Рішення № 40132791, 13.08.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1700/14-ц

Номер провадження 2/629/1080/14

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - Харабадзе К.Ш., за участю секретаря - Коваленко(Гура) О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення додаткових витрат на дитину,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому вказала, що з 11.10.1997 року по 20.02.2007 рік сторони перебували у шлюбі, від якого мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина навчається на денному відділенні Новомосковського кооперативного коледжу економіки та права ім. С.В. Литвиненка Дніпропетровської облспоживспілки з 01.08.203 року по 30.06.2017 року на контрактній основі.У період з 2013р. - 2014 р. плата за навчання сина складає 7800 грн., з яких позивач вже сплатила 5850 грн., плата за проживання в гуртожитку - 1800 грн., з яких позивач сплатила 1350 грн., плата за навчання на курсах з довузівської підготовки в 2013 році - 600 грн., які позивач сплатила повністю. Позивач просила стягнути з відповідача додаткові витрати - 5100 грн.

Позивачка в судовому засіданні вказала, що син має задовільний стан здоров'я, аліменти на сина з відповідача не стягуються у зв'язку з передачею останнім права власності на частину житлового будинку. Дитина своїх доходів не має, стипендію не отримує. Вона має задовільний стан здоров'я, працює в УПФ України в Сахновщинському районі Харківської області, її дохід на місяць складається із заробітної плати і становить приблизно 1500- 1800 грн., з яких вона щомісячно витрачає на комунальні послуги у опалювальний період приблизно 350 грн., у неопалювальний - 50-70 грн., за телефон - 50 грн., електроенергію 70-80 грн., водопостачання 30-50 грн. На харчування та проїзд дитини до навчального закладу витрачається приблизно 300 грн. на тиждень. Витрати на одяг сина складають приблизно 3000 грн. на рік. При цьому за 2013-2014 роки вона понесла витрати зі сплати за курси з довузівської підготовки, навчання сина в коледжі, гуртожиток. Участі у цих додаткових витратах на сина відповідач не приймав. Грошових зобов'язань перед іншими особами позивач не має, стягнення з нього не проводяться. Під час судового розгляду, враховуючи обставини, зазначені відповідачем, позивачка зменшила свої вимоги про стягнення з відповідача до 4700 грн., про що надала письмову заяву.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що має задовільний стан здоров'я, мав у 1998 році виробничу травму - ураження електричним струмом, працює в АК «ХОЕ», його дохід складається із заробітної плати яка становить приблизно 3000 грн. щомісячно. У зв'язку з незадовільним станом житла, в якому він проживає, він змушений в ньому робити ремонт, на який витрачає приблизно 1000 грн. щомісячно. В цьому будинку з двома житловими кімнатами є зареєстрованим лише він, однак фактично з ним проживають його цивільна дружина та його батьки з 2007-2008 року. Його цивільна дружина - ОСОБА_4 не працює, доходу не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, є працездатною, утримується відповідачем добровільно. Його батьки є пенсіонерами, отримують пенсію мати - приблизно 1170 грн. , батько - 1400 грн., однак за станом здоров'я часто хворіють, витрачають значні кошти на ліки, відповідач їм матеріально допомагає добровільно. Комунальні послуги сплачуються лише відповідачем добровільно та складають в опалювальний період приблизно 650 грн. щомісячно, в неопалювальний період 50 грн. щомісячно, за електроенергію - 40 грн. щомісячно. Відповідач також має автомобіль, за який витрати на оплату пального становлять приблизно 25-30 грн. щодня. На прохання сина надати кошти в рахунок оплати за навчання та гуртожиток він надавав тому щотижня 100 грн., однак не цікавився у сина та не перевіряв, чи дійсно сплачувалися сином кошти на ці потреби. Також на прохання сина допомогти в оплаті навчання за проханням відповідача його цивільною дружиною на рахунок позивачки були переведені кошти 17.04.2014 року у сумі 50 грн., 07.05.2014 року - 100 грн., 15.11.2013 року - 100 грн., 11.10.2013 року - 100 грн., 25.09.2013 року - 100 грн. Грошових зобов'язань перед іншими особами відповідач не має, стягнення з нього не проводяться. Під час судового розгляду відповідач в повному обсязі визнав змінені вимоги позивачки про стягнення з нього додаткових витрат на сина в розмірі 4700 грн., про що надав письмову заяву.

Перевіривши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 185 Сімейного Кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Такі витрати можуть бути пов'язані з різними обставинами, також і у зв'язку з необхідністю організувати процес навчання дитини. Такі витрати, як правило, не плануються сімейним бюджетом. Тому законом крім обов'язку по утриманню дитини на батьків покладається обов'язок по участі в додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами, вони можуть бути позитивного характеру (розвиток здібностей дитини).

Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обидва з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року до участі в додаткових витратах на дитину можуть залучатися тільки батьки. На інших членів сім'ї цей обов'язок не покладається.

Участь батьків у додаткових витратах на утримання дитини може визначатися за домовленістю між ними. Однак матеріали справи не містять даних, що сторони такої домовленості досягли. Батьки беруть участь у додаткових витратах на дитину рівною мірою. При цьому суд вирішує справу з урахуванням будь-яких обставин, що мають істотне значення. Оцінюються особливі обставини, якими викликані додаткові витрати, а також обставини, передбачені в ст. 182 СК України. Розмір участі кожного з батьків у додаткових витратах на дитину залежить від конкретних обставин справи.

При вирішенні цього питання суд керується своїм внутрішнім переконанням та врахує обставини, до яких належать: - стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника; - наявність у платника інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; - інші обставини, що мають істотне значення (сімейний стан дитини, стан здоров'я, матеріальний та сімейний стан зацікавленої особи, наявність у останньої осіб, яких він зобов'язаний утримувати, наявність у батьків невиконаних грошових зобов'язань, тощо), наявність нерегулярного, мінливого доходу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Аліменти на дитину з відповідача не стягуються у зв'язку з передачею останнім права власності на частину житлового будинку.

Дитина ОСОБА_3 має задовільний стан здоров'я, своїх доходів не має, стипендію не отримує, навчається на денному відділенні Новомосковського кооперативного коледжу економіки та права ім. С.В.Литвиненка Дніпропетровської облспоживспілки. Термін навчання з 01.09.2013 року по 30.06.2017 року. Навчається на контрактній основі, вартість навчання за навчальний 2013-2014 рік складає за 12 місяців 7800 грн., вартість навчання за календарний місяць - 650 грн. ОСОБА_3 з 01.09.2013 року проживає в гуртожитку. Згідно договору № 49 від 01.09.2013 року, який був укладений між директором коледжу та ОСОБА_1, на проживання ОСОБА_3 в гуртожитку на 2013/2014 навчального року вартість проживання в кімнаті гуртожитку складає 150 грн. 00 коп. в місяць, договір діє до 30.06.2014 року. Відповідно до довідки, виданої директором коледжу, ОСОБА_3 закінчив курси з довузівської підготовки, вартість навчання курсів в 2013 році складала 600,00 грн.

ОСОБА_1 має задовільний стан здоров'я, працює в УПФ України в Сахновщинському районі Харківської області, її дохід на місяць складається із заробітної плати, нарахування по заробітній платі у 2013 році склали 43062, 05 грн., за січень - квітень 2014 року - 13057, 43 грн./а.с.58/. Позивач щомісячно витрачає на комунальні послуги у опалювальний період приблизно 350 грн., у неопалювальний - 50-70 грн., за телефон - 50 грн., електроенергію 70-80 грн., водопостачання 30-50 грн. На харчування та проїзд дитини до навчального закладу витрачається приблизно 300 грн. на тиждень. Витрати на одяг сина складають приблизно 3000 грн. на рік. Участі у цих додаткових витратах на сина відповідач не приймав. Грошових зобов'язань перед іншими особами позивач не має, стягнення з нього не проводяться. У даній справі позивач звертається з вимогою про відшкодування як вже сплачених додаткових витрат так і з вимогою про їхнє попереднє фінансування, надав суду докази фактично понесених та майбутніх витрат, їхній розрахунок й обґрунтування. За період 2013-2014 роки за навчання ОСОБА_1 сплатила - 5850 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями: №6022/з36 від 07.08.2013 року на суму 650 грн.00 коп.; №6021/з17 від 09.09.2013 року на суму 1300 грн. 00 коп.; до прибуткового касового ордера №8449 від 16.12.2013 року на суму 650 грн. 00 коп.; до прибуткового касового ордера №283 від 14.01.2014 року на суму 650 грн. 00 коп.; до прибуткового касового ордера №1051 від 14.02.2014 року на суму 650 грн. 00 коп.; до прибуткового касового ордера №1525 від 06.03.2014 року на суму 650 грн. 00 коп.; до прибуткового касового ордера №2108 від 31.03.2014 року на суму 650 грн. 00 коп.; до прибуткового касового ордера №2908 від 06.05.2014 року на суму 650 грн. 00 коп.. За період 2013-2014 роки за проживання в гуртожитку позивач сплатила - 1350 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями: №6021/з18 від 09.09.2013 року на суму 150 грн. 00 коп.; №6381 до прибуткового касового ордера від 17.09.2013 року на суму 150 грн. 00 коп.; №8248 до прибуткового касового ордера від 09.12.2013 року на суму 150 грн. 00 коп.; №284 до прибуткового касового ордера від 14.01.2014 року на суму 150 грн. 00 коп.; №1052 до прибуткового касового ордера від 14.02.2014 року на суму 150 грн. 00 коп.; №1381 до прибуткового касового ордера від 03.03.2014 року на суму 150 грн. 00 коп.; №1526 до прибуткового касового ордера від 06.03.2014 року на суму 150 грн. 00 коп.; №2109 до прибуткового касового ордера від 31.03.2014 року на суму 150 грн. 00 коп.; №2824 до прибуткового касового ордера від 06.05.2014 року на суму 150 грн. 00 коп. За навчання на курсах з довузівської підготовки позивач сплатила в розмірі 600 грн. 00 коп., згідно квитанції№ 3241 до прибуткового ордера від 29.04.2013 року на суму 600 грн.00 коп. В березні-травні 2014 року позивач сплатила послуги за навчання в коледжі в розмірі 1 300 грн. 00 коп. згідно квитанцій до прибуткового касового ордера № 2109 від 31.03.2014 року на суму 650 грн. 00 коп.; до прибуткового касового ордера № 2908 від 06.05.2014 року на суму 650 грн. 00 коп.; та послуги за проживання в гуртожитку в розмірі 300 грн. 00 коп. згідно квитанцій до прибуткового касового ордера № 2109 від 31.03.2014 року на суму 150 грн. 00 коп.; до прибуткового касового ордера № 2824 від 06.05.2014 року на суму 150 грн. 00 коп.

ОСОБА_2 має задовільний стан здоров'я, мав у 1998 році виробничу травму - ураження електричним струмом, працює в АК «ХОЕ», його дохід складається із заробітної плати, у 2013 році його дохід склав 42911, 88 грн., за січень - квітень 2014 року - 14634,82 грн. На ремонт житлового будинку, в якому проживає, відповідач витрачає приблизно 1000 грн. щомісячно. Фактично разом з ним проживають його цивільна дружина та його батьки. Його цивільна дружина - ОСОБА_4 не працює, доходу не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, є працездатною, утримується відповідачем добровільно. Його батьки є пенсіонерами, отримують пенсію: мати - приблизно 1170 грн. , батько - 1400 грн., за станом здоров'я часто хворіють, витрачають значні кошти на ліки, відповідач їм матеріально допомагає добровільно. Комунальні послуги сплачуються лише відповідачем добровільно та складають в опалювальний період приблизно 650 грн. щомісячно, в неопалювальний період 50 грн. щомісячно, за електроенергію - 40 грн. щомісячно. Відповідач також має автомобіль, за який витрати на оплату пального становлять приблизно 25-30 грн. щодня. Відповідач посилався, що на прохання сина надати кошти в рахунок оплати за навчання та гуртожиток він надавав тому щотижня 100 грн., однак не цікавився у сина та не перевіряв, чи дійсно сплачувалися сином кошти на ці потреби. Також за проханням відповідача його цивільною дружиною ОСОБА_4 на рахунок позивачки були переведені кошти 17.04.2014 року у сумі 50 грн., 07.05.2014 року - 100 грн., 15.11.2013 року - 100 грн., 11.10.2013 року - 100 грн., 25.09.2013 року - 100 грн. Грошових зобов'язань перед іншими особами відповідач не має, стягнення з нього не проводяться.

Судом не встановлено, що відповідач не має змоги сплатити додаткові витрати за навчання, курси з довузівської підготовки, проживання в гуртожитку його сина у розмірі 4700 грн., який він визнає. ОСОБА_2 підтвердив, що його батьки є пенсіонерами та практично знаходяться на його утриманні, що в нього відсутні докази, що підтверджують проведення з нього стягнень на їх утримання, що він допомагає батькам добровільно. Також відповідач не заперечував, що проживання в цивільному шлюбі з жінкою, яка не може влаштуватись на роботу, не є підставою для того, щоб не брати участь у додаткових витратах на сина. Вказівка, що на роботі відповідача відбуваються скорочення кадрів, під яке він може попасти, є припущенням, на даний час відповідач працює та має постійний дохід.

Під час судового розгляду відповідач в повному обсязі визнав вимоги позивачки про стягнення з нього додаткових витрат на сина в розмірі 4700 грн., про що надав письмову заяву, вказавши, що визнання позову відповідає його інтересам. Судом було роз'яснено відповідачу наслідки визнання позову, а саме, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Відповідачу ці наслідки були зрозумілі, свою позицію про визнання позову відповідач не змінював.

Враховуючи потреби неповнолітньої дитини та можливості її батьків і те, що додаткові витрати, спрямовані на розвиток дитини, здобуття нею освіти, повинні бути достатніми і, разом з тим, співрозмірними з урахуванням мети цього зобов'язання, з огляду на ст.ст. 182, 185 СК України, враховуючи усі вищевикладені обставини справи в усій сукупності, суд вважає наявними законні підстави для прийняття визнання позову відповідачем у справі та ухвалення рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача додаткових витрат у розмірі 4700 грн.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІН НОМЕР_2, додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 4700(чотири тисячі сімсот)грн.. 00 коп., судовий збір в розмірі 243(двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: К.Ш. Харабадзе