Постанова № 40137967, 11.08.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року Справа № 169219/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Костіва М.В., Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання: Нефедової А.О.,

представника апелянта: Щербатова А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Західна аграрна компанія» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 року у справі № 2а/0370/2658/12 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Західна аграрна компанія» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Західна аграрна компанія» звернулося в суд з позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000015230/3/82 від 24 травня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що на підставі акту перевірки № 196/22-36205714 від 11 травня 2012 року відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0000152301/3/82 від 24 травня 2012 року, яким Приватному підприємству «Західна Аграрна Компанія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4818 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1204, 50 грн.

Позивач не погоджується з висновками, наведеними в акті перевірки та податковим повідомленням-рішенням, так-як вважає, що господарські операції між ПП «Західна Аграрна Компанія» та ТОВ «Медео-Захід», що мали місце в серпні 2011, спричинили реальні зміни майнового стану сторін і були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Товар був придбаний з метою його використання в господарській діяльності, про що свідчить його подальша реалізація. Факт поставки товару ТОВ «Медео-Захід» підтверджується первинними документами. Згадані операції поставки товару відображені ПП «Західна аграрна компанія» в бухгалтерському і податковому обліках, та підтверджені первинними фінансовими та бухгалтерськими документами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 року відмовлено в задоволені позову Приватного підприємства «Західна аграрна компанія».

Приймаючи зазначену вище постанову, суд першої інстанції дійшов переконання, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо поставки товару від ТзОВ «Медео-Захід».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Приватне підприємство «Західна аграрна компанія», оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що факт здійснення господарських операцій між «Західна аграрна компанія» та ТзОВ «Медео-Захід» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами такими, як видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення та документами, що підтверджують використання товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності. Вважає, що відсутність товарно-транспортних накладних свідчить лише про недотримання норм законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення позову ПП «Західна аграрна компанія».

Володимир-Волинська ОДПІ будучи повідомленою про час та місце судового розгляду, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, що не перешкоджає розгляду справи без її участі відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції з 25.04.2012 року по 03.05.2012 року Володимир-Волинською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Західна аграрна компанія» з питань правовідносин з ТОВ «Медео-Захід» за серпень 2011 року та відображення проведених операцій в податковому обліку, за результатами якої складено акт за № 196/22-36205714 від 11 травня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст. 201, п.209.1, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, що полягало в завищенні від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 14456 грн. та занижені сум податку на додану вартість, які мали бути перераховані на спеціальний рахунок за вересень 2011 року на суму 4818грн.; статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійснених ПП «Західна аграрна компанія» з ТОВ «Медео-Захід» при придбанні товару.

За наслідками перевірки Володимир-Волинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152301/3/82 від 24 травня 2012 року, яким збільшено ПП «Західна аграрна компанія» грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 6022, 50 грн., в тому числі 4818 грн. - за основним платежем та 1204, 50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковий орган прийшов до висновку, що ПП «Західна аграрна компанія» до складу податкового кредиту включило суми із придбання товару за господарськими операціями з ТОВ «Медео-Захід», які не спричинили реального настання правових наслідків та носять безтоварний характер, а виписані з метою мінімізації сплати ПДВ первинні документи не можуть бути підставою для формування сум податкового кредиту та впливати на від'ємне значення суми податку на додану вартість, що встановлено за даними аналізу наданих позивачем первинних документів, податкової звітності, автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, а також відповідно до висновків викладених у акті перевірки Луцької ОДПІ № 753/23-3/35594018 від 18.04.2012 року.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий кредит позивачем сформований на підставі податкових накладних № 27 від 08.08.2011 року на суму 110368 грн., в т.ч. ПДВ 18394, 70 грн. та № 59 від 15.08.2011 року на суму 16456,87 грн., в т.ч. ПДВ 2742, 81 грн. та суми податку на додану вартість по перерахованих вище податкових накладних віднесені товариством до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову ПП «Західна аграрна компанія» виходив з того, що наявність у позивача первинних документів по операціях з ТзОВ «Медео-Захід» сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Суд вважав, що встановлена перевіркою відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що такі документи за змістом пункту 44.1 ПК України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважав правомірним.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правові підстави віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України, пунктом 198.1 якої визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пунктами 198.2 та 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи ПП «Західна аграрна компанія» займається веденням сільського господарства, наданням послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур, має власні та орендовані сільськогосподарські техніку та обладнання, транспортні засоби, має власне і орендоване нерухоме майно, складські приміщення.

Судом встановлено, що на виконання укладеного між ТзОВ «Медео-Захід» (постачальник) та ПП «Західна аграрна компанія» (покупець) договору поставки постачальником було передано позивачу в серпні 2012 року запасні частини на загальну суму 115645, 19 грн., в тому числі ПДВ 19274,20 грн.

Факт виконання ПП «Західна аграрна компанія» умов вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними та платіжними дорученнями, як доказами оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи - податковий кредит позивачем сформований на підставі податкових накладних № 27 від 08.08.2011 року на суму 110368 грн., в т.ч. ПДВ 18394, 70 грн. та № 59 від 15.08.2011 року на суму 16456,87 грн., в т.ч. ПДВ 2742, 81 грн. та суми податку на додану вартість по перерахованих вище податкових накладних віднесені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ПП «Західна аграрна компанія» мало господарську доцільність та можливість здійснити вищезгадану господарську операцію, оскільки запчастини були придбані для використання в господарській діяльності позивача, а саме для його комбайнів.

Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними посилання податкового органу на відсутність товаро-транспортних накладних, як доказ, що господарські операції між ПП «Західна аграрна компанія» та ТзОВ «Медео-Захід» не є реальними, оскільки відсутність товаро-транспортних накладних свідчить лише про недотримання норм законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

З врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскільки в ПП «Західна аграрна компанія» є в наявності виписані ТзОВ «Медео-Захід» податкові накладні, які відповідають вимогам податкового законодавства, то позивачем правомірно включено суму по цих накладних до податкового кредиту за відповідний період.

Відповідно до ст.202 КАС України (в редакції, діючій на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Із урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ № 0000152301/3/82 від 24.05.2012 року, яким Приватному підприємству «Західна аграрна компанія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4818 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1204, 50 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

З врахуванням ч.1 ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України в користь ПП «Західна аграрна компанія» 160 грн. 95 коп. сплаченого судового збору.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Західна аграрна компанія» задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 року у справі № 2а/0370/2658/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства «Західна аграрна компанія» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ № 0000152301/3/82 від 24.05.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Приватного підприємства «Західна аграрна компанія» 160 (сто шістдесять) гривень, 95 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді М.В.Костів

Н.В.Савицька

Повний текст постанови складений 15.08.2014 року.