Постанова № 40135447, 11.08.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р.Справа № 923/935/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренка,

суддів О.Ю. Аленіна, С.В. Таран (склад судової колегії згідно розпорядження в.о. голови суду)

при секретарі судового засідання: Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Херсонській області - не з'явився

від ТОВ "Південенерго" - Жигалов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Херсонській області

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.07.2014 р.

у справі № 923/935/14

за позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Херсонській області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго"

про стягнення 771298,50 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.07.2014 р. (суддя Чернявський В.В.) припинено провадження у справі № 923/935/14 за позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Херсонській області (далі також - ДПІ, Позивач, Скаржник) до товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (далі також - ТОВ "Південенерго", Відповідач) про стягнення 771298,50 грн.

Вказане судове рішення прийняте на підставі висновків місцевого господарського суду про те, що даний спір виник у відносинах у сфері справляння податків і зборів між ДПІ та ТОВ "Південенерго" як платником податків щодо стягнення стверджуваного за позовом податку на прибуток за 2006-2008 рр. у сумі 772298,50 грн., в т.ч. і при кваліфікації цього несплаченого податку як шкоди, заподіяної бухгалтером при виконанні трудових обов'язків, та має ознаки публічно-правового, тому відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України підвідомчий адміністративному суду з врахуванням правил територіальної підсудності.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її (ухвалу) скасувати та направити справу до господарського суду Херсонської області для розгляду по суті. При цьому, Скаржник посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Так, ДПІ зазначила, що виходячи з суб'єктного складу та характеру спірних правовідносин спір у даній справі підвідомчий господарському суду.

У судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін. Представник Позивача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, натомість надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі свого представника, зазначивши, що підтримує доводи апеляційної скарги. Відтак, судова колегія приходить до висновку, що невикористання ДПІ свого процесуального права щодо приймання участі в судовому процесі ніяким чином не може бути перешкодою для розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Відповідача, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а, згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Апеляційна інстанція вважає, що мотиви, з яких господарський суд в зазначеній ухвалі дійшов вказаного висновку не відповідають вимогам чинного законодавства, однак висновок є правомірним, а тому ухвала не підлягає скасуванню, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Херсонській області звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ "Південенерго" про стягнення коштів в рахунок відшкодування шкоди, завданої його працівником, в дохід Державного бюджету, що є сумою податку на прибуток приватних підприємств за період з 2006 по 2008 рр. у розмірі 772298,50 гривень.

Мотивуючи позов, ДПІ вказала, що головний бухгалтер ТОВ "Південенерго" ОСОБА_2 безпідставно включила до складу валових витрат ТОВ "Південенерго" в 2006 році суми 829611 грн., в 2007 році - 1125836 грн. та в 2008 році - 1133750 грн. по непроведеним у дійсності операціям з придбання робіт у приватних підприємців ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 призвело до заниження податку на прибуток названого товариства в 2006 році в сумі 207402 грн., в 2007 р. - 281459 грн. та в 2008 р. - 283437,50 грн.

За вказаним фактом було порушено кримінальну справу, за результатами розгляду якої 12 лютого 2013 року Новокаховським міським судом Херсонської області прийнято постанову по справі № 2117/1-32/11, згідно якої визнано, що головний бухгалтер ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 212 КК України - умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у великих розмірах. Водночас цивільний позов ДПІ до ОСОБА_2 та ТОВ "Південенерго" залишено без розгляду з роз'ясненням про право ДПІ на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Обґрунтовуючи правову позицію позову, ДПІ послалась на положення ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172 ЦК України, у відповідності до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Згідно положень Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" здійснено процедуру реорганізації ДПІ у м. Нова Каховка шляхом приєднання до територіальних органів Міністерства доходів і зборів, а саме утворено Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області. Крім того, названою постановою визначено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби.

Крім того, Позивач зазначив, що в даному випадку орган ДПС пред'являє позов про відшкодування шкоди, порядок відшкодування якої передбачається нормами Цивільного кодексу України, тому цей спір підвідомчий господарському суду.

Судова колегія зазначає, що у разі звернення державного органу до господарського суду не за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а при здійсненні відповідних владних функцій, відповідне право на таке звернення повинно бути прямо передбачене Конституцією та законодавчими актами України. Отже, в наведеному випадку господарський суд, вирішуючи питання про прийняття позову, повинен з'ясувати наявність у такого органу повноважень на подання відповідного позову до суду.

Так, відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, норми якої являються нормами прямої дії, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач у справі - Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Херсонській області є контролюючим органом, функції якого визначені Податковим кодексом України.

Так, згідно пп. 19-1.1.45 ПК України до функцій контролюючих органів входить звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.

Статтею 20 ПК України визначені права контролюючих органів, зокрема, п.п. 20.1.30- 20.1.40 передбачено право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами; щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень; якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків; оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін; щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання; із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом; із заявами про порушення справ про банкрутство; щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Частинами 1, 2 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За приписами ч. ч. 1, 2 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу; позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Отже, аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ має право на звернення до господарського суду з позовом про відшкодування шкоди, лише коли така шкода завдана відповідачем безпосередньо їй (ДПІ) саме як юридичній особі.

У даній справі ДПІ звернулась з позовом про відшкодування шкоди (що є сумою недоотриманого податку на прибуток), завданої державі, не як юридична особа, а як контролюючий орган.

Однак, вищенаведені положення Податкового кодексу України не передбачають права ДПІ, як контролюючого органу, звертатись з такими позовами до суду.

Таким чином, у Позивача були відсутні повноваження на звернення до господарського суду з позовом про стягнення коштів в рахунок відшкодування шкоди, завданої його працівником, в дохід Державного бюджету, що є сумою податку на прибуток приватних підприємств за період з 2006 по 2008 рр. у розмірі 772298,50 гривень.

З наведеними вище висновками фактично погоджується і сам Скаржник, який базує свої позовні вимоги з посиланням на положення ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172 ЦК України, у відповідності до диспозицій яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, повинна бути завдана саме особистим немайновим правам чи майну фізичної або юридичної особи.

За таких обставин, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін саме з мотивів, які наведені вище в цій постанові. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.07.2014 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова підписана 12.08.2014 р.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Таран С.В.