Постанова № 40127515, 12.08.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р. Справа № 809/2381/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Лучко О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до державного підприємства "Підприємство Коломийської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№41)" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2014 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - Коломийська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до державного підприємства "Підприємство Коломийської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№41)" (далі - підприємство Коломийської виправної колонії (№41)) про стягнення податкового боргу в розмірі 636 950,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 636 950,00 грн. по ПДВ, який виник у зв’язку із несплатою самостійно задекларованих сум податкового зобов’язання по ПДВ згідно із податковими деклараціями за липень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року та січень-травень 2014 року. Заборгованість станом на день розгляду справи боржником не сплачена. На підставі наведеного просили позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. На адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Правом на подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не надав.

Згідно із ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що державне підприємство «Підприємство Коломийської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№41)" є юридичною особою та перебуває на обліку в Коломийській ОДПІ як платник податків і зборів.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, підприємство Коломийської виправної колонії (№41) подало до Коломийської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість із визначенням сум податкових зобов'язань, а саме: за липень 2012 року (12 806 грн.), серпень 2012 року (9 186 грн.), вересень 2012 року (28 396 грн.), жовтень 2012 року (48 830 грн.), листопад 2012 року (33 522), грудень 2012 року (17 954 грн.), січень 2013 року (45 477 грн.), лютий 2013 року (40 092 грн.), березень 2013 року (30 365 грн.), квітень 2013 року (33 018 грн.), травень 2013 року (5 425 грн.), червень 2013 року (12 166 грн.), липень 2013 року (18 512 грн.), серпень 2013 року (11 727 грн.), вересень 2013 року (1 614 грн.), жовтень 2013 року (64 066 грн.), листопад 2013 року (30 326 грн.), грудень 2013 року (58 987 грн.), січень 2014 року (18 805 грн.), лютий 2014 року (22 840 грн.), березень 2014 року (38 614 грн.), квітень 2014 року (35 948 грн.) та травень 2014 року (18 274 грн.) (а.с. 7-42).

Однак, дані грошові зобов’язання по ПДВ в загальному розмірі 636 950,00 грн., самостійно визначені у зазначених вище податкових деклараціях, відповідач не сплатив.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, який виник раніше, і Коломийська ОДПІ надсилала підприємству Коломийської виправної колонії (№41) першу податкову вимогу №1/55 від 19.10.2001р. про сплату податкового боргу та другу податкову вимогу №2/455 від 29.11.2001р. про сплату податкового боргу, нова податкова вимога відповідачу додатково не надсилалась (а.с. 43-44).

Таким чином, за підприємством Коломийської виправної колонії (№41) рахується податковий борг по ПДВ в загальному розмірі 636 950,00 грн., який виник у зв’язку із несплатою самостійно задекларованих грошових зобов’язань.

Вказане також підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача (а.с.45-66).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно із п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.1, п.49.2 ст.49 ПК України).

Згідно із п.п.49.18.1 та п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст.203 ПК України).

Крім того, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню (п.56.11 ст.56 ПК України).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст.59 ПК України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). (п. 59.5 ст.59 ПК України).

Відтак, самостійно визначені відповідачем суми грошових зобов’язань у податкових деклараціях по ПДВ за липень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року та січень-травень 2014 року в загальному розмірі 636 950,00 грн. є узгодженими та підлягають обов’язковій сплаті.

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.21 ст.95 ПК України).

Згідно із п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4. ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Наявність податкового боргу підприємства Коломийської виправної колонії (№41) в загальному розмірі 636 950,00 грн. підтверджується дослідженими матеріалами справи, доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Підприємство Коломийської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№41)" (ідентифікаційний код юридичної особи 08680135, вул.Привокзальна, буд.30, село Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250) з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в дохід держави податковий борг в розмірі 636 950,00 грн. (шістсот тридцять шість тисяч дев’ятсот п’ятдесят гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.