Постанова № 40134055, 12.08.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 серпня 2014 р. Справа № 802/2645/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: Чигрин С.І., Щолокової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.) до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Липовецьке відділення) (далі - Іллінецька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в :

В липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до Іллінецької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2014 року № 0000971501 та від 30.04.2014 року № 0003051501.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, база оподаткування з податку «Плата за землю» може бути визначена тільки по завершенню податкового періоду (року), що виключає можливість визначення податкових зобов'язань з плати за землю наперед, за майбутній період. Контролюючий орган у 2014 році мав право визначити податкове зобов'язання тільки за податковий період 2013 року, а за 2014 рік - податкове зобов'язання має нараховуватись тільки у 2015 році, оскільки лише в такому разі податковий орган може мати достовірні дані кадастру за весь податковий період (рік) і правильно визначити суму зобов'язання.

Зазначав, що за умовами договорів оренди, земельні ділянки надані йому в оренду мають використовуватися виключно для ведення фермерського господарства, а тому орендну плату за землі, які надані йому в оренду для ведення фермерського господарства має сплачувати ФГ «Україна ЮЛ», яке фактично використовує земельні ділянки та отримує від своєї діяльності дохід.

В зв'язку з викладеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними та такими що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволені адміністративного позову, посилаючись на обставини викладенні в наданих суду письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено під час судового розгляду, згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, ОСОБА_4 укладені наступні договори оренди землі (а.с. 10-13):

- договір оренди землі № 242, виданий 20.12.2013 року Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, зареєстрований Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11450936 від 06.03.2014 року;

- договір оренди землі № 241, виданий 30.12.2013 року Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, зареєстрований Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11466577 від 06.03.2014 року;

- договір оренди землі № 240, виданий 30.12.2013 року Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, зареєстрований Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11359965 від 04.03.2014 року;

- договір оренди землі № 239, виданий 30.12.2013 року Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, зареєстрований Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11458205 від 06.03.2014 року.

Іллінецькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014 року № 0003051501, яким ОСОБА_4 (інд.код НОМЕР_3), згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 розділу ІІ та пункту 286.5 статті 286 розділу ХІІІ ПК України визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб 107369,20 грн. та встановлено граничний строк сплати 30.08.2014 року (а.с. 8). Крім того, податковим повідомлення-рішенням Іллінецької ОДПІ від 28.04.2014 №0000971501, ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб 22844,79 грн. та встановлено граничний строк сплати 30.08.2014 року (а.с. 9).

Визначаючись щодо позовних вимог, варто зазначити, що суд не може погодитися з аргументацією позивача стосовно того, що незалежно від того хто уклав договір оренди землі з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства», права володіння та користування такими землями здійснює фермерське господарство, яке і є орендарем, яке отримує прибутки від використання землі та відповідно зобов'язане сплачувати орендну плату за землі, які використовує, з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими Законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 125, 126 Земельного кодексу України).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі", визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 ЗУ "Про оренду землі").

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Питання ж щодо оподаткування землі регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Положення Податкового кодексу України регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 9 Податкового кодексу України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому, у розділі XIII Податкового кодексу України слова "орендна плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" визначаються як "орендна плата".

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).

Таким чином, оскільки договір оренди землі укладено позивачем - ОСОБА_4, він є стороною договірних відносин, а саме орендарем земельної ділянки, а отже і платником орендної плати.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

Статтею 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель".

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок (ст. 6 ЗУ "Про оцінку земель").

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285).

Пунктом 286.5. ст. 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку, у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності, у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Згідно п. 287.1 ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Пунктом 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України, визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, зауваження позивача про те, що за податковий звітний період 2014 року, земельний податок нараховується і сплачується у наступному році - 2015 році, є безпідставними.

ОСОБА_4 нараховано орендну плату за землю з фізичних осіб за звітний період - 2014 рік відповідно до наданих договорів оренди з моменту їх державної реєстрації, а саме:

- договору № 239 від 30.12.2013 року, зареєстрованого 06.03.2014 року - нараховано орендної плати за землю в 2014 році -22844,79 грн. (податкове повідомлення-рішення №0000971501 від 28.04.2014 року);

- договору № 240 від 30.12.2013 року, зареєстрованого 04.03.2014 року - нараховано орендної плати за землю в 2014 році - 83378,13 грн. (податкове повідомлення-рішення №0003051501 від 30.04.2014 року);

- договору № 241 від 30.12.2013 року, зареєстрованого 06.03.2014 року - нараховано орендної плати за землю в 2014 році - 10579,30 грн. (податкове повідомлення-рішення №0003051501 від 30.04.2014 року);

- договору № 242 від 30.12.2013 року, зареєстрованого 06.03.2014 року - нараховано орендної плати за землю в 2014 році - 13411,77 грн. грн. (податкове повідомлення-рішення №0003051501 від 30.04.2014 року).

Що стосується індексації нормативної грошової оцінки земель, варто зазначити наступне.

Відповідно до пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно пункту 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Пунктом 289.2 ст. 289 ПК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Згідно пункту 289.3 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України № 12-28-0.22-95/2-14 від 10 січня 2014 року інформувало Міністерство доходів і зборів України про індексацію нормативної грошової оцінки земель у 2014 році. Згідно вказаного листа, у 2014 році нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, земель сільськогосподарського призначення та земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів) яка проведена за вихідними даними попередніх років підлягає індексації станом на 01 січня 2014 року на коефіцієнт 3,2.

Договори оренди землі, які надані до Іллінецької ОДПІ для проведення нарахування орендної плати за землю в 2014 році за № 239,240,241,242 від 30.12.2013 року укладені в 2013 році, оскільки коефіцієнт індексації за останні три роки 2011, 2012, 2013 рівнявся 1,0, тому в договорах оренди в п.5 розділу "Об'єкт оренди" нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області з урахуванням коефіцієнтів індексації. Крім того, до кожного договору оренди землі наданий розрахунок орендної плати за землю в якому визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розмір орендної плати. Розрахунок підписаний орендодавцем - Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, в особі першого заступника начальника Королюка О.М. та орендарем - ОСОБА_4

З огляду на викладене, суд вважає, що оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (громадянин), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичній особі (громадянину) сум орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності проводиться контролюючими органами, які видають податкові повідомлення-рішення платникові до 1 липня поточного року.

Отже, на підставі викладеного ОСОБА_4 нараховано оренду плату за землю з фізичних осіб в 2014 році відповідно до наданих договорів оренди з моменту їх державної реєстрації.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 71 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірним, позивачем не наведено ґрунтовних аргументів, які б підтверджували неправомірність дій відповідача, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

У відповідності до ч.3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в:

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_3) в дохід Державного бюджету (отримувач: УДКСУ у м. Вінниці, код платежу: 22030001, код ЄДРПОУ отримувача: 38054707, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок отримувача: 31219206784002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в розмірі 2343 (дві тисячі триста сорок три ) гривні 96 (дев'яносто шість) копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович