Постанова № 40136897, 23.06.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1636/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.,

при секретарі судових засідань - Кібкало І.А.,

за участю:

позивача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_5,

відповідача 1: Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі, представник - Жупан А.Ю.,

відповідача 2: Головного державного виконавця відділу ДВС Перечинського районного управління юстиції - Вогар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі, Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Вогар В.В. про визнання неправомірними дій та визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі, Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Вогар В.В. про визнання протиправними дій щодо пред'явлення до примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф 80У від 15.02.2013р., визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 43093264 від 23.04.2014 року.

У ході судового розгляду позивач збільшив позовні вимоги та просив суд також визнати протиправними та скасувати постанови відповідача 2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 43093264 від 07 травня 2014 року та про розшук майна боржника ВП № 43093264 від 12 травня 2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вимога Управління пенсійного Фонду України в Перечинському районі про сплату боргу, яка пред'явлена до виконавчої служби не була узгоджена так як оскаржена у судовому порядку.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених у письмових запереченнях та пояснив, що від позивача не надходило жодних документів про оскарження вимоги про сплату боргу.

Відповідач 2 у судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні такого як безпідставному, зокрема пояснив, що вимога про сплату боргу відповідала вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а тому ним була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Перечинському районі та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

15 лютого 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Перечинському районі сформовано вимогу про сплату боргу за № Ф80У на суму 2316,57 грн. на ОСОБА_5.

Як встановлено у судовому засіданні позивач 1 березня 2013 року отримав вимогу про сплату боргу та вважаючи її незаконною 11 березня 2013 року оскаржив таку до суду, що підтверджується ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року (а.с. 7). Із змісту ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі (справа № 807/648/13-а) слідує1, що 15 березня 2013 року позовна заява ОСОБА_5 була залишена без руху до 27 березня 2013 року для усунення недоліків.

Разом з тим, Управління Пенсійного Фонду України в Перечинсткому районі 02 квітня 2013 року направило до Відділу державної виконавчої служби Перечинсткого районного управління юстиції вимогу про сплату боргу № Ф80У від 15 лютого 2013 року.

Так, 02 квітня 2013 року Відділом ДВС Перечинського районного управління юстиції було винесено постанову ВП № 37351303 про відкриття виконавчого провадження (а.с. 55).

18 грудня 2013 року Відділом ДВС Перечинського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", а саме - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними

24 грудня 2013 року Управління Пенсійного Фонду України в Перечинсткому районі знову направило до Відділу державної виконавчої служби Перечинсткого районного управління юстиції вимогу про сплату боргу № Ф80У від 15 лютого 2013 року для примусового виконання, на підставі чого останнім 21 січня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41607706 (а.с. 52).

Однак, 18 квітня 2014 року Відділом ДВС Перечинського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", а саме - не здійснено авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

23 квітня 2014 року Управління Пенсійного Фонду України в Перечинсткому районі знову направило до Відділу державної виконавчої служби Перечинсткого районного управління юстиції вимогу про сплату боргу № Ф80У від 15 лютого 2013 року для примусового виконання, на підставі чого останнім 23 квтіня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43093264 (а.с. 53), оскарження якої і є однією з позовних вимог даного спору.

З метою забезпечення виконання виконавчого документа, відділом державної виконавчої служби Перечинсткого районного управління юстиції 07 травня 2014 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (а.с. 64) та 12 травня 2014 року - постанову про розшук майна боржника (а.с. 62), які є також предметом розгляду даної справи.

Розглядаючи спір, суд виходить з наступних норм діючого законодавства.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Однак, як встановлено судом у ході судового розгляду справи, Управління Пенсійного Фонду України в Перечинському районі в порушення вимог ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" неодноразово пред'являло вимогу про сплату боргу № Ф80У на виконання до органу державної виконавчої служби, що і стало наслідком винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, про розшук майна боржника.

Суд не бере до уваги доводи відповідача 1 про те, що вимога № Ф80У від 15 лютого 2013 року є узгодженою 16 березня 2013 року, так як така оскаржено у судовому порядку, що підтверджується ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року про відкриття провадження у справі № 807/648/13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в Перечинському районі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу за № Ф80У від 15лютого 2013 року. За наслідками розгляду даної справи, Закарпатським окружним адміністративним судом, 25 квітня 2014 року винесена ухвала про залишення позовної заяви ОСОБА_5 без розгляду, однак така оскаржена позивачем в апеляційному порядку та не набула законної сили.

Разом з тим, суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача 1 про те, що у відповідності до п. 6.6 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внесу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі оскарження вимоги до суду платник зобов'язаний письмово повідомити протягом десяти робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу, оскільки ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Як вбачається із наведеної норми вказаного вище Закону, така не зобов'язує платника податку у разі оскарження вимоги до суду письмово повідомити протягом десяти робочих днів орган Пенсійного фонду про таке оскарження.

Враховуючи те, що Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" має вищу юридичну силу ніж Інструкція Про порядок нарахування і сплати єдиного внесу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", то в даному випадку слід застосовувати Закон. Даний факт також не заперечувався представником відповідача 1 у судовому засіданні.

Суд вказує на те, що відповідач 1 не міг не знати про оскарження вимоги про сплату боргу № Ф80У від 15 лютого 2014 року у судовому порядку, оскільки ним подавалися заперечення на апеляційну скаргу від 12 вересня 2013 року № 1764/07 (а.с. 10-11).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист Львівського апеляційного адміністративного суду № К-9835/14/876/7666/13 від 09 квітня 2014 року на № 582/07 від 27 березня 2014 року, адресований Управлінню Пенсійного Фонду України в Перечинському районі про надання інформації, а саме про те, що 06 серпня 2013 року постановлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційного скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 807/648/13-а.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі щодо пред'явлення 23 квітня 2014 року вимоги про сплату боргу № Ф80У від 15 лютого 2014 року до примусового виконання.

Що стосується позовних вимог про скасування постанов Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції, то суд вказує на наступне.

Як встановлено у судовому засіданні, вимога про сплату боргу № Ф80У від 15 лютого 2014 року, яка пред'явлена до примусового виконання не узгоджена, так як оскаржується у судовому порядку, а отже така не набрала законної (юридичної) сили, що є однією з вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, Відділом державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу, який як встановлено судом, не набрав чинності, зокрема дата набрання чинності вимоги про сплату боргу - 22 березня 2013 року, яка вказана у самій вимозі не відповідає дійсності.

Враховуючи те, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, вимога про сплату боргу №Ф80У не набрала чинності, то суд приходить до висновку, що така підлягає скасуванню.

Як встановлено судом, Відділом державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції після відкриття виконавчого провадження, з метою забезпечення виконання виконавчого документу також винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 травня 2014 року та про розшук майна боржника від 12 травня 2014 року. Однак, враховуючи те, що суд прийшов до висновку про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 квітня 2014 року ВП № 43093264, то скасуванню також підлягають і наступні постанови, які були винесені після відкриття виконавчого провадження, а саме - постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 травня 2014 року та про розшук майна боржника від 12 травня 2014 року.

Згідно ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами у судовому порядку не доведено правомірності вчинених дій та прийнятих ним рішень.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, належним чином доведеними та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (квитанція № 55791 від 16 травня 2014 р.) судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 (сорок) коп. до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі про визнання неправомірними дій та визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Перечинському районі щодо пред'явлення вимоги про сплату судового боргу № Ф80У від 15 лютого 2013 року до примусового виконання.

3. Cкасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Вогар В.В. про відкриття виконавчого провадження від 23 квітня 2014 року ВП № 43093264.

4. Cкасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Вогар В.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 травня 2014 року ВП № 43093264.

5. Cкасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Вогар В.В. про розшук майна боржника від 12 травня 2014 року ВП № 43093264.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) понесені судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.О. Ващилін