Ухвала суду № 40135556, 11.08.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6350/13-ц

Провадження № 6/333/322/14

УХВАЛА

Іменем України

08 серпня 2014 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

при секретарі Вашато А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя подання державного виконавця Комунарського ВДВС ЗМУЮ Дідичук Я.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Комунарського ВДВС ЗМУЮ Дідичук Я.В. звернулася до суду про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, посилаючись на те, що на виконанні Комунарського ВДВС ЗМУЮ знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №333/6350/13-ц, виданого 30.10.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 11819,88 гривень та витрати на сплату судового збору в розмірі 114,70 гривень. Останній рішення суду та законні вимоги державного виконавця не виконує та існує ймовірність того, що ОСОБА_2 з метою невиконання рішення суду може виїхати на постійне місце мешкання за межі України.

Представник ВДВС ЗМУЮ в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, жодних доказів або заперечень суду не надала.

Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

За вимогами ч.3 ст.10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

14.05.2014 року постановою державного виконавця Комунарського ВДВС ЗМУЮ Дідичук Я.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документу: виконавчого листа №333/6350/13-ц, виданого 30.10.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 11819,88 гривень та витрати на сплату судового збору в розмірі 114,70 гривень.

Згідно відповіді № 2301/01-4414 від 20.05.2014 року Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, ОСОБА_2 отримав у ВГІРФО ГУМВС України в Запорізькій області паспорт громадянина України для тимчасового виїзду за кордон серії ЕС № 550613 від 12.05.2006 року.

На цей час на виконанні Комунарського ВДВС ЗМУЮ знаходиться виконавче провадження по виконанню зазначеного виконавчого документу.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 ЗУ «Про порядок виїзду за кордон і в'їзду в Україну громадян України», передбачено 9 підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон. Зокрема, пунктом 2 частини 1 цієї статті передбачено такі підстави як наявність неврегульованих аліментних, договірних чи інших невиконаних зобов'язань - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою; пунктом 5 ч. 1 цієї статті як підставу вказано ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Відповідно до положення ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкту подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання». Особа, яка має невиконанні зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Тягар доказування при розгляді подання покладається на державного виконавця.

З урахуванням неявки державного виконавця та наданих до подання матеріалів (копії виконавчого листа та відповіді з Управління міграційної служби України в Запорізькій області), суд вважає, що відсутні докази на підтвердження факту ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність останнього щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання, тому подання державного виконавця Комунарського ВДВС ЗМУЮ Дідичук Я.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу є таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 293, 377-1 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні подання державного виконавця Комунарського ВДВС ЗМУЮ Дідичук Я.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод