Рішення № 40130502, 11.08.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/641/14 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.

Провадження № 22-ц/783/4025/14 Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.

Категорія:34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Гірник Т.А.

суддів - Бакуса В.Я., Левика Я.А.

секретаря - Глинського О.А.

з участю представника позивача Бігун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 8 квітня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» у січні 2014 року звернулась з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди. Просила стягнути з відповідача 3 976 грн. суми виплаченого страхового відшкодування та понесені судові витрати. Свої вимоги мотивувала тим, що 17.04.2013 року о 09.год.50 хв. у м. Львові по вул. Барвінських відбулася дорожньо-транспортна пригода, мало місце зіткнення автомобіля марки «Шкода Фабіа Комбі», ДНЗ, НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Кіа Сід» ДНЗ НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2013 року ОСОБА_3 визнана винною у вчинені правопорушення. Оскільки, згідно договору добровільного страхування наземного транспорту№Т30003550/2.2.5.1 від 10.10.2012 року автомобіль «Кіа Сід»» застрахований у ПАТ СК «Країна», страхувальник звернувся до останньої із заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі страхового акту №03/27864/2.1.5.1. ПАТ СК «Країна» виконала свої зобов'язання перед Страхувальником та оплатила суму страхового відшкодування у розмірі 4 486 грн. В зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «СК «Універсальна» згідно полісу №АВ/9630942, ПАТ СК «Країна» звернулась до ПАТ «СК «Універсальна» з письмовою претензією про виплату страхового відшкодування у сумі 4 486 грн. 26.07.2013 року за мінусом 510 грн. франшизи було перераховане ПАТ СК «Країна», що підтверджується платіжним дорученням №39579. Таким чином позивач повністю виконав покладені на нього зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні. Відповідно до п.п.г п.38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП якщо він не повідомив страховика про ДТП у стоки і за умов, визначених у ст. 33 цього Закону.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 8 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник позивача. Вважає його незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в цілому. Мотивує тим, що ухвалюючи рішення суд не врахував, що норми ст.ст.38 та 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачають не тільки обов'язок страхувальника повідомити страховика у триденний термін після ДТП, але зробити це у певному порядку, а саме надати письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу чого в телефонному режимі зробити неможливо. Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При розгляді справи за апеляційною скаргою представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач повторно не з»явилась, про розгляд справи двічі повідомлялась у передбаченому ЦПК порядку, тому колегія суддів вважає можливим продовжувати розгляд справи у її відсутності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 305 ЦПК України .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Відповідно до ч. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою 17.04.2013 року о 13 год.52 хв., у день ДТП виконано усі вимоги закону та повідомлено посадову особу страхової компанії про страховий випадок, місцезнаходження свого транспортного засобу, контактний телефон та свою адресу, а тому відсутні правові підстави для стягнення майнової шкоди у відповідності до ст.ст.38 та 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Проте з таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи убачається, що 09 грудня 2012 року між ПАТ «СК «Універсальна» та ОСОБА_3 укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений Полісом №АВ/9630942, згідно з яким застраховано цивільно-правову відповідальність страхувальника, пов»язану з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу, автомобіля «SKODA FABIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

17.04.2013 року, в період дії Договору о 09.год.50 хв. у м. Львові по вул. Барвінських сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Шкода Фабіа Комбі», ДНЗ, НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Кіа Сід» ДНЗ НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2013 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Цивільно-правова відповідальність потерпілої особи була застрахована у ПАТ «СК «Країна».

З метою виконання своїх обов'язків перед страхувальником та отримання страхового відшкодування потерпілій особі, ПАТ «СК «Країна», звернулась до ПАТ СК «Універсальна» з письмовою претензією про виплату страхового відшкодування у розмірі 4 486 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ст.. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон України), та в якому визначені обов'язки учасників дорожньо-транспортної пригоди (ст. 33), а також підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника (ст. 38).

Підпунктом «г» п.п. 38.1.1 п. 38.1 Закону України встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 ст.33 цього Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не має змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що в залежності від подання протягом 3 робочих днів повідомлення про ДТП або його не подання у ці строки, залежить виникнення права потерпілої особи на право отримання страхового відшкодування, або права особи, відповідальність якої застрахована, або водія забезпеченого транспортного засобу на захист згідно із укладеним договором та/або згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від майнових вимог потерпілого. Подання повідомлення про ДТП є підставою для виникнення прав тільки у заявника (потерпілого; особи, відповідальність якої застрахована; водія забезпеченого транспортного засобу), в іншої особи такого права без подання особистої заяви не породжується.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постанові №6-1цс14 від 12 лютого 2014 року, зробивши правовий висновок про те, що виходячи з аналізу статей 33, 38 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції з 18 вересня 2011 по 8 січня 2012 року), слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

26 липня 2013 року страхове відшкодування було перераховане ПАТ «СК «Країна», що підтверджується платіжним дорученням №39579. Із наявного у матеріалах справи повідомлення про страховий випадок №15940 /а..42/ убачається, що ОСОБА_3 повідомила представника страхової компанії про страховий випадок телефоном, тоді як чинне законодавство передбачає письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Доказів повідомлення відповідачем про ДТП у визначений законом спосіб, остання суду не надала, як і доказів наявності цьому поважних причин та взагалі не вказала на їх наявність. Тому є підстави для висновку про відсутність таких причин.

Окрім цього, колегія звертає увагу на те, що ОСОБА_3, яка жодних тілесних ушкоджень не отримала мала можливість у триденний строк звернутись із відповідним повідомленням про страховий випадок до ПАТ СК «Універальна».

Оскільки відповідач як страхувальник, яка спричинила ДТП не повідомила страховика про подію у встановленому законом порядку без поважних на те причин, та не надала жодних доказів, що вона з поважних причин не мала змоги виконати зазначені дії, то позивач звернувшись до суду з даним позовом підставно вимагав стягнення страхового відшкодування з особи, відповідальність якої була застрахована, яка винної ДТП.

Заперечення відповідача проти позову про належне, на її думку повідомлення про страхову подію і погодження з цим суду першої інстанції без жодного правового обгрунтування такого висновку - на увагу не заслуговує. Такий висновок суду не узгоджується з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Такі складаються із суми сплаченого судового збору при подачі позову - 229 гр. 40 коп . та 121 гр. 80 коп. сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги, а всього 351 гр. 20 коп.

Керуючись ст.303, 304п.2ч.1 ст. 307, . п.3 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст.. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Універсальна» задовольнити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 8 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» 3 976 грн. / три тисячі дев»ятсот сімдесят шість гри вен/ сплаченого страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» 351 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскарженим в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді