Ухвала суду № 40136574, 05.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3877/14 (2 тома) Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Троян Н.М.,

при секретарі: Бєліцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Лабурнум» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2013 року №78226552201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лабурнум» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтерком Компані» за період з 01.02.2013 року по 31.03.2013 року та складено акт перевірки від 18.10.2013 року №525/26-55-22-01/35197446.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення: п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Лабурнум» завищено податковий кредит в декларації з податку на додану вартість на загальну суму 270547 грн., в тому числі: в лютому 2013 року на суму 118010 грн., в березні 2013 року на суму 152537 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 270547 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2013 року №78226552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 405821,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 270547,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 135274,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Між ТОВ «Лабурнум» та ТОВ «Інтерком Компані» укладено договір на виготовлення і розповсюдження поліграфічної продукції від 20.11.2012 року №б/н, відповідно до якого виготовлення і розповсюдження (розсилка) виконавцем (ТОВ «Інтерком Компані») поліграфічних матеріалів (продукції), надалі продукції згідно з макетами або вихідною інформацією для створення макетів, які надаються замовником (позивач), згідно з додатками до даного договору. (т.1 а.с.30)

До даного договору позивачем до матеріалів справи надано додаток від 12.02.2013 року №2. (т.1 а.с.34)

Також між сторонами підписано договір купівлі-продажу торгівельного обладнання від 23.01.2013 року № б/н, відповідно до якого продавець (ТОВ «Інтерком Компані») постачає (продає), а покупець (позивач) отримує (придбає) та оплачує торгівельне обладнання на умовах, що зазначені у чинному договорі та документах, що до нього додаються. (т.1 а.с.35) До даного договору надано додатки від 18.03.2013 року №3, від 25.02.2013 року №2, від 23.01.2013 року №1. (т.1 а.с.38-40)

Вищевказані договір та додатки до договору підписані сторонами та скріплені печатками.

На підтвердження виконання умов договору та отримання товару та послуг позивачем також надано до суду видаткові накладні від 28.03.2013 року №РН-0000072, від 27.02.2013 року №РН-0000046, від 06.02.2013 року №РН-0000030, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.03.2013 року №ОУ-0000381, акти приймання-передачі основних засобів від 31.03.2013 року №ВЭ-0000005, від 28.02.2013 року №ВЭ-0000004. (т.1 а.с.41-44, 135-140)

На ім'я позивача спірним контрагентом ТОВ «Інтерком Компані» виписано податкові накладні від 27.02.2013 року №134, від 26.03.2013 року №170, від 27.03.2013 року №183, від 06.02.2013 року №25, з квитанціями підтвердження про прийняття цих податкових накладних податковим органом.(т.1. а.с.45-55)

Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, на підтвердження руху коштів позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення від 08.04.2013 року №652, від 02.04.2013 року №598, від 26.03.2013 року №558, від 11.03.2013 року №458, від 06.02.2013 року №221. (т.1 а.с.56-60)

В матеріалах справи наявні виписки з банку, де вбачається рух відповідних коштів на рахунок ТОВ «Інтерком Компані» за торгове обладнання згідно договору від 23.01.2013 року №б/н та за виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції згідно договору від 20.11.2012 року №б/н.

Таким чином, у позивача згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту з дати отримання товарів.

До матеріалів справи надано перелік орендованих торгових площ, на яких позивач здійснює роздрібну торгівлю парфумерією та косметикою з використанням торгівельного обладнання, придбаного у ТОВ «Інтерком Компані», з долученням цих договорів до матеріалів справи, а саме: договір оренди від 01.12.2010 року №1/12, акт до нього від 01.12.2010 року та додаткову угоду від 12.12.2011 року. Строк дії цього договору до 31.12.2013 року (т.2 а.с.62-69)

До того ж, надано позивачем договір найму (оренди) транспортних засобів від 15.03.2011 року який діє протягом двох років, згідно з п.10.1 цього договору, що підтверджує виконання п.2.1 договору від 23.01.2013 року № б/н купівлі-продажу торгівельного обладнання, підписаних з ТОВ «Інтерком Компані». На виконання договору найму транспортного засобу сторонами підписано акт прийому-передачі від 15.03.2011 року. (т.2 а.с.60, 61)

Окрім цього, позивач надав подорожні листи від 06.02.2013 року №324542, від 27.02.2013 року №324555, від 28.03.2013 року №324575. (т.2 а.с.70-72)

Також позивачем надано свідоцтво №200074680 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Інтерком Компані», відповідно до якого спірний контрагент був зареєстрований, як платник податку на додану вартість, від 01.11.2012 року, індивідуальний податковий номер 382751810134.

Судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що для висновків щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Інтерком Компані» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Н.М. Троян

Повний текст ухвали виготовлено 08.08.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Троян Н.М.