Рішення № 40143157, 16.07.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/60/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2014 Справа № 908/1613/14

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ( 69001, м. Запоріжжя , вулиця Перемоги , 50 ; код ЄДРПОУ 20495280).

до відповідача Запорізького центру татарської культури «Алтин Ай» ( 69037 , м. Запоріжжя, вулиця 40 років Радянської України , будинок 45 б ; код ЄДРПОУ 25221663).

Про стягнення неустойки .

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача - Ситнік Я.В. ( дов. № 01/963 від 09.12.2013 р.).

Від відповідача - не прибув.

ВСТАНОВЛЕНО:

15 травня 2014 р. на адресу Господарського суду Запорізької області від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ( код ЄДРПОУ 20495280) надійшла позовна заява про стягнення з Запорізького центру татарської культури «Алтин Ай» ( код ЄДРПОУ 26250639) суму неустойки в розмірі 15 919 , 23 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.05.2014 р. порушено провадження у господарській справі № 908/1613/14 , слухання якої було призначено на 10.06.2014 р.

У подальшому розгляд справи відкладався , відповідно до вимог статті 77 ГПК України , у зв'язку з неявкою в судові засідання представників відповідача .

Поштова кореспонденція , що направлялась на адресу відповідача повернулась з відміткою поштового відділення « за закінченням терміну зберігання».

Представнику позивача роз'яснені права та обов'язки передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України .

Відводів складу суду не заявлено .

За клопотанням позивача в судовому засіданні 16.07.2014 р. здійснювався звукозапис судового процесу технічними засобами .

В судовому засіданні 16.07.2014 р. господарський суд відповідно до вимог статті 85 ГПК України оголосив вступну і резолютивну частини рішення .

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини . Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Запорізьким центром татарської культури «Алтин Ай» був укладений договір оренди нерухомого майна від 30.09.2005 р. № 1601/д , яке знаходиться на балансі державного проектного інституту «Запоріжцивільпроект», відповідно до пункту 1.1 якого відповідачу було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно , а саме вбудовані в шостий поверх адміністративної будівлі нежитлові приміщення ( літера А-7 , приміщення з 365 по 367 і з 369 по 373 включно) , загальною площею по внутрішньому обміру 164 , 7 кв.м. , розташоване за адресою : м. Запоріжжя , площа Пушкіна , 4. У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору , позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області за захистом порушеного права. Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.04.2008 р. у справі № 11/48д/08 вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати , пені та розірвання договору оренди від 30.09.2005 р. № 1601/д задоволені повністю. Відповідача зобов'язано повернути державне нерухоме майно.Державне майно відповідачем вчасно не повернуто , акт прийому - передачі не підписано. Балансоутримувач листом від 17.10.2008 р. № 768 повідомив регіональне відділення , що станом на 01.10.2008 р. Запорізьким центром татарської культури «Алтин Ай» фактично звільнені орендовані приміщення , але розірвання договору не оформлено належним чином , тобто не підписаний акт прийому - передачі. Відповідно до пункту 9.3 договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору орендар відшкодовує орендодавцеві неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час , що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому - передачі , який підтверджує фактичне повернення орендованого майна. У зв'язку з тим , що відповідачем неналежним чином виконувався пункт 2.5 договору та на підставі пункту 9.3 і статті 785 ЦК України була нарахована неустойка за період з 08.04.2008 р. по 30.09.2008 р. на суму 15 919 , 23 грн. При визначенні розрахунку та періоду неустойки взято до уваги інформацію балансоутримувача , зазначену у листі № 768 від 17.10.2008 р. , а також постанову державного виконавця від 30.06.2009 р.За поясненнями позивача , з метою досудового врегулювання спору відповідачу регіональним відділенням була направлена претензія від 31.12.2013 р. № 11-01-09336 з вимогою сплатити неустойку в розмірі 15 919 , 23 грн. Претензія повернулась на адресу регіонального відділення у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Станом на момент складання позовної заяви неустойка по договору оренди від 30.09.2005 р. № 1601/д з боку відповідача до Державного бюджету залишається несплаченою. Просить позовні вимоги задовольнити .

Відповідач своїм процесуальним правом направити в судове засідання повноважних представників та надати суду вмотивований відзив на позов не скористався .

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача , суд -

В С Т А Н О В И В :

30 вересня 2005 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області ( орендодавець) та Запорізьким центром татарської культури «Алтин Ай» ( орендар) укладений договір № 1601/д оренди державного нерухомого майна , що знаходиться на балансі державного проектного інституту «Запоріжцивільпроект» , відповідно до предмету якого орендодавець передає , а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно , а саме : вбудовані в шостий поверх адміністративної будівлі нежитлові приміщення ( літера А-7 , приміщення з 365 по 367 і з 369 по 373 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 164 , 7 кв. м. відповідно до плану шостого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку , розташованого за адресою : : м. Запоріжжя , площа Пушкіна , 4.

Орендоване приміщення знаходиться на балансі державного проектного інституту «Запоріжцивільпроект». Майно передається в оренду з метою розміщення офісу Запорізького центру татарської культури «Алтин Ай».

Пунктом 1.4 договору передбачено , що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту цього договору .Договір є підставою для укладення угоди з балансоутримувачем орендованого майна про надання комунальних послуг , спільне користування та утримання будинку і при будинкової території .

За умовами розділу 2 договору вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та Акта прийому - передачі орендованого майна.

Пунктом 2.5 договору передбачено , що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу аналогічного порядку , встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцеві ( балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта прийому - передачі . Обов'язок по складанню акта прийому - передачі покладається на сторону , яка передає майно.

Пунктом 9.3 договору передбачена відповідальність орендаря за відмову на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору , у вигляді відшкодування неустойки в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час , що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому - передачі , який підтверджує фактичне повернення орендованого майна .

Відповідно до положень пункту 10.4 договору , на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав , передбачених законодавчими актами України та цим договором.

З тексту договору слідує , що документ був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками установ.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.04.2008 р. у справі № 11/48д/08 , за позовом Прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя в інтересах Держави в особі : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до відповідача : Запорізького центру татарської культури «Алтин Ай» про розірвання договору оренди № 1601/д від 30.09.2005 р. та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4526 , 04 грн. прийнято рішення по суті . Позовні вимоги задоволені.

Судом вирішено : - розірвати договір № 1601/д оренди державного нерухомого майна , що знаходиться на балансі державного проектного інституту «Запоріжцивільпроект» від 30.09.2005 р. , укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Запорізьким центром татарської культури «Алтин Ай» ; - зобов'язано Запорізький центр татарської культури «Алтин Ай» повернути за актом прийому - передачі до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області вбудовані в шостий поверх адміністративної семиповерхової будівлі нежитлові приміщення ( літера А-7 , приміщення з 365 по 367 і з 369 по 373 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 164, 7 кв. м. , відповідно до плану шостого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку , розташованого за адресою : м. Запоріжжя , площа Пушкіна , 4 ; - стягнути з Запорізького центру татарської культури «Алтин ай» на користь державного бюджету 8210 , 21 грн. заборгованості з орендної плати та 661 , 34 грн. пені.

Рішення суду у справі № 11/48д/08 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

З матеріалів справи слідує , що листом № 768 від 17.10.2008 р. Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» (балансоутримувач) повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області , що нежитлові приміщення , вбудовані в шостий поверх адміністративної семиповерхової будівлі інституту ( літера А-7 , приміщення з 365 по 367 і з 369 по 373 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 164 , 7 кв.м. , які було орендовано Запорізьким центром татарської культури «Алтин Ай» згідно договору оренди № 1601/д від 30.09.2005 р. станом на 01.10.2008 р. фактично звільнені , але розірвання договору оренди не оформлено належним чином у зв'язку з зникненням орендаря , яким до теперішнього часу не сплачено заборгованість з орендної плати та послуг балансоутримувача у сумі 10 106 , 29 грн.

Також , 30.06.2009 р. Жовтневим відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесена постанова ВП № 12022008 про закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» - рішення суду неможливо виконати без участі боржника .

31.12.2013 р. позивачем на адресу відповідача була направлена письмова претензія № 11-01-09336 про сплату неустойки за договором оренди від 30.09.2005 р. № 1601/д за період з 08.04.2008 р. по 30.09.2008 р. ( дату фактичного звільнення орендованого приміщення) у сумі 15 919 , 23 грн.

За поясненнями позивача , кореспонденція , що направлялась на адресу відповідача поверталась з відміткою поштового відділення « за закінченням терміну зберігання».

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди , закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах , зазначених у договорі оренди.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані , в якому вона була одержана , з урахуванням нормального зносу , або у стані , , який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі , наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення .

Згідно із пунктом 9.3 договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору орендар відшкодовує орендодавцеві неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час , що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому - передачі , який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

За поясненнями позивача , у зв'язку з тим , що відповідачем неналежним чином виконувався пункт 2.5 договору та на підставі пункту 9.3 і статті 785 Цивільного кодексу України Запорізькому центру татарської культури «Алтин Ай» нарахована неустойка за період з 08.04.2008 р. по 30.09.2008 р. в сумі 15 919 , 23 грн.

Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України позовною давністю вважається строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу .

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність : скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується , зокрема , до вимог про стягнення неустойки ( штрафу , пені).

За своєю правовою природою сума 15 919 , 23 грн. , яка заявлена до стягнення є неустойкою .

З матеріалів , наданих позивачем слідує , що Регіональне відділення мало інформацію про фактичне звільнення орендованого приміщення станом на 24.10.2008 р. та 30.06.2009 р.

Таким чином , починаючи з 24.10.2008 р. позивач мав право звернутися до відповідача з вимогою про сплату неустойки за несвоєчасне повернення нежитлового приміщення .

Проте , тільки 31.12.2013 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про сплату неустойки в сумі 15 919 , 23 грн.

Проаналізувавши ситуацію , суд вважає доцільним застосувати термін позовної давності відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог позивача в один рік .

Відповідач заперечує проти застосування строку спеціальної позовної давності в один рік , оскільки посилаючись на статтю 267 Цивільного кодексу України вважає , що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення .

Дійсно, відповідно до приписів статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності , порушене право підлягає захисту .

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено , що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи дату складення Жовтневим відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Постанови про закінчення виконавчого провадження за наказом № 11/48д/08 - 30.06.2009 р. , позивачем тільки 31.12.2013 р. , була направлена письмова вимога на адресу відповідача про сплату суми неустойки.

Фактично , загальний термін позовної давності для звернення позивача з вимогою про стягнення суми неустойки за період з 08.04.2008 р. по 30.09.2008 р. сплив .

Станом на дату розгляду справи по суті позивачем не подано письмової заяви про визнання причин пропуску позовної давності поважними та відповідно не наведені обставини , у зв'язку з якими Регіональне відділення тільки 13.05.2014 р. звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення неустойки за період з 08.04.2008 р. по 30.09.2008 р.

З огляду на викладені обставини у задоволенні позовних вимог відмовляється повністю.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог відмовити .

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 18.07.2014 р.