Постанова № 40136542, 06.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року №813/5246/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судового засідання Цар Х.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Берези І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ), в якому просить зобов'язати Городоцьку ОДПІ виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, що становить10250 грн.

Позов мотивований, тим що позивачу не виплачено при звільненні належну грошову допомогу у розмірі 10 місячних окладів відповідно до ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, зазначив, що Законом України «Про державну службу» не передбачено такої підстави припинення державної служби як вихід на пенсію, наслідком чого є виплата грошової допомоги у розмірі 10 місячних окладів відповідно до ч. 13 ст. 37 цього ж Закону. Просив позов задовольнити.

В судовому засідання представник відповідача проти позову заперечила з мотивів, наведених у запереченні проти позовних вимог. Зазначила, що право на виплату 10 місячних окладів відповідно до ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» виникає лише за умови припинення трудових відносин у зв'язку з виходом на пенсію. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Позивач з 15.01.1998 року по 29.09.2011 року працювала на державній службі.

З долученої до матеріалів справи довідки від 02.04.2014 року управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області, позивачу з 07.01.2010 року на підставі розпорядження від 12.02.2010 року призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви позивача від 27.09.2011 року, наказом ДПІ у Городоцькому районі від 29.09.2011 року №31-о «Про звільнення з посади ОСОБА_3» звільнено ОСОБА_3 з посади старшого державного податкового інспектора сектору адміністрування податків з фізичних осіб відділу оподаткування фізичних осіб згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

02.04.2014 року позивач звернувся до Городоцької ОДПІ із заявою про виплату 10 посадових окладів у зв'язку з виданням довідки про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу».

08.04.2014 року відповідач надав письмову відповідь на заяву позивача від 02.04.2014 року, зокрема зазначив, що правових підстав для виплати грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів, так як така виплачується за умови виходу на пенсію з посади державного службовця.

Відмовляючи позивачу в задоволені позовних вимог суд виходить з наступного.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на державну службу, загальні засади діяльності посадових осіб, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на державній службі та порядок звільнення врегульовані Законом України "Про державну службу".

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» право на одержання пенсії державних службовців мають чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - страховий стаж), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Правовою нормою ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Тобто за змістом вказаної норми виплата грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів здійснюється за наявності одночасно двох умов: при звільненні у зв'язку із виходом на пенсію та наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Таким чином, оскільки грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю при звільненні у зв'язку із виходом на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, а позивач припинила службові відносини не у зв'язку із виходом на пенсію, що є одним із двох юридичних фактів, котрий дає право на таку допомогу, то й відповідно підстав для виплати такої грошової допомоги суд не вбачає.

Більш того, судом в судовому засіданні встановлено, та не заперечується представником позивача, що на момент звільнення з державної служби на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, за згодою сторін, позивач не досягла встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, а тому оскільки передумовою виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент його звільнення з роботи, чого не мала позивач, то й відповідно відсутні підстави для виплати такої допомоги.

Окрім, цього в силу ч. 1 п. 41, ч. 4 п. 45 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, до повноважень вказаного міністерства належить надання консультацій щодо застосування законодавства про працю.

Дана позиція суду, також підтверджується адресованого позивачу листом Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України, наявного у матеріалах справи, зі змісту котрого вбачається, що грошова допомога виплачується державним службовцям при звільненні у зв'язку із виходом на пенсію, передбачену статтею 37 Закону України «Про державну службу».

Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на той факт, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-УІІ норму щодо виплати державним службовцям грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів у разі виходу на пенсію виключено (абзац 3 п.24 розділу II цього Закону). Ця зміна набрала чинності з 01.04.2014 року, в той час як позивач про таку допомогу звернулась, як це вбачається з матеріалів справи 02.04.2014 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладені норми відповідачем доведено правомірність відмови позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу».

В той же час, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо зобов'язання Городоцької ОДПІ виплати грошову допомогу у розмірі десяти місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу», оскільки позивачем не надано, а судом не здобуто належних і допустимих доказів для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 11.08.2014 року.

Суддя Сидор Н.Т.