Постанова № 40119653, 08.08.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2014 року 810/3825/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія МВМ"

до Державної податкової інспекції у Києво-Сятошинськму районі Головного

управління Міністерства доходів і зборів у Київській області

про про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія МВМ» (далі – позивач) до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області (далі – відповідач) про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії.

Зміст позову складають вимоги позивача визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача за результатами якої відповідачем було складено акт від 27.05.2014 №229/22-03/36712516 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інвестиційна компанія МВМ» (код за ЄДРПОУ 36712516) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Сібол» (за ЄДРПОУ 37265968) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року» (далі – Акт перевірки), щодо формування в цьому акті висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Сібол», та - щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) позивача за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року. Також позивач просив суд зобов?язати відповідача поновити показники податкової звітності з ПДВ за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, в наслідок якої було складено Акт перевірки, висновки якого, в свою чергу були використані відповідачем в його управлінській діяльності.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В своїх письмових запереченнях відповідач підтверджує висновки Акта перевірки та вказує на нормативне регулювання спірних правовідносин, яке, на думку відповідача, підтверджує право останнього на проведення перевірки позивача та на правомірність використання висновків за результатами такої перевірки, які викладені в Акті перевірки.

Зважаючи на клопотання представників обох сторін від 8.08.2014, суд застосував ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач звернувся до позивача з письмовим запитом від 25.04.2014 №4414/10/22-323 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження (далі – Запит відповідача)

Листом від 21.05.2014 №75 позивач надав відповідачу письмові обґрунтування та затребувані відповідачем копії документів. Цю обставину відповідачем не було спростовано, як і не було доведено, що відповідь позивача була неповною, чи неподані які-небудь з запитуваних відповідачем документи.

Таким чином відповідач не довів в суді наявність правових підстав для призначення перевірки.

Однак, з Акта перевірки слідує, що відповідачем 22.05.2014 на адресу позивача було направлено наказ №444 і повідомлення про проведення перевірки №5469/10/22-2. З зазначених наказу та повідомлення слідує, що перевірка мала тривати протягом 5 робочих днів. При цьому повідомлення містить вказівку на право позивача, як платника податків, податки до перевірки документи, що підтверджують дані податкових декларацій. Таке право передбачено ст.85 Податкового кодексу України, на що вказав і сам відповідач в повідомлення про проведення перевірки від 22.05.2014. Однак, як слідує з Акта перевірки відповідач провів перевірку вже в день поштового повідомлення позивача про перевірку, позбавивши позивача таким чином використати своє право подати необхідні до перевірки та порушивши принципи обґрунтованості, добросовісності та урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, закріплені ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, з Акта перевірки слідує, що така перевірка була проведена відповідачем 22.05.2014 по 23.05.2014, тобто – замість 5 днів, які були визначені в направленні та наказі на перевірку від 22.05.2014. Таким чином відповідач при проведенні перевірки не використав визначений в порядку, встановленому Податковим кодексом України, термін для всебічного дослідження обставин, що могло вплинути на об?єктивність результатів такої перевірки.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до норми п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України, - документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до ст.78 Податкового кодексу України, - документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.;

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання;

- отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

- контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації;

- у разі встановлення відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу;

- неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або обов'язкової документації або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пункту 39.4 і підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Даний перелік підстав для проведення позапланової документальної перевірки є вичерпний. Однак жодної з цих підстав відповідач не вказав ні Акті перевірки, ні в матеріалах, поданих до заперечення на позовну заяву в даній справі.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається податковим органам лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Натомність з матеріалів справи слідує, що відповідач почав перевірку свідомо до моменту вручення позивачу наказу про проведення документальної позапланової перевірки, а відтак – перевірка була проведена відповідачем протиправно.

У зв?язку з зазначеним, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій позивача по проведенню перевірки, оформленої Актом перевірки та по формулюванню в такому акті висновків.

Щодо решти позовних вимог, суд прийшов до висновку про неможливість їх задоволення у зв?язку з наступним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України. Так, відповідно до ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Ст.62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з ст.72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, за результатами податкового контролю, а також інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (стаття 74 Податкового кодексу України).

Статтею 16 Закону України "Про інформацію" передбачено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, з метою здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі численних інформаційних аналітичних систем Міністерства доходів і зборів України: АРМ "Пошук", АРМ "Облік платників", АРМ "Бест-Звіт", АРМ TAX "Облік податків та платежів", АРМ "Картка боржника", АРМ "Галузь", АРМ "Аудит", АРМ "Митниця", АРМ "Касові апарати", АРМ "Анульовані ВМД", АІС "Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків" та інших.

З наведеного убачається, що відповідач користується у своїй роботі численними інформаційними базами, інформація до яких вноситься залежно від призначення тої чи іншої бази та порядку ведення такої бази.

За умов відсутності в позовній заяві опису дій відповідача щодо конкретної інформаційної бази та обставин, які б вказували на порушення прав чи законних інтересів саме позивача такими діями відповідача, - суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов?язання відповідача до дій щодо коригування показників податкової звітності з ПДВ позивача податковій інформації, якою користується відповідач.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення перевірки позивача, за результатами якої складено Акт від 27.05.2014 №229/22-03/36712516 «Про результати документальної позапланої невиїзної перевірки ТОВ «Інвестиційна компанія МВМ» (код за ЄДРПОУ 36712516) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Сібол» (за ЄДРПОУ 37265968) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року» та дії щодо складення такого акта.

3. В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

4. Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.