Ухвала суду № 40125349, 13.08.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/564/14 Справа № 697/1004/14-к Категорія: ч.ч.2, 3 ст.185 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції Хорошун О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Шкреба Р. Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - суддіШкреби Р.Д. суддів секретаря Євтушенка В.Г., Охріменка І.К. Бєлан О.В. з участю прокурораСуботіної С.А. адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_10 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2014 року, яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1,

українець, громадянин України, з середньою освітою,

одружений, маючий на утриманні малолітню дитину, не

працюючий, раніше судимий: 1) 01.09.2004 р. Канівським

міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст.185 КК

України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2

роки; 2) 31.10.2006р. Канівським міськрайонним судом

Черкаської області за ч.ч.1,3 ст.185 КК України, ст.304 КК

України до 3 років позбавлення волі; 3)10.06.2011р.

Канівським міськрайонним судом Черкаської області за

ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі,

судимість не знята та не погашена в установленому

законом порядку, -

засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишений без змін - утримання під вартою.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с.Мельники Канівського р-ну

Черкаської області, житель АДРЕСА_2, українець, громадянин України,

учень 1 курсу ДНЗ «Канівське ВПУ», не одружений,

раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі,

засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено ОСОБА_11 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 2,3,4 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_11 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнуто із ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на користь НДЕКЦ УМВС України у Черкаській області рахунок 31116115700002, код 38031150, банк ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018 витрати за проведення товарознавчого дослідження в рівних долях - по 343 грн. 26 коп. з кожного.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_10 заявлений ним цивільний позов по справі в сумі 6540 грн..

Вирішено питання про речові докази

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_9 та ОСОБА_11 визнано винними та засуджено, за те, що ОСОБА_9, в кінці грудня 2013 року, будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_11 та особою матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, вийнявши віконну раму, через отвір проникли в дачний будинок ОСОБА_10, що в с. Бабичі Канівського району Черкаської області звідки таємно викрали: бензопилу марки «Партнер» вартістю 633,93 грн., болгарку вартістю 300 грн., туристичний намет марки «Варта» вартістю 300 грн., бензинову газонокосарку марки «Oleo-Mac» вартістю 1312,72 грн. Цього ж дня продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_9, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та особою матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, частково зруйнувавши стіну сараю в домоволодінні ОСОБА_10, через отвір проникли всередину вказаного приміщення, звідки таємно викрали два відрізки металевого кутника 70х70 мм загальною довжиною 8 метрів вартістю 80 грн. за метр на загальну суму 640 грн., мотокультиватор марки «Крот» вартістю 1000 грн., візок вартістю 168,12 грн., садову драбину вартістю 300 грн. Цього ж дня ОСОБА_9, за попередньою змовою з ОСОБА_11, продовжуючи свої злочинні дії шляхом злому вхідних дверей, проникли до погребу в домоволодінні ОСОБА_10, звідки таємно викрали 20 літрів плодово-ягідного вина домашнього виробництва вартістю 15 грн. за 1 літр на загальну суму 300 грн. Таким чином завдали матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 4954,77 грн..

В кінці листопада 2013 року ОСОБА_11, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету крадіжки чужого майна, за попередньою змовою з особою матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, таємно викрав 15 секцій з металевої огорожі навколо адміністративного приміщення ТОВ «СП «Мельники», що по вул. Колгоспній, 1 в с.Мельники Канівського р-ну Черкаської області, вартістю 100 грн. за одну секцію, чим завдав матеріальної шкоди вказаному підприємству на загальну суму 1500 грн..

Він же, повторно, в кінці листопада 2013 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету крадіжки чужого майна, за попередньою змовою з особами матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, шляхом розбиття віконного скла через отвір проник в дачний будинок ОСОБА_12, що розташований по АДРЕСА_3, звідки таємно викрав електрочайник марки «Elenberg» вартістю 120грн., мікрохвильову піч марки «DAEWOO» вартістю 458,14 грн., електроподовжувач довжиною 3м. вартістю 30 грн., чим завдав майнової шкоди потерпілому на загальну суму 608,14 грн.

В своїй апеляції, потерпілий ОСОБА_10 вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню внаслідок невідповідності призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_9 внаслідок м'якості, посилаючись на те, що судом не в повній мірі враховано те, що кримінальне правопорушення він скоїв в стані алкогольного сп'яніння, також суд не врахував рецидив злочину, який у відповідності до ст. 34 КК України визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимості за умисний злочин. Крім того, суд при призначені покарання не врахував те, що ОСОБА_9 скоїв злочин повторно з групою осіб за попередньою змовою (ч.2,ч.З ст.28 КК України), з використанням неповнолітнього ОСОБА_11, та з третьою особою, що страждає психічним захворюванням і відносно неї матеріали виділені в окреме провадження, не відшкодував завданого потерпілому збитку і заподіяної шкоди, а тому вирок місцевого суду просив скасувати та кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 спрямувати на новий розгляд в той же суд.

В запереченні на апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10, поданої апеляційному суду адвокатом ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9, ставиться питання про необґрунтованість апеляційної скарги, в зв'язку з чим просить залишити без задоволення апеляційну скаргу потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції, думку обвинуваченого ОСОБА_9 та його адвоката ОСОБА_7, які заперечували проти задоволення апеляції потерпілого, пояснення адвоката ОСОБА_8 про необхідність залишення рішення суду першої інстанції у законній силі, вважаючи його законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_10 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про винність обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень за які вони засуджені ґрунтується на доказах, які були досліджені судом в порядку ст.349 КПК України та отримали його вірну оцінку, а тому колегія суддів не перевіряє фактичні обставини справи, оскільки учасники судового провадження позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_11 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд першої інстанції відповідно до ст. 65 КК України, належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема судом вірно було враховано, що обвинувачений ОСОБА_9 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, але вчинив кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, особу обвинуваченого ОСОБА_9, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, має на утриманні малолітню дитину, а тому судом першої інстанції правильно було призначено покарання з реальним його відбуванням.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 лише при умові ізоляції від суспільства і в призначений судом строк.

Колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_10 задоволенню не підлягає, оскільки потерпілий не навів даних, які б давали підстави для посилення покарання.

Щодо доводів потерпілого, про те, що судом та досудовим слідством не вирішено питання про притягнення підсудних до кримінальної відповідальності за умисне пошкодження житла та майна у відповідності із ст.194 КК України, вважаю їх необґрунтованими. Відповідно до положень ст.477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Згідно положень зазначеної статті щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України обов'язкова заява потерпілого.

Оскільки вказана заява в матеріалах кримінального провадження відсутня, то доводи потерпілого в цій частині апеляції безпідставні.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду в частині порядку відшкодування сум коштів за проведення судової експертизи.

Так, відповідно до ч.2 ст.122 КПК України (в редакції 2012 року) залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Водночас пунктом 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу визначено, що в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Однак суд першої інстанції при постановленні вироку порушив вимоги закону та неправильно стягнув кошти на відшкодування витрат за експертні роботи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, а відтак рішення суду в цій частині підлягає до зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 408, 409 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10 - залишити без задоволення.

Вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2014 року стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_11 - змінити в частині вирішення питання про процесуальні витрати.

Стягнути із обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в рівних долях - по 343 грн. 26 коп. з кожного.

В решті вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2014 року, стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_11 - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення ухвали апеляційним судом, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 3-х місяців.

Головуючий :

Судді :