Постанова № 40139388, 04.07.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/134/14 Справа № 712/2559/14-п Головуючий по 1 інстанції Чечот А.А. Категорія: ч. 1 ст. 41 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2014 р. . м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Безверхий І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2014 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2014 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за

адресою: АДРЕСА_1,

підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Вищезазначеною постановою судді місцевого суду ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що при проведенні у період з 13 по 18 лютого 2014 року позапланової перевірки додержання законодавства про працю у КЗ «Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ради» встановлено, що при використанні найманої праці з жовтня 2013 року по лютий 2014 рік керівником КЗ порушувалися вимоги чинного законодавства про працю, зокрема: ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 ЗУ «Про відпустки» щодо строків виплати зарплати за весь час щорічної відпустки, але не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. При виплаті зарплати за весь час щорічної відпустки окремим працівникам комунального закладу порушувалися вимоги законодавства про працю у частині строків виплати зарплати, але не пізніше ніж за три дні до початку відпустки; ст. 47, ст.116 КЗпП України щодо обов'язку власника або уповноваженого ним органу в день звільнення працівника провести з ним повний розрахунок з виплатою всіх сум, що належать працівникові від закладу. Перевіркою встановлено, що при звільненні працівників комунального закладу розрахунок з ними проводився в день виплати зарплати, шляхом перерахування відповідних коштів на особистий зарплатний картковий рахунок кожного працівника.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду від 12.03.2014 року та скасування вищезазначеної постанови суду першої інстанції і закриття провадження по справі за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.

При цьому вказує, що в судовому засіданні місцевого суду він не був присутнім, а про винесення вказаної постанови суду дізнався лише 18.04.2014 року, про що свідчить штамп на конверті. А тому, апелянт вважає, що строк на оскарження даної постанови місцевого суду ним пропущений з поважних причин, в зв"язку з чим просить апеляційну інстанцію поновити йому даний строк апеляційного оскарження рішення місцевого суду.

Зазначає, що всупереч вимогам ст. 245, ч. 2 ст. 283 КУпАП під час розгляду справи в місцевому суді, обставини справи всебічно та повно встановлені не були. Зокрема, незрозумілим залишається, якими саме працівниками та за який саме період не своєчасно здійснено виплати при виході у відпустку. Суд обмежився лише висновком, що «при виплаті заробітної плати за весь час щорічної відпустки окремим працівникам комунального закладу порушувалися вимоги законодавства про працю у частині строків її виплати». З огляду на вказане, апелянт позбавлений можливості знати, за що саме його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Також вказує, що місцевим судом не взято до уваги, що КЗ «Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ряди» є комунальним закладом Черкаської обласної ради. Відповідно до п. п. 6.1 статуту, комунальний заклад є неприбутковою установою, утримуються з обласного бюджету по галузі «Управління праці та соціального захисту населення». Таким чином, однією з умов своєчасних виплат, є наявність коштів на відповідному рахунку комунального закладу, що не залежить від волі, дій його директора, а тому відповідні виплати були здійснені при першій можливості, після надходження коштів і скарг від працівників цього комунального закладу не надходило.

За вказаних обставин на думку апелянта у діях ОСОБА_3 відсутній склад адмінправопорушення, передбачений ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. А тому, враховуючи, що ОСОБА_3 був завчасно належним чином повідомленим судом про час, дату та місце розгляду його апеляційної скарги на постанову місцевого суду від 12.03.2014 року, від ОСОБА_3 ніяких клопотань про відкладення розгляду його апеляційної скарги не надходило, а тому вважаю, що його неявка до суду не є перешкодою для розгляду справи.

Вивчивши та перевіривши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. є законним та обгрунтованим.

Вина останнього підтверджується наявними матеріалами справи, а зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 23-01-19/017 від 19.02.2014 року (а.с. 1-2); даними акту перевірки додержання суб"єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов"язкове державне соціальне страхування № 23-01-19/025 КЗ „Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ради" від 18.02.2014 року (а.с.3-4).

Посилання ОСОБА_3 про те, що його дії не містили в собі складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, так як жодного порушення в галузі охорони праці і здоров"я населення він не здійснював, є необгрунтованими і спростовуються матеріалами справи.

Суддя місцевого суду в повній мірі виконав вимоги ст. 33 КУпАП, відповідно до якої врахував характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини.

Враховуючи викладене, вважаю, що постанова судді місцевого суду від 12.03.2014 року щодо ОСОБА_3 є законною та обгрунтованою, а апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Крім цього, що стосується поновлення апелянту ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження рішення судді місцевого суду, то під час розгляду апеляційної скарги було достовірно встановлено, що строки оскарження постанови судді місцевого суду були пропущені апелянтом з поважних причин і тому є всі передбачені законом підстави для їх поновлення, оскільки апелянт не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції 12.03.2014 року. Також апелянт зазначив в апеляції, що йому стало відомо про оскаржуване рішення місцевого суду тільки 18.04.2014 року (коли копія оскаржуваної постанови йому надійшла по пошті) і вже 28.04.2014 року він подав апеляцію на оскаржуване рішення суду першої інстанції по пошті (див. поштовий конверт в мат. справи з відповідним штемпелем). Всі ці вищенаведені обставини, у своїй сукупності, є безумовною підставою для поновлення ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду від 12.03.2014 року. А тому, його заява про поновлення строку на оскарження в апеляційному порядку вищезазначеної постанови судді місцевого суду підлягає до задоволення у зв"язку з порушенням його з поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.03.2014 року.

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3, - відмовити.

Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2014 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., - залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Безверхий