Рішення № 40131159, 11.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12975/14 11.08.14За позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи"

до Державного підприємства "Льодові арени"

про стягнення 78 579,36 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Кравченко І.В. (дов. б/№ від 08.01.2014)

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (позивач) заявлено позов про стягнення з Державного підприємства "Льодові арени" (відповідач) заборгованості за договором № 00-0888-13/ЦБ від 23.07.2013 року в сумі 78 579,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 року порушено провадження по справі № 910/12975/14, розгляд справи призначено на 11.08.2014 року.

В судове засідання 11.08.2014 року з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, ухвала суду надіслана за вказаною адресою вважається врученою відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.08.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.07.2013 року між Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (позивач, виконавець) та Державним підприємством "Льодові арени" (відповідач, замовник) укладено договір №00-0888-13/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва (надалі - Договір).

Відповідно до укладеного Договору замовник доручив виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, екології, енергозбереження, а також кошторисної частини (далі - Експертиза). Назва проекту будівництва: Тренувальний комплекс для підготовки національної збірної команди по вул. Керченське шосе у м. Феодосія АРК (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору вартість проведення експертизи виконавцем за цим договором складає: 54411,48 грн., крім того ПДВ 10882,30 грн., всього до сплати 65293,78 грн.

Пунктом 2.4. Договору сторони визначили, що замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується відповідно до цього акту здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором.

Приймання замовником виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (п. 5.1. Договору).

Згідно п. 9.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2013 року, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.

24.09.2013 року сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт за Договором №00-0888-13/ЦБ від 23.07.2013 року, відповідно до якого виконавцем відповідно до строків, визначених Договором для замовника було виконано експертизу проекту будівництва Тренувальний комплекс для підготовки національної збірної команди по вул. Керченське шосе у м. Феодосія АРК.

Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт своєчасно та в повному обсязі не виконав, заборгувавши позивачу 65293,78 грн., що відповідачем не спростовано.

Також, в матеріалах справи наявні докази надіслання позивачем на адресу відповідача претензії (від 14.01.2014 року № 61) про сплату боргу.

У зв'язку з вищезазначеним, Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Льодові арени" заборгованості за договором №00-0888-13/ЦБ від 23.07.2013 року в сумі 65293,78 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом вище, між сторонами було укладено договір №00-0888-13/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва: Тренувального комплексу для підготовки національної збірної команди по вул. Керченське шосе у м. Феодосія АРК.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 2.4. замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується відповідно до цього акту здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та п.2.4 Договору № 00-0888-13/ЦБ, відповідач повинен був здійснити розрахунок з позивачем за виконані роботи за актом приймання передачі виконаних робіт від 24.09.2013 року в термін до 29.09.2013 року.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт в термін встановлений судом відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 65293,78 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 65293,78 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, за прострочення оплати виконаних робіт, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 4209,21 грн. пені за період з 30.09.2013 по 29.03.2014 з урахуванням обмеженого шестимісячного періоду нарахування пені.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору сторони визначили, що у разі порушення виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені у відповідності до умов договору та вимог закону.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 4209,21 грн. за розрахунком позивача.

Позивач заявив про стягнення з відповідача 1448,99 грн. 3 % річних нарахованих за період з 30.09.2013 по 26.06.2014 та 7627,38 грн. збитків від інфляції нарахованих за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив розрахунок 3% річних та збитків від інфляції у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 1448,99 грн. та 7627,38 грн. відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Льодові арени" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1, код ЄДРПОУ 37264681) на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26 код ЄДРПОУ 35691621) 65293 (шістдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 78 коп. основного боргу, 4209 (чотири тисячі двісті дев'ять) грн. 21 коп. пені, 1448 (одну тисячу чотириста сорок вісім) грн. 99 коп. 3% річних, 7627 (сім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 38 коп. інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 12.08.2014 року

Суддя О.А.Грєхова