ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2014 року Справа № 904/10245/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Палія В.В.,розглянувши матеріали касаційноїскаргиПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2014р. у справігосподарського суду Дніпропетровської області № 904/10245/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Охорона -Дніпро"про стягнення 831 627,85 грн.за участі представників сторін:
від позивача - Лосєв Д.В.;
від відповідача - Колосовський Ю.О.
У С Т А Н О В И В:
30.12.2013р. Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Дніпро" 831 627,85грн. надмірно перерахованих грошових коштів. В обґрунтування своїх вимог посилалися на укладені між сторонами договори підряду №1305а (234/08-М) від 24.06.2008р., №1945а/395а/08-0 (1945/08) від 15.10.2008р. №002/09-0-8а (2545/08) від 01.01.2009р. на виконання умов яких ТОВ"Охорона-Дніпро" виконали роботи на загальну суму 137 772,15грн., але комбінат згідно платіжного доручення №4753 від 28.04.2010р. помилково перерахували 969 400,00грн., тому посилаючись на вимоги ст.1212 ЦК України вважали наявні підстави для стягнення з відповідача визначеної суми коштів.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні його вимог, які заявлено з пропуском установленого законодавством строку. При цьому пояснювали, що після надходження 30.04.2010р. на їх рахунок від комбінату коштів у розмірі 969 400,00грн., цього ж дня звернулися до останніх з листом (отриманий 30.04.2010р. заступником голови правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Терентьєвим В.Р.) щодо уточнення призначення платежу визначеного у платіжному доручення №4753 відповідно до підтвердженої актами звірення взаємних розрахунків дебіторської заборгованості замовника ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Проте, ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не надали ніякої відповіді, протягом майже трьох з половиною років не зверталися до товариства з будь-якими вимогами, тому просили суд застосувати строки позовної давності.
18.02.2014р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області від (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, мотивуючи доведеністю позивачем неповернення відповідачем надмірно сплачених грошових коштів за договорами підряду визначеними у платіжному дорученні№4753.
04.06.2014р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Подобєд І.М. - головуючий, Дармін М.О., Прокопенко А.Є.) рішення місцевого господарського суду скасовано, у позові відмовлено на підставі ст.267 ЦК України.
У касаційній скарзі ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" посилалися на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права, тому просили скасувати постанову від 04.06.2014р. та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким вважали правомірно задоволено позовні вимоги на підставі ст.1212 ЦК України.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
При ухваленні рішення про відхилення позовних вимог, суд апеляційної виходив з того, що за приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
На виконання умов укладених між сторонами у справі договорів підряду №1305а (234/08-М) від 24.06.2008р., №1945а/395а/08-0 (1945/08) від 15.10.2008р. №002/09-0-8а (2545/08) від 01.01.2009р. ТОВ"Охорона-Дніпро" виконали роботи на загальну суму 137 772,15грн., що підтверджено матеріалами справи та не оспорювалося сторонами, але комбінат згідно платіжного доручення №4753 від 28.04.2010р. у якості оплати за цими договорами перерахували на рахунок товариства 969 400,00грн.
30.04.2010 ТОВ "Охорона-Дніпро" листом, який отримано цього ж дня заступником голови правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Терентьєвим В.Р., повідомили останніх щодо не зазначення у платіжному дорученні №4753 усіх договорів підряду, за якими рахується заборгованість комбінату. Тобто, з 30.04.2010р. позивач знав про невідповідність призначення платежу із існуючими грошовими зобов'язаннями перед товариством, грошові кошти у сумі 969 400,00грн. були перераховані у більшому розмірі ніж належало до сплати за фактично виконані роботи за вказаними у цьому платіжному дорученні договорами підряду, але з вимогою про їх повернення звернулися до товариства лише 11.12.2013, до суду з позовом - 27.12.2014.
Апеляційним господарським судом мотивовано відхилено доводи відповідача про внесення згідно платіжного доручення №4753 попередньої плати за майбутні обсяги виконаних робіт за умовами договорів №1305а (234/08-М), №1945а/395а/08-0 (1945/08), №002/09-0-8а (2545/08), оскільки положеннями цих договорів не було передбачено перерахування авансових платежів. Згідно п.2.2 визначених договорів підряду, оплата замовником (позивачем) вартості виконаних виконавцем (відповідачем) робіт здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем за фактично виконані роботи за звітний період, підтверджених актами виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку. У платіжному дорученні №4753 від 28.04.2010р. на суму 969400,00 грн. також не було зазначено призначенням платежу як попередня оплати підрядних робіт.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписами ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч.3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Установивши, що з 30.04.2010р. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" були обізнані про порушення своїх прав, але не вживали будь-яких дій щодо їх захисту протягом майже трьох з половиною років, апеляційним господарським мотивовано відхилено позовні вимоги через сплив позовної давності, про застосування якої клопотав відповідач.
Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки апеляційного господарського суду, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2014р. у справі господарського суду Дніпропетровської області № 904/10245/13 - без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяВ.В. Палій
Судове рішення № 40126604, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 11.08.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/10245/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: