Рішення № 40136974, 13.08.2014, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1412/14-ц

Справа № 2/226/622/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2014 року м.Димитров Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення сум за договором позики, в обґрунтування якого вказав, що за рішенням Димитровського міського суду від 13.01.2009 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто борг за договорами займу у сумі 7877,07 грн. Оскільки відповідач не виконала свої зобов'язання належним чином за рішенням Димитровського міського суду Донецької області з ОСОБА_2 на його користь було стягнуто 8479,95 грн. Після набрання чинності рішень суду було видано виконавчі листи про примусове стягнення вищевказаних сум боргу, які ним були отримані та направлені до відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції (далі ВДВС). За інформацією ВДВС від 20.02.2013 року заборгованість ОСОБА_2 на теперішній час складає 4386,07 грн. Загальна сума заборгованості відповідача з урахуванням суми боргу за другим рішенням суду складає 12866,02 грн., що свідчить про те, що ОСОБА_2 повністю ігнорує і рішення суду, і його та продовжує користуватися його грошовими коштами і завдавати йому істотних збитків, що надає йому право ставити питання про стягнення окрім основних сум заборгованості відповідно до ст.ст.625, 258 ЦК України збитки від інфляції, відсотки за користування коштами та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з моменту прийняття рішення про стягнення до теперішнього часу. У зв'язку з тим, що кошти за договором позики були ним надані у 2004 році і досі не повернуті відповідачем, він змушений постійно на протязі майже десяти років звертатися до суду і виконавчої служби, витрачати час, відповідно хвилюватися, відчувати сильні душевні переживання, нервуватися, що врешті-решт завдало суттєвої шкоди його здоров,ю та психологічному стану. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь основні суми заборгованості 4386,07 грн. та 8479,95 грн.; збитки від інфляції в сумі 2012,81 грн., 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 1651,64 грн.; пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 9077,57 грн.; моральну шкоду в сумі 3000 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору і з направленням поштової кореспонденції.

Під час розгляду справи позивач змінив свої позовні вимоги, відповідно до яких просить суд стягнути на свою користь з відповідача збитки від інфляції в сумі 1008,77 грн., які розраховані із суми несплаченого основного боргу 4386,07 грн. за період з 01.03.2010 року до 01.08.2014 року; 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 581,84 грн., які також розраховані із суми несплаченого основного боргу 4386,07 грн. за період з 01.03.2010 року до 01.08.2014 року; та відповідно до ст.1048 ЦК України проценти за використання суми позики у період з 01.11.2005 року до 01.08.2014 року з урахуванням відсоткової ставки НБУ в сумі 3594,67 грн., а всього 5185,28 грн.

Позивач ОСОБА_3 до судового засідання не з,явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність, наполягаючи на змінених позовних вимогах.

Відповідач ОСОБА_2 також до судового засідання не з,явилася, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, письмово повідомила суд про розгляд справи у її відсутність, визнаючи змінені позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що за рішенням Димитровського міського суду від 13.01.2009 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто за договорами позики від 16.09.2004 року, від 02.08.2005 року та від 18.10.2005 року грошова сума у загальному розмірі 7877,07 грн.

За рішенням Димитровського міського суду від 07.06.2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто за договорами позики від 16.09.2004 року, від 02.08.2005 року та від 18.10.2005 року суму від інфляції за час прострочення у розмірі 7256 грн. 31 коп., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1020 грн. 84 коп., а всього 8277 грн. 15 коп. за період прострочення виконання грошового зобов'язання з листопада 2005 року по лютий 2010 року.

Наведені рішення набрали чинності.

Відповідно до листа ВДВС від 20.02.2013 року державним виконавцем 15.04.2010 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Димитровським міським судом Донецької області на підставі рішення від 13.01.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7877,07 грн. На теперішній час заборгованість складає 4386,07 грн.

Згідно за ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

За приписами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, та у разі прострочення виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми, суд находить його таким, що відповідає вимогам законодавства і встановленим обставинам справи, а саме: в останнє інфляційні збитки та 3% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України було стягнуто з відповідача за рішенням суду за час прострочення з листопада 2005 року по лютий 2010 року.

Оскільки відповідачем досі не виконано грошове зобов'язання в сумі 4386,07 грн., позивач правомірно просить суд притягнути ОСОБА_2 до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, за час прострочення нею грошового зобов'язання з березня 2010 року по липень 2014 року включно.

Отже, 3 % річних від простроченої суми складає 581,84 грн. із розрахунку: 4386,07 грн. х 3% : 365 днів х 1614 днів, де 4286,07 грн. - сума боргу, 3% - розмір річних, 365 - кількість днів у році, 1614 - кількість днів прострочення з березня 2010 року по липень 2014 року включно.

Виходячи із суми боргу 4286,07 грн., збитки від інфляції за період прострочення з березня по грудень 2010 року складають 258,77 грн. з урахуванням індексів інфляції за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року: 1,009 х 0,997 х 0,994 х 0,996 х 0,998 х 1,012 х 1,029 х 1,005 х 1,003 х 1,008; за 2011 рік - 201,75 грн., за 2013 рік - 21,93 грн., з урахуванням індексів інфляції за 2011 рік - 1,046, за 2012 рік - 0,998, за 2013 рік - 1,005; та за період з січня по липень 2014 року - 526,32 грн. з урахуванням індексів інфляції за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року: 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,033 х 1,038, 1,010 х 1,004; а всього 1008,77 грн.

Згідно за ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (НБУ).

Позивач просить стягнути з відповідача відповідно до наведеної правової норми 3594,67 грн. за період з 01.11.2005 року до 01.08.2014 року, оскільки договором розмір процентів не встановлювався.

Відповідно до листів та постанов Національного Банку України облікова ставка НБУ з 10.08.2005 року становила 9.5 %, з 10.06.2006 року - 8.5 %, з 01.06.2007 року становила 8 %, з 01.01.2008 року - 10 %, з 30.04.2008 року - 12 %, з 15.06.2009 року - 11%, з 12.08.2009 року - 10.25 %, з 08.06.2010 року - 9.5 %, з 07.07.2010 року - 8.5 %, з 10.08.2010 року - 7.75 %, з 23.03.2012 року - 7.5 %, з 10.06.2013 року - 7 %, з 13.08.2013 року - 6.5 %, з 15.04.2014 року - 9.5 %.

Отже, сума процентів згідно облікової ставки НБУ за період з 01.11.2005 року до 01.08.2014 року складе 3594,67 грн.

Таким чином, з відповідача, яка своєчасно не повернула суму боргу, застосовуючи приписи ст.ст.1048, 1050 ЦК України, підлягають стягненню наступні суми: 1008,77 грн., 581,84 грн., 3594,67 грн., а всього 5185,28 грн.

В силу ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним судові витрати з оплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 243,60 грн.

На підставі ст.ст. 625, 1048, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договорами позики від 16.09.2004 року, від 02.08.2005 року та від 18.10.2005 року інфляційні збитки за час прострочення грошового зобов'язання з 01.03.2010 року до 01.08.2014 року в сумі 1008 грн. 77 коп., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 581 грн. 84 коп., проценти згідно облікової ставки НБУ у розмірі 3594 грн. 67 коп. та судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп., а всього 5428 (п'ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 88 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ж.Є.Редько