Постанова № 40129787, 22.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 804/3741/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області (далі - УПФУ в м. Новомосковську, позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по страховим внескам в сумі 1722, 80 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв'язку з несвоєчасністю та непропорційністю сплати зі страхових внесків за 2010 р. у відповідача виникла заборгованість (недоїмка) перед Пенсійним фондом в сумі 1722, 80 грн. Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу, яка була отримана відповідачем, не оскаржувалась, проте у встановлені законом строки сплачена не була. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі..

На адресу відповідача судом направлено повістку про виклик у судове засідання, призначене на 22.04.2014 року, яка була отримана відповідачем 04.04.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 06.06.2005 р., перебуває на обліку в УПФУ в м. Новомосковську як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

ФОП ОСОБА_1 до УПФУ в м. Новомосковську подано звіт за 2010 р., в якому відповідачем самостійно визначено загальну суму страхових внесків, що підлягають сплаті, у розмірі 1852, 80 грн.

Положеннями ч. 5 п. 7 р. VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 1058-ІV), загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 14 Закону України № 1058-ІV визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України № 1058-ІV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Положеннями ст. 18 Закону України № 1058-ІV встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.

Частиною 6 ст. 18 Закон України № 1058-ІV визначено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закон України № 1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено, що сума заборгованості ОСОБА_1 погашена частково в розмірі 130, 00 грн., проте залишок недоїмки в сумі 1722, 80 грн. відповідачем не погашено, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед Пенсійним фондом в розмірі 1722, 80 грн.

Відповідно ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464-VI, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Ця норма також кореспондується з п. 3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 21-1 від 19.12.2003 року.

На виконання вищезазначених норм, УПФУ в м. Новомосковську було складено та надіслано на адресу відповідача вимогу № ф 13 від 01.11.2013 р. на суму 1722, 80 грн., яка була отримана відповідачем 09.11.2013 р, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи.

Зазначена у вимозі сума добровільно відповідачем не сплачена. Докази оскарження вимоги в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що відповідачем самостійно визначено суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підлягала сплаті відповідно до звіту за 2010 р., не сплачено, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області заборгованість по страховим внескам в сумі 1722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса