справа №2-5385/08
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У К Р А Ї Н И
(заочне)
19 листопада 2008 року місто Сімферополь
Київський районний суд міста Сімферополя в складі:
головуючого судді Долгополова А.М.
при секретарі Махутіной А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферастрой-інвест» про поновлення на роботі, скасуванні наказу, сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодуванні моральної шкоди
в с т а н о в и в:
в серпні 2008 року позивачка звернулась до суду с позовом про поновленні на роботі, скасуванні наказу про звільнення, сплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодуванні моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з ІНФОРМАЦІЯ_1 року працювала на посаді менеджера в Кримському регіональному представництві. 28.07.2008 року після отримання листа відповідача, яким була надіслана трудова книжка їй стало відомо, що згідно наказу №НОМЕР_1 вона була звільнена з посади за ст.38 КЗпП. При цьому вона не писала ні якої заяви про звільнення та не отримували жодного повідомлення про це. На день звільнення вона знаходилась у стані вагітності і відповідно до вимог діючого законодавства відповідач не мав права її звільнити. Крім того з січня 2008 року вона не отримує заробітну плату в наслідок чого у неї уварилась заборгованість за комунальні платежі та квартиру. Даним звільненням були порушені її законі права, що призвело до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв'язків. Дані зміни та зниження її престижу призвело до погіршення стану її здоров'я. На підставі викладеного просила суд:
1. Визнати недійсним та скасувати наказ ТОВ «Сферастрой-інвест» №60-К від 06.06.2008р;
2. відновити її на посаді менеджера по персоналу;
3.стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також заробітну плату за січень-липень 2008 року;
4. стягнути з відповідача на її корись моральну шкоду в сумі 5000грн.
В ході судового засідання позивачка свої вимоги підтримала, наполягала на їх задоволені по мотивах викладених в позовній заяві і описаним вище.
Відповідач будучі належним чином сповіщеним про дату слухання справи за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с.16,17) 30.09.2008 року до судового засідання не з'явився та не надав витребуваних судом документів. Надіслані за даними адресами телеграми на 22.10.2008року відповідачем отримані не були, оскільки згідно повідомлення пошти за адресою АДРЕСА_1 дана організація вибула, а за адресою АДРЕСА_2 адресат за телеграмою не з'являвся, а оскільки судом були отримані відомості про те, що відповідач вибув з місця його розташування, було дано оголошення до газети на 19.11.2009 року.
Відповідно до ст.77 ЦПК України сторони, що беруть участь в справі, зобов'язані сповіщати суду про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) під час провадження у справі. За відсутності заяви про зміну місця знаходження судова повістка вважає доставленою, навіть якщо ця особа за цією адресою більше не знаходиться. У зв'язку з тим, що відповідач за вказаними адресами повідомлявся про призначення попереднього судового засідання у справі (а.с.16,17), суд вважає що відповідачеві достовірно було відомо про те, що в провадженні Київського районного суду м. Сімферополя знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 і при зміні свого місця знаходження він зобов'язаний був, згідно зі ст.77 ЦПК України сповістити про зміну місця свого знаходження. У зв'язку із цим суд вважає, що на підставі ст.77 ЦПК України відповідач належним чином сповіщений про час і дату слухання справи.
В судове засідання призначене на 19.11.2008 року відповідач, будучі належним чином сповіщеним шляхом подачі оголошення до газети, до судового засідання не з'явився, про причини не явки до суду та не виконання ухвали не повідомив. Відповідно до ст.169 ЦПК України, оскільки суд не має відомостей про причини неявки відповідача, сповіщеного належним чином та відповідачем не біли надані документи витребувані судом суд вирішує справу на підставі доказів, що є у справі шляхом винесення заочного рішення.
Вислухавши позивачку, дослідивши матеріали що є у справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини, які регулюються трудовим законодавством в частині звільнення особи відповідно до ст. 38 КЗпП України..
Наказом №НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачка була прийнята на посаду менеджера по персоналу (а.с.4)
Наказом №НОМЕР_1 позивачка була звільнена з займаної нею посади із власного бажання. (а.с.4).
Згідно пояснень позивачки вона не писали ніякої заяви про звільнення із власного бажання, крім того вона на день отримання нею наказу про звільнення була вагітна, про що вона неодноразово повідомляла керівництво відповідача. На цей час вона вже народила дитину та змінила фамілію на ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки вийшла заміж.
Статтею 184 КЗпП України передбачено, що звільнення вагітних жінок ...не допускається з ініціативи власника або уповноваженого ним органу крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Оскільки наказ №60к від 06.06.2008 року було винесено без відома позивачки та її бажання на це в порушення діючих норм законодавства суд вважає, що даний наказ підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
П.12 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з подальшими змінами і доповненнями) від 6.11.92р., роз'яснюється, що у справах про звільнення за ст.38 КЗпП суди повинні перевірити доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору.
Оскільки відповідач не виконав вимогу суду і не надав відгук на позовну заяву в котрій було би викладено позицію у справі, а також не було надано жодного документу, які стосуються звільнення позивачки. Суд при постановленні рішення керується поясненнями позивачки, згідно котрим вона ніяких заяв про звільнення не писала і дізналась про звільнення лише після отримання наказу про звільнення та трудової книжки коли була вагітною, при цьому повний розрахунок з нею проведено не було і відповідач має перед нею заборгованість по заробітній платі.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 КЗпП при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Позивачка пояснює, що її заробітна плата складає 560грн.. Заробітну плату вона не отримувала з січня 2008 року у зв'язку із тим, що відповідачем не було надано даних про середній заробіток суд при розрахунку виходить з пояснень позивачки з цього приводу і стягує з відповідача середню заробітну плату з січня по серпень 2008р. (560х8).
Оскільки відповідач відповідно до ст.ст.57-60 ЦПК України не надав жодного доказу в спростування доводів позивачки суд віддає перевагу доводам позивачки згідно котрим вона не бажала звільнятися і не писала про це ніякої заяви. Крім того даним звільненням були порушені її права чим завдано моральної шкоди яка виразилася в тому, що позивачка була звільнення вагітною, тим самим відповідач залишив її без засобів існування. Находячись на останніх місяцях вагітності позивачка вимушена була звертатися до суду за поновленням свого порушеного права.
Ст.237-1 КЗпП України встановлює, що «Відшкодування власником або уповноваженим їм органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя».
Позивачкою у судовому засіданні було доведено, що визнане судом незаконним звільнення порушило законні її права, які привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, зажадали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, у зв'язку із чим вимоги про стягнення моральної шкоди задовольняються в повному обсязі.
Суд також вважає за необхідне, на підставі ст.367 п.2 ЦПК України допустити негайного виконання рішення в частині оплати заробітку за один місяць.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.99р., нарахування і оплата прибуткового податку є відповідним обов'язком працедавця, у зв'язку з чим судом призначається сума до виплати без утримання податків. З урахуванням цієї обставини в резолютивній частині рішення повинна бути вказівка на те, що суми підлягаючі стягненню на користь позивача визначені без утримання прибуткового податку і інших обов'язкових платежів.
Оплата судового сбору, а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи покладається відповідача відповідно зі ст.81 ЦПК України в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р..
Оскільки позивачці про винесений наказ стало відомо лише 28.07.2008 року після отримання його поштою суд вважає, строк нею було пропущено з поважних причин у зв'язку із чим він підлягає поновленню.
На підставі ст.ст.38,116,117,184,237-1 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 ( зі змінами, внесеними постановами від 01.04.1994р. №4, від 26.10.1995р. №18 та від 25.05.1998р. №15), керуючись ст.ст. 224-228 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферастрой-інвест» про поновлення на роботі, сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити. Поновити строк для звернення до суду с позовними вимогами. Визнати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферастрой-інвест» від НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді менеджера по персоналу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферастрой-інвест».
Стягнути з персоналу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферастрой-інвест» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.08.08р. по 19.11.08р. в сумі 1680 грн., за рахунок відшкодування моральної шкоди 5000грн., заробітну платню за січень-серпень 2008р.- 4480грн., а всього 11160(одинадцять тисяч сто шістдесят)грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за один місяць вимушеного прогулу в сумі 560(п'ятсот шестьдесят) грн..
Суми підлягаючі стягненню з відповідача визначені без утримання прибуткового податку і інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферастрой-інвест» на користь держави судовий збір в сумі 58,5(п'ятдесят вісім)грн..
Стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферастрой-інвест» витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу р/р 37319012000604 Управління держказначейства в АРК, МФО 824026, ОКПО 26273942, одержувач Управління ДСА України в АРК. призначення платежу: оплата за інформаційно-технічне забезпечення Київським районнім судом м. Сімферополя в сумі 30(тридцять)грн.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
С у д д я
Судове рішення № 4012467, Київський районний суд м. Сімферополя було прийнято 19.11.2008. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-5385/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: