Постанова № 40143341, 12.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р. Справа№ 910/9465/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю

представників сторін : від позивача - Мошиченко О.М.

від відповідача - Варицький Є.В.

розглянувши Публічного акціонерного товариства

апеляційну скаргу "Холдингова компанія "Київміськбуд"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 05.06.2014 року

у справі № 910/9465/14 (суддя: Бойко Р.В.)

за позовом Національного банку України

до Публічного акціонерного товариства "Холдингова

компанія "Київміськбуд"

про стягнення 62 863,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.06.2014 року позов Національного банку України задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6; ідентифікаційний код 23527052) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; ідентифікаційний код 00032106) пеню у розмірі 59165 (п'ятдесят девять тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 1719 (одна тисяча сімдесят дев'ятнадцять) грн. 53 коп. Видати наказ.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняте нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судовому засіданні 05.08.2014 року оголошено перерву до 12.08.2014 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

22.08.2013 р. між НБУ (інвестор) та ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" (забудовник) було укладено договір про інвестування у житлове будівництво №Г-2245 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого інвестор в порядку та на умовах, визначених цим Договором, бере участь у здійсненні фінансування будівництва об'єктів будівництва, перелік яких зазначений у Додатку №1 до Договору, а забудовник зобов'язується в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором збудувати та передати інвестору об'єкти будівництва належної якості за актами приймання-передавання за кожною адресою та зареєструвати їх в Департаменті будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.

У відповідності до розділу "Визначення" Договору "об'єкт будівництва" - це квартири у житлових будинках згідно з Адресним переліком квартир, що наведено у Додатку №1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що загальна вартість об'єктів будівництва становить 58 383 650,55 грн., в тому числі ПДВ - 9730608,43 грн.

Згідно п. 4.1 Договору оплата проводиться інвестором в національній валюті України - гривня, протягом 5 робочих днів з дати підписання Договору в сумі, яка передбачена пунктом 3.1 Договору.

У пункті 5.1 Договору сторони погодили, що забудовник передає інвестору об'єкти будівництва за актами приймання-передавання у строки, що зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

Пунктами 6.1.5 та 6.1.8 Договору передбачено, що забудовник зобов'язаний передати у власність інвестору у строк визначений у пункті 5.1 Договору об'єкт будівництва за актом приймання-передавання разом із документами визначеними у пункті 5.2 цього Договору.

У пункті 7.2 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковим договором №Г-2277 від 15.10.2013 р.) визначено, що у разі порушення забудовником строків передачі об'єктів будівництва останній сплачує інвестору пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості несвоєчасно переданих квартир за кожний день прострочення до дня виконання зобов'язань, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до Адресного переліку квартир (Додаток №1 до Договору) у новій редакції, яка була затверджена Додатковою угодою №Г-2277 від 15.10.2013р., замовник зобов'язувався передати інвестору 6 квартир, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хорольська, 1-А загальною вартістю 3697826,90 грн. у 4 кварталі 2013 року.

27.08.2013 р. НБУ перерахував кошти ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" у розмірі 58383650,50 грн. згідно меморіального ордеру №1100001483.

16.01.2014 р. до позивача надійшов лист відповідача №07619/0/2-13 від 26.12.2013 р., в якому він просив НБУ не застосовувати штрафні санкції, визначені Договором, за прострочення передання квартир, оскільки поштова адреса будинку присвоюється не відповідачем, а Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, а без присвоєння такої адреси передати дані об'єкти інвестування неможливо.

17.01.2014 р. сторонами було підписано акт №2, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв шість квартир загальною площею 394,70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Хорольська, 1-А.

04.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача з листом №80/25-106/974, в якому просив ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" сплатити пеню у розмірі 69563,54 грн. у зв'язку з порушенням ним строку виконання свого зобов'язання, визначеного п. 7.2 Договору.

24.03.2014 р. позивач отримав лист відповідача №01561/0/2-14 від 18.03.2014 р., в якому ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" вказувало, що невиконання умов Договорів (Договору та Додаткового договору №1), а саме п. 7.2 Договору, відбулось не з вини забудовника, так як передача квартир інвестору стала можливою тільки після присвоєння Дніпровською районною в місті Києві Державною адміністрацією поштової адреси по вищевказаному будинку.

Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем своїх зобов'язань з передання замовнику об'єктів інвестування, тому НБУ просить стягнути з ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" пеню у розмірі 62 863,11 грн.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 628-629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторонами було укладено Договір, відповідно до умов якого, інвестор зобов'язується оплатити вартість об'єктів будівництва у розмірі 58383650,55 грн. протягом 5 робочих днів з дати підписання Договору, а забудовник зобов'язується передати, зокрема, 6 квартир за адресою: м. Київ, вул. Хорольська, 1-А протягом 4 кварталу 2013 року, тобто до 31.12.2013 р.

Матеріалами справи (меморіальним ордером №1100001483 від 27.08.2013р.) підтверджується виконання НБУ своїх зобов'язань з оплати об'єктів інвестування у встановлений п. 4.1 Договору строк.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, припинення чи зміна зобов'язання, якщо це передбачено договором або законом, сплата неустойки. За статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Вказаною нормою передбачено можливість застосування зазначених штрафу та пені у випадку, якщо договором не передбачено іншого розміру відповідних санкцій.

Відтак, доводи апелянта щодо неможливості застосування такої відповідальності, як пеня, за невиконання зобов'язань у господарських правовідносинах, що не мають грошового характеру, є безпідставними та суперечать наведеним вище положенням законодавства, а також порушують принцип презумпції правомірності правочину, викладений у статті 204 Цивільного кодексу України

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами було погоджено (п.5.1 Договору, Додаток №1 до Договору), що замовник передасть спірні об'єкти інвестування інвестору до 31.12.2013 р.

Натомість, відповідачем було передано вказані об'єкти інвестування лише 17.01.2014 р.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Посилання ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на відсутність поштової адреси будинку, яка присвоюється розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, як на доказ відсутності вини відповідача у порушенні зобов'язання судом відхиляються з огляду на наступне.

В частині 2 статті 193 Господарського кодексу України вказано, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У пункті 5.2 Договору сторони домовились, що забудовник передає інвестору на кожну окрему квартиру наступні документи: завірену своєю печаткою копію сертифікату відповідності закінченого будівництва житлового будинку, технічний паспорт на кожну квартиру, у разі необхідності інший документ для оформлення права власності на об'єкти будівництва.

З вказаного пункту Договору вбачається, що відповідач взяв на себе зобов'язання з оформлення технічної та правовстановлюючої документації для НБУ на об'єкти нерухомості, зокрема, забезпечити присвоєння поштової адреси даним об'єктам.

Пунктом 4.16 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради "Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві" №337/9394 від 22.05.2013 р. (надалі - "Положення"), передбачено, що присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

На виконання п. 4.17 Положення необхідно до заяви про присвоєння поштової адреси додати такі документи: завірену в установленому порядку копію документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності); для юридичної особи та фізичної особи-підприємця - копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; для новозбудованих об'єктів - зареєстровану декларацію про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації; копію виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва (для закінченого будівництвом об'єкта); довідка Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в цій довідці мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення) або рішенню Київської міської ради про звільнення від сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в такому рішенні мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення); копію технічного паспорту об'єкта нерухомого майна, виготовленого відповідним суб'єктом господарювання згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна" №127 від 24 травня 2001 року.

Даним пунктом Положення відповідній районної в місті Києві державній адміністрації надається 18 робочих днів з дати звернення особи для присвоєння поштової адреси багатоквартирному житловому будинку.

Наведене Положення існувало на момент укладення сторонами Договору та прийняття відповідачем на себе зобов'язання щодо строку передачі квартир.

Таким чином, забудовник укладаючи п.п. 5.1 та 5.2 Договору зобов'язаний був урахувати вказаний термін на отримання поштової адреси (18 робочих днів) та вчинити всі необхідні дії для належного виконання своїх зобов'язань з передачі спірних квартир у строк визначений Договором - до 31.12.2013 р.

П. 8.1 Договору сторони встановили перелік обставин непереборної сили, за яких сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, які сторони не могли передбачити або запобігти.

Позивач для належного виконання своїх зобов'язань за Договором міг та повинен був передбачити, що для отримання поштової адреси йому необхідно звернутися в даному випадку до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації за 18 робочих днів до спливу строку, визначеного п. 5.1 Договору.

З матеріалів справи (з Адресного переліку квартир в первинній редакції та Адресного переліку квартир в новій редакції) вбачається, що відповідачем було перенесено строк передачі квартир з 3 кварталу 2013 року на 4 квартал 2013 року у жовтні 2013 року, тобто ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" ще у жовтні було обізнане про можливе невиконання робіт з будівництва об'єктів інвестування у передбачений Договором строк, адже замовником було залучено для здійснення будівництва генерального підрядника, з яким обумовлювались строки виконання робіт, а тому затримка у передачі генпідрядником об'єктів інвестування замовнику, не є обставиною, яка свідчить про відсутність вини відповідача у порушенні зобов'язань за Договором.

За таких обставин, відповідачем не вжито усіх заходів, необхідних для належного виконання ним зобов'язання та не доведено, що дане порушення сталося не з його вини. Відтак, керуючись ст. 614 Цивільного кодексу України, можливо дійти до висновку, що прострочення передання спірних квартир інвестору за Договором сталось з вини відповідача. Отже, ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" є таким, що порушило зобов'язання.

В той же час, ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" не надала доказів на підтвердження того, що прострочення передачі квартир відбулось внаслідок випадку або непереборної сили, що у відповідності до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України є підставою для звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення забудовником строків передачі об'єктів будівництва останній сплачує інвестору пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості несвоєчасно переданих квартир за кожний день прострочення до дня виконання зобов'язань.

Позивачем було нараховано пеню відповідачу за 17 днів прострочення у розмірі 62863,06 грн.

ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" повинне було виконати свої зобов'язання з передачі спірних об'єктів інвестування до 31.12.2013 р., а з 01.01.2014 р. є таким, що прострочило виконання свого зобов'язання.

В той же час, згідно п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р. день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Оскільки у п. 7.2 Договору сторони визначили, що забудовник сплачує інвестору пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості несвоєчасно переданих квартир за кожний день прострочення до дня виконання зобов'язань, то правомірним буде нарахування пені за період з 01.01.2014 р. по 16.01.2014 р. включно.

Таким чином, здійснивши перерахунок пені за період з 01.01.2014 р. по 16.01.2014 р. та керуючись п. 7.2 Договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що правомірним буде стягнути з ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" пеню у розмірі 59165,23 грн.

В іншій частині заявлена до стягнення пеня у розмірі 3697,88 грн. (62863,11 грн. - 59165,23 грн.) задоволенню не підлягає з наведених вище підстав.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь НБУ пені у розмірі 59165,23 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 05.06.2014 року у справі № 910/9465/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/9465/14 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло

Повний текст постанови складено 13.08.2014 року.