Постанова № 40129430, 11.08.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р. Справа № 922/1144/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Мальченко О.О.,

за участю представників:

від позивача - Давидюка О.М. - за довіреністю від 25.03.2014р.;

від відповідача - Бойка С.О. (директор) - на підставі протоколу загальних зборів акціонерів ПАТ "Ульяновське",

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" (вх. №1703Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2014р. у справі № 922/1144/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріка-М", с. Вільхуватка,

до Публічного акціонерного товариства "Ульяновське", с. Ульянівка,

про стягнення 256887,31 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.05.2014 р. у справі 922/1144/14 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" (62113, Харківська область, Богодухівський район, с. Ульянівка, площа Марії Буркун, 1, код ЄДРПОУ 00387097, п/р 26005191335600 ПАТ "УкрСиббанк"; п/р 2600062262 ПАТ "Райфайзен банк Аваль") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріка-М" (62620, Харківська область, Великобурлуцький район, с. Вільхуватка, вул. Синько, 28, код ЄДРПОУ 34173466, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 240000,00 грн. основної заборгованості, 11242,15 грн. пені, 2525,16 грн. 3% річних, 3120,00 грн. інфляційних та 5137,75 грн. судового збору.

Місцевий господарський суд, обґрунтовуючи прийняте ним рішення, зазначив, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню, оскільки факт виконання ним основного зобов'язання за договором підряду від 23.08.2013р. №1/0813 підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт до вказаного договору, а заявлені позовні вимоги щодо стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних виплат, на думку господарського суду Харківської області, відповідають нормам ст.ст. 343, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, а також умовам вказаного договору.

Не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 20.05.2014р., Публічне акціонерне товариство "Ульяновське" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування при прийнятті оскаржуваного рішення доводів та доказів відповідача у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2014р. у судовій справі №922/1144/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріка-М", а також стягнути судовий збір з позивача.

Відповідач, посилаючись на п.п.5 п. 11.10 Статуту Публічного акціонерного товариства "Ульяновське", відповідно до якого директор товариства в межах своєї компетенції, встановленої законодавством, статутом або рішенням зборів та наглядової ради товариства має повноваження без попереднього погодження з наглядовою радою товариства, укладати господарські угоди, вартість яких не перевищує 100000 гривень, вказує, що оскільки директор ПАТ "Ульяновське" без дозволу наглядової ради уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріка-М" договір підряду від 23.08.2013р. № 1/0813 на суму, яка перевищує розмір, визначений статутом, таким чином, на думку відповідача, вказані дії свідчать про перевищення вказаною особою своїх повноважень та недійсність укладеного договору підряду, додаткової угоди до нього, а також підписаних ним актів приймання-передачі на виконання вказаного договору.

Таким чином, на думку апелянта, місцевий господарський суд необґрунтовано задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріка-М", зокрема, в порушення вимог ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, неправомірно стягнув з відповідача пеню, три відсотки річних, а також інфляційні відшкодування.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. у справі № 922/1144/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

24.07.2014р. сторонами у справі було подано заяву про затвердження мирової угоди у справі № 922/1144/14 (вх. № 5927), в якій сторони просили суд затвердити подану мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріка-М" та Публічним акціонерним товариством "Ульяновське"; в судовому рішенні про затвердження мирової угоди врахувати вимоги Закону України "Про виконавче провадження", визначених для виконавчих документів; припинити провадження у справі № 922/1144/14. (а.с. 105-108)

Колегія суддів, розглянувши подану сторонами заяву, дійшла висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Згідно з п.7 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" затвердження апеляційною інстанцією мирової угоди, укладеної сторонами в процесі апеляційного провадження, не є можливим, оскільки це потягло б за собою скасування рішення місцевого господарського суду з відповідної справи, що допускається виключно з підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що діючими нормами чинного законодавства не передбачено повноважень суду в процесі апеляційного провадження затверджувати мирову угоду, укладену між сторонами у справі, а також зазначену вище позицію Вищого господарського суду України з даного питання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви сторін у справі про затвердження мирової угоди у справі № 922/1144/14.

05.08.2014р. від Товарисвта з обмеженою відповідальністю "Агріка-М" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд апеляційну скаргу у справі залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін. (вх.№ 6266, а.с. 119-121)

Позивач заперечує проти твердження апелянта щодо укладення виконуючим обов'язки директора товариства Іванчуком А.І. договору підряду від імені Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" з перевищенням повноважень, визначених статутом товариства, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки, на його думку, дії відповідача свідчать про схвалення ним укладеного договору підряду від 23.08.2013р. № 1/0813, зокрема, підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, а також часткова сплата їх вартості, яка підтверджується наданими банківськими виписками.

Також, позивач, обґрунтовуючи свою позицію у справі, вказує, що твердження апелянта щодо недійсності вказаного договору підряду є безпідставним, оскільки норми ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України не місять положень щодо недійсності правочину на підставі відповідної вказівки в статуті товариства, а також зазначає, що на час укладення договору підряду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не містився запис про обмеження повноважень особи, яка виконує функції керівника відповідача, що свідчить про необізнаність позивача про обмеження повноважень керівника Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" щодо укладення відповідного правочину.

У зв'язку з відпусткою суддя Гетьмана Р.А., на підставі розпорядження секретаря судової палати № 2 від 05.08.2014р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2014р. у справі № 922/1144/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції з'явився представник позивача, який заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

23.08.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Ульяновське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріка - М" укладено договір підряду від 23.08.2013р. № 1/0813, відповідно до якого підрядник в порядку та на умовах, визначених договором зобов'язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи з обмолу зерна комбайнами John Deere 9500, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони дійшли згоди, що ціна, в т.ч. ПДВ 20%, за виконані роботи згідно договору становить:

- 330,00 (триста тридцять гривень 00 копійок) за обмолот 1 (одного) гектару кукурудзи;

- 330,00 (триста тридцять гривень 00 копійок) за обмолот 1 (одного) гектару сої.

Згідно з п. 2.2 договору виконання робіт підрядником та прийняття їх результатів замовником оформлюється належним чином актом виконаних робіт, що складається і підписується щотижнево у середу.

Відповідно до п. 2.4 договору замовник розраховується за виконану роботу в повному обсязі на протязі трьох банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Пункт 4.4 договору встановлює, що у випадку несвоєчасної сплати за роботи, в терміни, встановлені згідно п. 3.1, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення від суми обов'язкового платежу.

06.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Ульяновське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріка - М" укладено додаткову угоду №1 до договору підряду № 1/0813.

Згідно з п. 1 сторони домовились викласти п. 2.1 договору в новій редакції: " 2.1. Сторони дійшли згоди, що ціна, в т.ч. ПДВ 20%, за виконані роботи згідно договору становить:

- 350,00 (триста тридцять гривень 00 копійок) за обмол 1 (одного) гектару кукурудзи;

- 330,00 (триста тридцять гривень 00 копійок) за обмол 1(одного) гектару сої;

2.1.1 Загальна площа робіт складає: кукурудза -0955 га, соя - 833 га;

2.1.2 Загальна вартість робіт за договором складає 603458,00 грн. (шістсот три тисячі чотириста п'ятдесят вісім грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 100576,33 грн."

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої договірні зобов'язання відповідно до умов вказаного договору підряду, а саме: зібрано 495 гектар сої на суму 163350,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт по договору підряду № 1 від 09.10.2013р., зібрано 319,2 гектар сої на суму 105336,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт по договору підряду № 2 від 14.10.2013р., зібрано 284,1 гектар кукурудзи на суму 93753,00 гривень, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт по договору підряду № 3 від 05.11.2013р., зібрано 152,6 гектар кукурудзи на суму 53410,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт по договору підряду № 4 від 14.11.2013р., зібрано 250,00 гектар кукурудзи на суму 87500,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт по договору підряду № 5 від 23.08.2013р. (а.с. 16-20)

Згідно з п. 2.3 договору факт підписання акту виконаних робіт з обох сторін уповноваженими представниками підтверджує відсутність будь-яких претензій з боку замовника до підрядника, у тому числі відсутність претензій щодо кількості та якості робіт.

Відповідач, яким підписано зазначені акти прийомки-передачі, прийняв виконані роботи, але здійснив оплату виконаних робіт частково на загальну суму 263349 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками: від 03.09.2013р., від 11.10.2013р., від 06.11.2013р., від 15.11.2013р., від 27.11.2013р., від 13.12.2013р. (а.с. 21-26)

Неналежне виконання стороною умови договору підряду від 23.08.2013р. №1/0813 і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріка-М" з позовною заявою до господарського суду Харківської області.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положення статті 525 Цивільного кодексу України визначають, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов'язання щодо оплати за виконаної роботи за договором підряду від 23.08.2013р. № 1/081 в розмірі 240000,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, враховуючи вказані положення законодавства, зазначає про правомірність висновку місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 11242,15 грн. пені, 3120,00 грн. інфляційних та 2525,16 грн. трьох відсотків річних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на недійсність вказаного договору підряду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 5 п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано належних доказів для визнання договору підряду від 23.08.2013р. № 1/0813 недійсним у встановленому законодавством порядку.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо відхилення твердження відповідача про те, що договір підряду є недійсним внаслідок порушення виконуючим обов'язків директора Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" порядку його укладення, оскільки роботи, які були оплачені відповідачем та проведення яких він визнає, проводились за вказаним договором, та їх проведення оформлене належним чином.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необгрунтованість доводів заявника апеляційної скарги щодо недійсності вказаного договору підряду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження належного виконання ним умов договору підряду від 23.08.2013 р. № 1/0813, відсутність підстав для виконання зобов'язань, встановлених умовами даного договору.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2014р. у справі №922/1144/14 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2014р. у справі №922/1144/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 11 серпня 2014 року.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шевель О.В.