Постанова № 40128163, 07.08.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2014 р. Справа № 914/1941/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Скрипчук О.С.

Юрченка Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» м. Жидачів Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2014р.

у справі № 914/1941/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" м. Хмельницький

до відповідача публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» м. Жидачів Львівської області

про стягнення 210 753, 33 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Штогрин І.Ю. - за довіреністю № 62 від 11.04.2014 р.;

відповідача: не зявився,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області у даній справі від 16.06.2014р. (суддя Синчук С.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 157 944,30 грн. заборгованості, 42 715, 75 грн. заборгованість за коригуванням, 4 180,11 грн. пені, 5 212,16 грн. інфляційних втрат, 701,01 грн. 3% річних та 4 215,07 грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач у відповідності до умов договору поставки оптових партій товару № 064511 від 10.06.2011 р. та додаткової угоди № 1 до нього від 04.03.2014 р. своєчасно не сплатив заборгованість за видатковою накладною №72 від 05.03.2014 р. у сумі 157 944,30 грн., заборгованість за коригуванням № 866 від 29.05.2014р. в сумі 42 715,75 грн. згідно п. 5.4 додаткової угоди, пеню у сумі 4 180,11 грн. у відповідності до п. 10.1 основного договору та 3% річних у сумі 701,01 грн. і інфляційних втрат у сумі 5 212,16 грн. згідно ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач, у порушення умов договору поставки оптових партій товару №064511 від 10.06.2011 р., не здійснив оплати у повному обсязі за поставлену продукцію. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за видатковою накладною №72 від 05.03.2014 р. у сумі 157 944,30 грн., заборгованість за коригуванням №866 від 29.05.2014 р. в сумі 42 715,75 грн., пеню - 4 180,11 грн., 3% річних - 701,01 грн., інфляційних втрат - 5 212,16 грн. та судовий збір.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить його скасувати і прийняти нове, яким частково задовольнити позовні вимоги лише у сумі коригування боргу у розмірі 35 278,68 грн., а у решта частині задоволених позовних вимог, відмовити.

Така скарга мотивована тим, що оскільки п.6.1 договору поставки оптових партій товару №064511 від 10.06.2011 р. оплата товару повинна здійснюватися протягом 30 днів з дати поставки товару, поставка товару була здійснена 05.03.2014 р., тому коригування з урахуванням п.5.4 додаткової угоди від 04.03.2014 р. повинно було б здійснюватися не 28.05.2014 р., а 05.04.2014 р., де курс долара до гривні відповідно був 11,5018 грн., а не 11,9445 грн. за 1 долар США. Тому вважає, що сума коригування складає розмір 35 278,68 грн., а не 42 715,75 грн.

Також, апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято без участі його представника, тому вважає, що воно повинно бути скасоване у відповідності до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України, оскільки у суду був строк, передбачений ст. 69 цього ж кодексу для відкладення розгляду справи на іншу дату з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що відповідач помилково обґрунтовує свою апеляційну скаргу посиланням на п.6.1 договору поставки оптових партій товару №064511 від 10.06.2011 р., оскільки ним передбачено строк проведення розрахунку за партію товару, проте не враховано те, що у відповідності до п.5.4 додаткової угоди № 1 від 04.03.2014 р., остаточна ціна товару визначається автоматично, в момент оплати товару (у випадку відсутності оплати на момент звернення постачальника до суду), за наступною формулою…

Тому, коригування заборгованості правомірно здійснено на підставі зазначеного вище п. 5.4 додаткової угоди станом на 29.05.2014 р. в день звернення до суду із позовом, а не 05.04.2014 р. у відповідності до п.6.1 основного договору.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 р. у зв'язку із відпусткою судді Дубник О.П. її замінено на суддю Юрченка Я.О., тому розгляд справи здійснюється у складі судової колегії під головуванням судді Матущака О.І., суддів Скрипчук О.С. і Юрченка Я.О.

Представники позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, причини неявки не повідомив. При цьому, апеляційний суд вважає за належне розглянути його апеляційну скаргу без участі представника з урахуванням його доводів, викладених у апеляційній скарзі та додатних до неї документів з урахуванням також того, що ухвалою про призначення до розгляду апеляційної скарги явка представників сторін не визнавалася обов'язковою а апелянт належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до поштового повідомлення про вручення кореспонденції суду, отриманого уповноваженою особою відповідача 22.07.2014 р. (а.с.65)

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишенню без змін, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, між сторонами у справі укладено договір поставки оптових партій товару № 064511 від 10.06.2011 р. (надалі договір) за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. (а.с.9-10)

Також, 04.03.2014 р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №064511 від 10.06.2011 р., за умовами якої сторони погодили, доповнити розділ 5 договору пунктом 5.4. (а.с.11-12)

Відповідно до п.п. 2.2, 5.3, 6.1 вказаного договору та п.1 додаткової угоди, загальна кількість товару, що є предметом цього договору визначається згідно товаророзпорядчих документів, які є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна вартість товару складається з вартості відвантаженого по цьому Договору товару згідно товаророзпорядчих документів.

Оплата товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

Ціна товару встановлюється за одиницю виміру - кг у гривнях з врахуванням ПДВ 20% та доставки.

На виконання умов договору, згідно замовлення №57/0503 (а.с.16), 05.03.2014 р. позивачем поставлено товар на загальну суму 157 944,34 грн., що підтверджується накладною №72 від 05.03.2014 р. (а.с.13) а відповідачем отримано товар, що підтверджується печаткою та підписом на видатковій накладній та довіреністю на отримання товару №0113 від 04.12.2014 р. (а.с.14)

Згідно п.2 додаткової угоди внесено зміни у п. 5.4 основного договору і викладено його у наступній редакції: «Беручи до уваги визначальний вплив імпортної складової на формування ціни товару, визначена ціна товару відповідно до умов цього договору та зазначена в товаророзпорядчих документах розуміється та сприймається сторонами як попередня ціна, яка є базою для визначення остаточної ціни по якій здійснюється відчуження товару по цьому договору.

Остаточна ціна товару визначається автоматично, в момент оплати товару (у випадку відсутності оплати, на момент звернення постачальника до суду), за наступною формулою:

ОЦ=ПЦ х К2/К1, де

ОЦ - остаточна ціна в гривнях,

ПЦ - попередня ціна товару в гривнях, зазначена в товаророзпорядчому документі,

К1 - розміщений на веб сайті Finance.ua курс продажу на міжбанківському валютному ринку України долара США до гривні на дату відвантаження товару, а якщо на цю дату торги на міжбанківському валютному ринку не проводились, то на останню дату, що передує даті відвантаження, в яку торги на міжбанківському валютному ринку проводились,

К2 - розміщений на веб сайті Finance.ua курс продажу на міжбанківському валютному ринку України долара США до гривні на дату, що передує даті зарахування коштів в яку торги на міжбанківському валютному ринку проводились.

Якщо показник К1 відрізняється від показника К2 менш ніж на 2%, то формула визначення остаточної ціни товару не застосовується і попередня ціна дорівнює остаточній. Якщо остаточна ціна товару буде відрізнятися від попередньої, на першу вимогу будь-якої із сторін, сторони зобов'язуються підписувати відповідне коригування (зміну) до товаророзпорядчих документів».

Згідно п. 5 додаткової угоди, вона є обов'язковою частиною договору №064511 поставки оптових партій товару від 10.06.2011 р. та вступає в силу з моменту її підписання сторонами.

У відповідності з п. 5.4. додаткової угоди, позивачем було здійснено коректування остаточної ціни поставленого товару та визначено різницю вартості товару, що підлягає оплаті відповідачем шляхом корегування №886 від 29.05.2014 р. до видаткової накладної №72 від 05.03.2014 р. (а.с.17-18). До матеріалів справи позивачем додано, а судом приєднано, інформацію розміщену на веб сайті Finance.ua щодо курсу продажу на міжбанківському валютному ринку України долара США до гривні за період з 16.01.2014 р. по 28.05.2014 р. (а.с.33)

Як станом на дату розгляду справи судом першої інстанції, так і станом на дату розгляду апеляційним судом, відповідачем доказів сплати заборгованості не надано.

Крім цього, відповідно до п. 10.1 договору, у випадку прострочення в оплаті поставленого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості отриманого товару, вказаної в товаророзпорядчому документі, за кожний день порушення строків оплати.

Тому, позивачем правомірно, що і враховано судом першої інстанції, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню по видатковій накладній №72 у сумі 4 180,11 грн. за період з 05.04.2014 р. по 28.05.2014 р. з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а також 3% річних в розмірі 701,01 грн. та заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 5 212,16 грн. за такий же період у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Приймаючи постанову, апеляційним судом враховано, що у відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 712, ст. 655, ч.1 ст. 692, ч.2 ст. 625 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем поставлено відповідачу товар на суму 157 944,34 грн. за який розрахунок всупереч умов договору не проведено, а також не здійснено на виконання умов додаткової угоди розрахунків коригування боргу на суму 42 715,75 грн., тому також правомірними є вимоги про стягнення пені, 3% річних і заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у зазначених вище розмірах та період.

При цьому, доводи скаржника про невірність визначення дати місцевим судом на яку повинно здійснюватися коригування ціни товару, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки у відповідності до п.2 додаткової угоди, якою внесено зміни у п. 5.4 основного договору передбачено, що Остаточна ціна товару визначається автоматично, в момент оплати товару (у випадку відсутності оплати, на момент звернення постачальника до суду). Зважаючи на те, що позовну заяву адресовано місцевому суду зареєстровано за вихідним номером саме 29.05.2014 р., тому правомірним є визначення остаточної ціни поставленого товару саме станом на вказану дату.

Крім цього, апеляційним судом відхиляються доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм, які гарантують право на участь у судовому засіданні представнику сторони, оскільки як встановлено судом першої інстанції, представник відповідача не з'явився у судове засідання незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення №09005171 від 06.06.2014 р., і причин неприбуття в судове засідання не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Згідно ч.2, п.2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Оскільки судом першої інстанції належним чином виконано обов'язки по повідомленні відповідача про дату, час та місце розгляду справи, вірно вирішено спір по суті, відповідно апеляційним судом не встановлено факту порушення норм процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування з процесуальних підстав.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що прийняте судом першої інстанції та оскаржуване відповідачем рішення, прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів,не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області 16.06.2014 р. у справі № 914/1941/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

судді Скрипчук О.С.

Юрченко Я.О.