Ухвала суду № 40143384, 05.08.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 р. Справа № 876/15602/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Запотічного І. І.,Ліщинського А. М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року у справі № 813/7068/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райтекс" до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Райтекс" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, яким просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області ДПС від 21 червня 2013 року №0002641500.

Позов мотивує тим, що листом №395 від 30 вересня 2013 року йому відмовили у наданні копії листа відповідача до Міжгірського РВ УМВС, оскільки лист уже направлено, а копія листа відсутня.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області ДПС від 21 червня 2013 року № 0002641500.

З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не був взятий до уваги той факт, що позивачем проведено сплату авансу, проте бюджетний рахунок не відповідає призначенню та коду бюджетної класифікації даного платежу, в зв'язку з чим виник податковий борг.

Сторони в судове засідання не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає суду розглянути справу у їх відсутності в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 8 лютого 2013 року за вх. №9087113073 позивач подав декларацію з податку на прибуток, задекларувавши суму нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний 2012 рік - 73890 грн (рядок 33), та визначивши авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік, що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року - 6158 грн (рядок 34).

15 березня 2013 року відповідно до платіжного доручення №281 позивач сплатив 6158 грн, вказавши призначення платежу 11020300, авансовий платіж податку на прибуток.

Відповідно до листа УДК України у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області від 17 червня 2013 року №03-36/278, перераховані позивачем 15 березня 2013 року кошти в сумі 6158 грн на рахунок податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, КБКД 11020300, зараховані до Державного бюджету 15 березня 2013 року.

1 квітня 2013 року позивач звернулось до відповідача з проханням зарахувати сплату авансових внесків з податку на прибуток в сумі 21530 грн із бюджетного рахунку податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (11020300) на бюджетний рахунок авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (11023300).

8 квітня 2013 року за №143 відділом обліку ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі був сформований висновок на перерахування коштів у сумі 6158 грн з одного бюджетного рахунку на інший та направлений в УДК у Кам'янко-Бузькому районі

Відтак кошти на рахунок по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів надійшли лише 10 квітня 2013 року, хоч зобов'язання по сплаті такого внеску виникло 30 березня 2013 року.

10 червня 2013 року відповідачем проведено перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету самостійно визначеного податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток за березень 2013 року, за результатами якої складено акт №86/15-01/30975574 від 10 червня 2013 року.

Відповідно до цього акта перевіркою встановлено порушення платником податків пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: затримка на 10 календарних днів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

На основі вказаного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2013 року №0002641500, яким позивача на підставі статті 126 Податкового кодексу України зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% (615,80 грн) за затримку на 10 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 6158 грн за платежем "авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів".

Відповідно до матеріалів справи позивач самостійно визначив щомісячний розмір авансових внески з податку на прибуток як підприємство, створене за участю іноземних інвесторів впродовж 2013 року у 6158,00 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу 4 цього пункту платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Частинами 4, 5 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки кошти в сумі 6158 грн 15 березня 2013 року були зараховані до державного бюджету, то платник податків у відповідності до положень частини п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу України виконав свій обов'язок по сплаті авансових внесків з податку на прибуток.

Відповідно до пункту 1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу

З аналізу цієї статті зрозуміло, що помилкове зарахування коштів за іншим кодом бюджетної класифікації при фактичній сплаті необхідної суми, не є порушенням в розумінні пункту 126.1 статті 126 ПК України.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення -суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року у справі № 813/7068/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Запотічний І. І.

Ліщинський А. М.