Постанова № 40122897, 08.08.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2014 року Справа № П/811/1912/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 13.02.2014 р. №0000581502 та №0000591502.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 30.01.2014 р. відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПрАТ "Креатив" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." за період з 01.04.2013 по 30.09.2013 р., про що складено акт №33\11-23-15-02\31146251. На підставі висновків викладених у акті перевірки, відповідачем 13.02.2014 р. винесено податкове повідомлення рішення №0000581502 про порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, яким збільшено розмір податку на додану вартість у розмірі 7 353 706 грн. основного платежу та застосовано штраф у сумі 3 676 853 грн., а також податкове повідомлення рішення №0000591502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 1 143 693 грн.. При цьому, позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, а також такими, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України. Зокрема, посилався на протиправність висновків відповідача в акті перевірки щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." в рамках укладених угод, які є нікчемними. Оскільки правочини, за наслідками укладення яких, позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними. Крім того, посилався на те, що на час здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, останній був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво платника ПДВ. Крім того, посилався на те, що під час укладення угод на придбання товарів, ПрАТ „Креатив" витребовувало у свого контрагента копії статутних документів на підтвердження правомочності укладання та підписання посадовими особами цих підприємств угод.

Відповідачем до суду подано заперечення проти позову, згідно якого зазначено, що враховуючи результати акту перевірки СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." (акт Кіровоградської ОДПІ від 27.12.2013 р. №177/11-23-22-02/20656458), яким не встановлено факту реального здійснення господарських операцій (проведення безтоварних операцій з метою надання податкових вигод третім особам, в тому числі й позивачу), ПрАТ "Креатив" на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість за квітень, травень, червень 2013 р. в загальній сумі 7 353 706,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації з ПДВ) за вересень 2013 р. на суму 1143693,0 грн.. У зв'язку з цим, за результатами розгляду матеріалів перевірки позивача, 13.02.2014 р. винесено податкові повідомлення-рішення №0000581502 та №0000591502, які на думку відповідача є законними та не підлягають скасуванню. Відтак, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог (т.4 а.с.116-118).

Представники сторін в судове засідання не з'явились, подавши до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Згідно до ч. 4 ст. 122 КАС України - особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, суд вважає можливим здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, згідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Креатив" зареєстроване 06.10.2000 р. виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа (т.1 а.с.46), та перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ як платник податків.

Судом встановлено, що з 20.01.2014 року по 24.01.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Креатив" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." за період з 01.04.2013 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт №33/11-23-15-02/31146251 від 30.04.2014 року (т.1 а.с.11-43).

За висновками акту, перевіркою встановлені порушення позивачем:

1. п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 353 706 грн., в тому числі: за квітень 2013 року на суму 1 187 500 грн., за травень 2013 року на суму 3 007 727 грн., за червень 2013 року на суму 3 158 479 грн.;

2. п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації з ПДВ) за вересень 2013 року на суму 1 143 693 грн..

На підставі даного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 13.02.2014 року:

№0000581502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11 030 559 грн., у тому числі 7 353 706 грн. основного платежу та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 3 676 853 грн. (т.1 а.с.44);

№0000591502, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 143 693 грн. по податкових деклараціях з податку на додану вартість №09063267204 від 09.10.2013 р. (звітна), №9069613002 від 31.10.2013 р. (уточнююча) за вересень 2013 р. (т.1 а.с.45).

За результатами адміністративного оскарження спірних рішень відповідача, рішенням Міністерства доходів і зборів України №7780/6/99-99-10-01-15 від 30.04.14 р. про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення №0000581502 та №0000591502 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (т.1 а.с.47-51).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступні фактичні обставини.

Перевіркою встановлено, що згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПС України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивач мав у період квітень, травень, червень та вересень 2013 р. взаємовідносини з контрагентом-постачальником СФГ "Вероніка" Гайдука А.М.". При цьому, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2013 по 30.09.2013 встановлено його завищення на суму 8 497 399 грн., в тому числі: за квітень 2013 р. на суму 1 187 500 грн., за травень 2013 р. на суму 3 007 727 грн., за червень 2013 р. на суму 3 158 479 грн., за вересень 2013 р. на суму 1 143 693 грн., в частині проведених взаємовідносин позивача з СФГ "Вероніка" Гайдука А.М.".

Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно акту Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №177/11-23-22-02/20656458 від 27.12.13 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р." встановлено, що СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." проводило свою діяльність, спрямовану лише на здійснення безтоварних операцій з метою надання податкової вигоди третім особам, в тому числі й позивачу (т.4 а.с.119-129).Також, відповідач посилається на відомості, зібрані в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013120010000058 за фактом вчинення службовими особами СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." умисного ухилення від сплати податків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Тому, на думку відповідача, перевіркою повноти визначення суми податку на додану вартість за перевіряємий період встановлено:

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 7 353 706 грн., в тому числі: за квітень 2013 року на суму 1 187 500 грн., за травень 2013 року на суму 3 007 727 грн., за червень 2013 року на суму 3 158 479 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації з ПДВ) за вересень 2013 року на суму 1 143 693,00 грн., в частині проведених взаємовідносин з СФГ "Вероніка" Гайдука А.М.".

Суд не погоджується з позицією податкового органу з наступних підстав.

У відповідності до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.14.1.179, 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, у відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктами 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Отже, підприємство не має права на податковий кредит у разі відсутності податкової накладної чи митної декларації, що позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що ПрАТ "Креатив" відображено в податковому обліку взаємовідносини з контрагентом-постачальником СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." за періоди квітень, травень, червень, вересень 2013 року.

СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." зареєстровано 30.10.1992 р. як юридична особа, доказів того, що дане господарство перебуває в стадії припинення чи припинено суду не надано (т.2 а.с.102). Також встановлено, що СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (т.4 а.с.149-179).

Так, в перевіряємому періоді між ПрАТ "Креатив" (як Покупцем) та СФГ "Вероніка" Гайдука А.М. (як Продавцем) укладено ряд договорів поставки товару, зокрема: договір поставки №С12-2130 від 23.04.2013 року (т.1 а.с.65-66), договір поставки №С12-2162 від 25.04.2013 року (т.1 а.с.80-81), договір поставки №С12-2204 від 29.04.2013 року (т.1 а.с.102-103), договір поставки №С12-2211 від 30.04.2013 року (т.1 а.с.115-116), договір поставки №С12-2291 від 20.05.2013 року (т.1 а.с.120-121), договір поставки №С12-2330 від 23.05.2013 року (т.1 а.с.131-132), договір поставки №С12-2351 від 27.05.2013 року (т.1 а.с.144-145), договір поставки №С12-2397 від 30.05.2013 року (т.1 а.с.156-157), договір поставки №С12-2417 від 01.06.2013 року (т.1 а.с.169-170), договір поставки №С12-2439 від 04.06.2013 року (т.1 а.с.191-192), договір поставки №С12-2530 від 14.06.2013 року (т.1 а.с.219-220), договір поставки №С13-106 від 05.09.2013 року (т.1 а.с.243-245), договір поставки №С13-156 від 13.09.2013 року (т.2 а.с.16-18), договір поставки №С13-161 від 11.09.2013 року (т.2 а.с.31-33), договір поставки №С13-217 від 15.09.2013 року (т.2 а.с.47-49).

Предметом даних Договорів було постачання Продавцем на адресу Покупця насіння соняшнику урожаю 2012-2013 років та за період з 01.04.2013 р. по 30.09.2013 р. реалізовано до ПрАТ "Креатив" насіння соняшника на загальну суму 50 984 394,24 грн., в тому числі ПДВ - 8 497 399,04 грн..

Даний факт підтверджено: видатковими накладними (т.1 а.с.69-79, 84-101, 108-114, 119, 126-130, 137-143, 149-155, 163-168, 179-190, 206-218, 231-242, т.2 а.с.9-15, 27-30, 41-46, 54-56), розрахунками (т.1 а.с.107, 136, 205, 226-230, т.2 а.с.7-8, 24-26), платіжними дорученнями (т.1 а.с.67, 82, 104, 117, 122, 133, 146, 158, 171, 193, 221, 246-249, т.2 а.с.19, 34, 50),

Транспортування товару підтверджено товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.118-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-111).

СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." виписано ПрАТ "Креатив" податкові накладні (т.1 а.с.68, 83, 105-106, 118, 123-125, 134-135, 147-148, 159-162, 172-178, 194-204, 222-225, 250, т.2 а.с.1-6, 20-23, 35-40, 51-53).

По податковому обліку ПрАТ "Креатив" ПДВ в сумі 8 497 339 грн. віднесено до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2013 року у сумі 1 187 500 грн., за травень 2013 року у сумі 3 007 727 грн., за червень 2013 року у сумі 3 158 479 грн., за вересень 2013 року у сумі 1 143 693 грн. (т.2 а.с.57-99).

Крім того, позивачем надано докази наявності складських приміщень та виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, зокрема, й щодо подальшого використання отриманого від СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." товару (а.с.183-252 т.4, а.с.1 т.5).

Отже, з аналізу наведених вище норм чинного законодавства та правовідносин ПрАТ "Креатив" з СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." вбачається, що позивачем дотримано всіх обов'язкових вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної.

Суд також враховує, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування валових витрат та податкового кредиту є обов'язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

У відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Факт використання товару позивачем у власній господарській діяльності, та, відповідно, реальність виконання договору сторонами, підтверджується первинними бухгалтерськими документами, щодо отримання даного товару, використання його в господарській діяльності, що підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Так, суд враховує, що одним із основних видів діяльності позивача є виробництво олії та тваринних жирів. У останнього в наявності виробничі потужності, тобто технічні та технологічні можливості для здійснення господарських операцій щодо придбання, зберігання товару та його переробки, про що свідчать договори оренди майна (т.4 а.с.183-186, 225-242), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.4 а.с.187-195) та оборотно-сальдова відомість по рахункам 103, 104, 106, 109 «Необоротні активи» (т.4 а.с.196-224)

Крім того, суд зазначає, що однією з умов, укладених позивачем з СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." договорів, є те, що останній гарантував що він є сільськогосподарським товаровиробником відповідно до п.14.1.235 Податкового кодексу України. Товар, що є предметом поставки за даними договорами вироблений (вирощений) безпосередньо Продавцем і належить до категорії товарів, визначених п.14.1.234 Податкового кодексу України. Товар, який є предметом договорів, на момент його поставки Покупцю (позивачу), є власністю Продавця та не обтяжений правами на нього зі сторони третіх осіб та державних органів. Умови оплати товару - 100% передплата.

Одним із основних видів діяльності СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур (т.2 а.с.102). На час фінансово-господарських взаємовідносин позивача з даною юридичною особою, остання мала свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (т.4 а.с.176). Також згідно довідки Кіровоградської ОДПІ, СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." у 2013 році є платником фіксованого сільськогосподарського податку. (т.4 а.с.149)

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача, як доказ на підтвердження нікчемності угод, а саме: СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." не має в достатній кількості земель сільськогосподарського призначення для вирощування соняшника на 126531,9 тис. грн..

Відповідно до форми 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013р.», поданої СФГ "Вероніка" Гайдука А.М.", площа на якій посіяно соняшник становить 1952 га. (т.4 а.с.150-153). Згідно форми №29-сг «Збір урожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2012 року» посівна площа соняшника 1830 га, одержано врожаю 66735ц. (т.4 а.с.156-163).

При цьому суд зазначає, що кількість земельних ділянок, а також врожайність від здійснюваної на них діяльності, є суто оціночним поняттям, адже ці показники не є сталими та можуть змінюватися протягом часу в залежності від багатьох факторів. А тому, висновки відповідача є його суб'єктивною точкою зору, яка не ґрунтується на нормах чинного законодавства та, з об'єктивних причин не може слугувати для будь-яких висновків щодо можливості та результативності здійснення діяльності сільськгосподарським товаровиробником, в даному випадку СФГ "Вероніка" Гайдука А.М.".

СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." є сільськогосподарським підприємством, яким обрано спеціальний режим оподаткування, що не заперечується та не спростовується відповідачем.

Відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.5 ст.209 Податкового кодексу України встановлено, платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, законодавець жодним чином не обмежує право платника податків, в даному випадку позивача по справі, на можливість формування податкового кредиту та від'ємного значення з ПДВ, на підставі податкових накладних виписаних сільськогосподарським підприємством.

Що ж стосується посилання в акті перевірки на відомості, зібрані в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32013120010000058 за фактом вчинення службовими особами СФГ"Вероніка"Гайдука А.М." умисного ухилення від сплати податків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, то суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями давати оцінку доказам, зібраним в процесі досудового слідства в рамках розслідування кримінальної справи. Про наявність обвинувального вироку компетентного суду в межах розгляду кримінальної справи, який набрав законної сили, в акті перевірки інформація відсутня. Даних доказів не надано й представником відповідача на час розгляду справи.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними господарством було одержання позивачем податкової вигоди. Також відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що договори, сторонами яких є позивач та СФГ "Вероніка" Гайдука А.М." були укладені з метою, що суперечить інтересам держави, в т.ч., в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди. Крім того, відповідачем не доведено, що дана юридична особа була створена з відома або за участі позивача, з метою ухилення від оподаткування, порушення економічних інтересів держави щодо несплати встановлених законом податків.

До того ж, за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України №21-47а10 від 31.01.2011 року, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7353706 грн. і застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 3676853 грн., а також, зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1143 693 грн., тому податкові повідомлення-рішення від 13.02.2014 р. №0000581502 та №0000591502 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, суд вважає за необхідне присудити позивачу з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 487,20 грн..

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 13 лютого 2014 року №0000581502 та №0000591502.

Присудити приватному акціонерному товариству "Креатив" (код ЄДРПОУ 31146251) з Державного бюджету України судові витрати в сумі 487,20 грн..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її отримання, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина