2014 р. про надання додаткових доказів, в тому рахунку відзиву на позовну заяву, не виконав.
В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та зняття з них копій і про відкладення розгляду справи. Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив.
Усне клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та зняття з них копій і про відкладення розгляду справи, з підстав вказаних в ній підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Провадження у справі порушено 17.07.2014 р., ухвалою від 31.07.2014 р. розгляд справи було відкладено на 11.08.2014 р., таким чином у відповідача було достаньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання суду додаткових доказів.
Окрім того, суд бере до уваги графік щорічних відпусток та строк розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не надав письмових пояснень з доказами про поважність причин невиконання вимог ухвали суду від 17.07.2014 р., які витребовувались ухвалою суду від 31.07.2014 р.
Від позивача до суду надійшло клопотання від 110.8.2014 р. про зміну предмету позову, в якому просить стягнути 3% річних за період прострочки виконання грошового зобов"язання на суму 21 685,5 грн., оскільки у прохальній частині позову у вимозі щодо 3% річних зазначено, що це "інфляційні", а насправді мова йде саме про 3 % річних. Представник відповідача відмовився висловити свою позицію з приводу вказаного клопотання. Судом, на підставі ст.22 ГПК України, вказане клопотання задоволено.
В судовому засіданні предстаник відповідача заперечив проти позову.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що спір відповідно до положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши представників позивача, відповідача, повно, всебічно, об'єктивно, в сукупності дослідивши надані в справу докази, оглянувши оригінали договорів, акту звірки, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 655, 692 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України, підлягають частковому задоволення в сумі 361 685,5 грн., з яких: 340 000,00 грн. - основного боргу, 21 685, 5 грн. - 3% річних та про відмову в решті позовних вимог.
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
07.03.2012 р. між позивачем (в договорі - "Продавець") і відповідачем (в договорі - "Покупець") було укладено договір купівлі - продажу (продукції) № 01/09-03.
Згідно п.1 договору Продавець реалізує Покупцю: Аміачна селітра в біг-бенах - 40 тон. по ціні - 3 375,00 грн/т. на суму 135 000,00 грн. Всього на суму - 135 500,00 грн., в т.ч ПДВ -22 500,00 грн.
Відповідно до п. 2.2. Покупець бере на себе зобов'язання прийняти товари від Продавця і провести за них оплату в строки і порядку передбачені цим Договором.
Згідно п. 4.1. Оплата товарів Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на у розрахунковий рахунок Продавця.
В п.5.2. договору сторони передбачили, що за прострочення платежу Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі: від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу 1/365 подвійної ставки НБУ, відповідно до положення Закону України від 22.11.1996 року "Про відповідальність за несвоєчасність виконання грошових зобов'язань".
Даний Договір набирає чинності в день підписання його кожною із Сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому(п. 7.1. договору).
На виконання умов договору № 01/09-03 від 07.03.2012 р. позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 135 000,00 грн., що стверджується видатковою накладаною № 14 від 09.03.2012 р.
Позивач виставив відповідачу рахунок - фактуру № 70 від 09.03.2012 р. про сплату 135 000,00 грн. до 15.03.2012 р.
Відповідач, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України та ухвал суду не надав доказів оплати за отриманий товар. Відповідач, умов договору щодо оплати не виконав, за отриманий товар не розрахувався.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем за договором № 01/09-03 від 07.03.2012 р. становить 135 000, 00 грн.
16.05.2012 р. між позивачем (в договорі - "Продавець") і відповідачем (в договорі - "Покупець") було укладено договір купівлі - продажу (продукції) № 03/16-05.
Згідно п. 1. договору Продавець реалізує Покупцю: насіння цукрового буряку - 205 п.о. ціні -1000,00 грн/п.о. на суму 205 000,00 грн. Всього на суму - 205 000,00 грн. в т.ч ПДВ -34 166,67 грн.
Відповідно до п.2.2. договору Покупець бере на себе зобов'язання прийняти товари від Продавця і провести за них оплату в строки і порядку передбачені цим Договором. Поставка товару-самовивіз.
Згідно п. 4.1. оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця.
В п.5.2. договору сторони домовилися, що за прострочення платежу Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі: від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу 1/365 подвійної ставки НБУ, відповідно до положення Закону України від 22.11.1996 року "Про відповідальність за несвоєчасність виконання грошових зобов'язань".
Даний Договір набирає чинності в день підписання його кожною із Сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому(п. 7.1. договору).
На виконання умов договору № 03/16-05 від 16.05.2012 р. позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 205 000 грн., що стверджується видатковою накладаною № 24 від 16.05.2012 р.
Позивач виставив відповідачу рахунок - фактуру № 230 від 16.05.2012 р. про сплату 205 000,00 грн. до 22.05.2012 р.
Відповідач, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України та ухвал суду не надав доказів оплати за отриманий товар. Відповідач, умов договору щодо оплати не виконав, за отриманий товар не розрахувався.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем за договором № 03/16-05 від 16.05.2012 р. становить 205 000, 00 грн.
Загалом борг відповідача перед позивачем за договорами становить 340 000,00 грн., що також стверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 09.03.2012 р. - 01.11.2013 р.
Позивач надіслав відповідачу вимогу від 08.07.2014 р. про негайну сплату 340 000, 00 грн.
З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 54 "Купівля-продаж. Загальні положення", ст. 655 ЦК України (договір купівлі-продажу). Згідно ст. 655, 694 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Статті 628, 629 ЦК України передбачають, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610, ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.І ст.202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Окрім суми боргу позивач заявив до стягнення 22 039, 5 грн. - пені за період з 01.11.2013 р. по 01.05.2014 р. та 21 685, 5 грн. - 3% річних за прострочення з 22.05.2012 р. по 08.07.2014 р.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачеві 21 685, 5 грн. - 3% річних за прострочення з 22.05.2012 р. по 08.07.2014 р. Перевіривши розрахунок 3% річних в сумі 21 685, 5 грн., суд прийшов до висновку про правильність його нарахування.
Вимога про стягнення пені в розмірі 22 039, 5 грн. за період з 01.11.2013 р. по 01.05.2014 р. задоволенню не підлягає, з огляду на те, що обов"язок оплати згідно ст. 252, 692 ЦК України виник з наступного дня від дати передання товару згідно накладних, в договорах чітко не визначений строк, термін оплати, в накладних відсутнє посилання на договори № 01/09-03 від 07.03.2012 р., № 03/16-05 від 16.05.2012 р., пеня обчислена з 01.11.2013 р. по 01.05.2014 р. з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 340 000,00 грн. - основного боргу, 21 685, 5 грн. - 3% річних та про відмову в решті позовних вимог.
В зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 17.07.2014 р. про явку в судове засідання повноважного представника, про надання витребовуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, беручи до уваги ненадання позивачем письмових пояснень про причини невиконання вимог ухвали суду, ненадання доказів, які б підтверджували поважність причин невиконання вимог ухвали суду, що було однією із причин відкладення розгляду справи, беручи до уваги правову позицію Вищого господарського суду України в п.4 листа від 14.12.2007 р. №01-8/973, п.3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, суд на підставі п.5 ч.1 ст.83 ГПК України, прийшов до висновку про стягнення з позивача в доход Державного бюджету України 300 грн. штрафу за ухилення від виконання вимог суду.
Також, в зв'язку з невиконанням відповідачем двічі вимог ухвал суду від 17.07.2014 р., 31.07.2014 р. про явку в судове засідання 31.07.2014 р. повноважного представника, про надання витребовуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, беручи до уваги ненадання відповідачем письмових пояснень про причини невиконання вимог ухвал суду, ненадання доказів, які б підтверджували поважність причин невиконання вимог ухвал суду, що було однією із причин відкладення розгляду справи, беручи до уваги правову позицію Вищого господарського суду України в п.4 листа від 14.12.2007 р. №01-8/973, п.3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, суд на підставі п.5 ч.1 ст.83 ГПК України, прийшов до висновку про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 900 грн. штрафу за ухилення від виконання вимог суду.
Судові витрати на судовий збір в сумі 7674,50 грн., згідно ст.49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А саме: на відповідача 7233,71 грн. та на позивача 440,79 грн.
Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково в сумі 340 000,00 грн. - основного боргу, 21 685, 5 грн. - 3% річних. Судові витрати на судовий збір в сумі 7674,50 грн. покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А саме: на відповідача 7233,71 грн. та на позивача 440,79 грн.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Кравчука В.С.", код ЄДРПОУ 30067263 (с.Жуківці, Жмеринський район, Вінницька область, МСП 23100)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж - Систем - Груп", код ЄДРПОУ 37508706 (вул. Маршала Тимошенка, 9, м. Київ, МСП 04212; а/я 17, м. Миколаїв, МСП 54056) 340 000,00 грн. - основного боргу, 21 685, 5 грн. - 3% річних, 7233, 31 грн. - судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Кравчука В.С.", код ЄДРПОУ 30067263 (с.Жуківці, Жмеринський район, Вінницька область, МСП 23100) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 900 грн. за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж - Систем - Груп", код ЄДРПОУ 37508706 (вул. Маршала Тимошенка, 9, м. Київ, МСП 04212; а/я 17, м. Миколаїв, МСП 54056) 300 грн. за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 11.08.2014р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 15.08.2014 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
Судове рішення № 40145331, Господарський суд Вінницької області було прийнято 11.08.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/1025/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: