Постанова № 40128334, 11.08.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2014 року 810/4654/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Луценко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біас" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Біас" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 04.07.2014 № 656 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Біас".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, на його думку, податковим органом видано безпідставно, з порушенням вимог Податкового кодексу України. У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Представник позивача наполягав, що в даній справі не оспорює висновки щодо господарських операцій, викладені в акті перевірки, та інші дії й рішення податкового органу, які пов’язуються з перевіркою, пояснюючи це тим, що спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним наказу на перевірку, адже це утворюватиме преюдицію для подальших позовів.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що наказ про проведення перевірки позивача прийнято податковим органом правомірно у зв’язку з ненаданням позивачем документів, витребуваних в нього на підставі запиту податкового органу.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біас" є юридичною особою, що зареєстрована 31.03.2003 (запис в ЄДР № 1 339 120 0000 002169), як платник податків перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

У липні 2013 року посадовими особами Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Еден" за період: березень 2012 року, березень 2013 року (акт перевірки від 17.07.2014 № 398/10-06-22-04/32343020).

Підставою для проведення перевірки став наказ від 04.07.2014 № 656 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Біас", виданий на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та направлення на перевірку від 04.07.2014 № 672.

Приводом для проведення перевірки став акт Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 24.12.2013 № 543/26-53-22-01-15-24430136 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ВКФ "ЕДЕН" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період: серпень 2010, лютий 2012, березень 2012, листопад 2012, квітень 2013", одержаний відповідачем.

Як пояснив представник податкового органу у судовому засіданні, перевірку було призначено у зв'язку з ненаданням позивачем усіх документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ВКФ "ЕДЕН", що були витребувані податковим органом.

Суд встановив, що листами від 05.05.2014 № 5564/10/10-06-22-02 та від 05.06.2014 № 7014/10-06-22-04 Броварська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Київській області вимагала від позивача надання інформації та її документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "ВКФ "ЕДЕН" за березень 2012 та березень 2013 року., а саме: договори, згідно з якими придбано (реалізовано) товари (роботи, послуги); податкові накладні; рахунки-фактури; видаткові накладні; акти виконаних робіт (послуг); платіжні доручення; оборотно-сальдові відомості по рахунках 311, 361, 631; товарно-транспортні накладні тощо.

Позивач на вимогу податкового органу надіслав повідомлення від 02.06.2014 № 05— 02/06-14/1 з поясненнями щодо взаємовідносин з ТОВ "ВКФ "ЕДЕН" за березень 2013 року, до якого додав копії деяких документів (статутні документи, кадрові документи, договір оренди складського приміщення, договір про ведення бухгалтерського та податкового обліку, видаткових накладних та актів наданих послуг).

Як убачається з повідомлення, в ньому міститься посилання на договір від 01.10.2012 № ЕД 0110/1, укладений з ТОВ "ВКФ "ЕДЕН", рахунок від 01.12.2013 № 000000001, податкові та прибуткові накладні, але вказані документи, а також оборотно-сальдові відомості по рахунках 311, 361, 631, податковому органу не було надано.

Повідомленням від 10.06.2014 № Б-10/06-14/1 позивач вказав податковому органу, що з приводу господарських взаємовідносин з ТОВ "ВКФ "ЕДЕН" за березень 2012 року вже надавав документи раніше, тому фінансово-господарські документи разом із повідомленням не надсилались.

Судом встановлено, що перевірка позивача, призначена згідно з наказом від 04.07.2014 № 656, фактично відбулась.

Однак позивач, не погоджуючись з наказом від 04.07.2014 № 656 "Про проведення перевірки…", оскаржив його до суду.

Як вже зазначалось, у судовому засіданні позивач заявив, що не оспорює висновки щодо господарських операцій, викладені в акті перевірки, та інші дії й рішення податкового органу, які пов’язуються з перевіркою. Позивач пояснив, що обрав саме такий спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним наказу на перевірку, адже це утворюватиме преюдицію для подальших позовів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Конституція України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У даній справі судом встановлено, що податковий орган отримав податкову інформацію про можливі порушення податкового законодавства з боку позивача, а позивач не надав податковому органу усіх витребуваних документів на письмовий запит.

Таким чином, наказ про проведення документальної перевірки позивача податковим органом прийнято правомірно, а позов задоволенню не підлягає як безпідставний.

Крім того, суд звертає увагу й на інший аспект даної справи.

Наказ на проведення перевірки позивача є актом індивідуальної дії.

Як вже зазначалось, на день судового розгляду перевірку позивача фактично проведено податковим органом та складено акт за її результатами. Це означає, що наказ податкового органу на проведення передвіки є виконаним, тобто таким, що вичерпав свою дію.

Позовні вимоги щодо скасування актів індивідуальної дії, до яких також належить і оспорюваний наказ, можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили (здатності до застосування). Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся у минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків. Юридичні факти або події минулого в принципі не можуть бути скасовані судом чи іншим органом, як не можуть бути скасовані будь-які події минулого.

Таким чином, позов, що містить вимоги про скасування акта індивідуальної дії, що вичерпав свою дію, задоволенню не підлягає як такий, що в принципі не може призвести до захисту прав позивача (позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права).

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 серпня 2014 р.