Постанова № 40116749, 07.08.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2014 року №810/3225/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» (далі – позивач, ТОВ «Арсан-Буд», Товариство) до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – відповідач, Податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 14.05.2014 №0005181502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 55297,00 грн., та накладено штрафні санкції у розмірі 27648,50 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту №240/10-06-15-02-09/34837703 від 25.04.2014 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Арсан-Буд» (код за ЄДРПОУ 34837703) бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів: за серпень 2013 року» (далі – Акт перевірки), на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Позивач вважає висновки Податкового органу щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «Арсан-Буд» та його контрагентами ТОВ «ТСК Центр» і ТОВ «Вірол-Груп» необґрунтованими та необ’єктивними, тоді як реальність і правомірність відповідних правочинів підтверджується первинними та іншими документами й в судовому порядку недійсними (нікчемними) не визнавалися.

Крім того позивач наголошує на тому, що відповідальність платників податків має індивідуальний характер, а також звертає увагу на те, що Товариство не мало жодних відносин із юридичними особами ТОВ «БК Лато» та ТОВ «Альтаір Компані», на аналізування правомірності діяльності яких містяться посилання у Акті перевірки.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач послався на обставини, викладені в Акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №562231 від 27.05.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд», код за ЄДРПОУ 34837703, зареєстроване як юридична особа 16.02.2007, номер запису в ЄДР 13551020000002175, основний вид економічної діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель.

З 22.04.2014 по 25.04.2014 посадовою особою Податкового органу на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку нарахування ТОВ «Арсан-Буд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 110991 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період від 20.09.2014 (№9059332329).

За результатами зазначеної перевірки складено акт №240/10-06-15-02-09/34837703 від 25.04.2014, відповідно до висновків якого встановлено порушення з боку Товариства:

1) п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2013 року в розмірі 55297,00 грн.;

2) п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2013 року в розмірі 55297,00 грн.

До вказаних висновків Податковий орган дійшов на підставі наступних викладених в Акті перевірки обставин:

«Фактично ТОВ «АРСАН-БУД» здійснювало будівельно-монтажні роботи та роботи по проектуванню об’єктів архітектури на підставі ліцензії архітектурно-будівельна інспекція від 16.04.07 серії АВ №315204 та від 25.02.2011 серії АГ №573477.

Згідно з поданим ТОВ «Арсан-Буд» до Броварської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року та додатками сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів у сумі грн. (яка відображена у рядку 23.2 декларації) за серпень 2013 року, яку сформовано з урахуванням залишку від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за червень 2013 року в розмірі 110 991 грн.

Причиною виникнення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від’ємне значення ПДВ) за серпень 2013 року – у червні 2013 року є перевищення обсягів придбання над обсягами продажу (будівництво будинків).

Станом на 22.04.2014 року за результатами опрацювання податкових періодів, починаючі з періоду виникнення від’ємного значення, не встановлено включення ТОВ «Арсан-Буд» до складу податкового кредиту за червень, серпень 2013 року податкових накладних незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ «Арсан-Буд» з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними.

В ході проведення перевірки виявлено серед постачальників суб’єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов’язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру):

1. ТОВ «ТСК ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 36791776) - акт про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин платника податків з контрагентами за серпень 2013 р. від 10.02.2014 №100/3-22-07-36791776. Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області опрацьовано акт від 10.02.2014 № 100/3-22-07-36791776, за результатами якого не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, а саме підприємству-постачальнику не підтверджено податкові зобов’язання, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. За результатами перевірки ТОВ «ТСК Центр» встановлено, що працівниками ДПІ Голосіївського району ГУ Міндоходів у м. Києві направлено запит ТОВ «ТСК Центр» від 13.11.2013 №7218/10/26-50-22-07 про надання пояснення та підтверджуючих документів щодо здійснення операцій з ТОВ «БК Лато» код 38605142 за серпень 2013 року. Представниками ДПІ Голосіївського району ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено вихід на підприємство ТОВ «ТСК Центр» з метою вручення наказу від 04,02.2014 року № 306 та пред’явлення направлення від 05.02.2014 № 290/22-07 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ТСК Центр» код 36791776 за період серпень 2013 року. ТОВ «ТСК Центр» за адресою 03191 м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 9 не знаходиться, про що складено акт № 91/3-22-07 від 05.02.2014 року щодо незнаходження підприємства за податковою адресою. До ГВПМ ДПІ у Голосіївського районі ГУ Міндоходів м. Києва направлено запит щодо розшуку керівників ТОВ «ТСК Центр» № 62/3-22-07 від 05.02.2014. Таким чином, не можливо отримати підтверджуючі документи, які б стосувалися взаємовідносин ТОВ «ТСК Центр» з контрагентами за серпень 2013 року. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно акту від 21.11.2013 №2410/26-55-22-07/38605142 ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК ЛАТО» (код ЄДРПОУ 38605142) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період серпень 2013 року, встановлено: слідчим управлінням фінансових розслідувань Печерського району ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.11.2013, надано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛАТО», 38605142, де зазначено, що місцезнаходження платника податків не встановлено; під час опитування директора було встановлено, що останній слабо орієнтується у фінансово-господарській діяльності підприємства; під час бесіди надавав не чіткі відповіді на питання; відмовився в наданні письмових пояснень. Враховуючи вищевикладене, підтвердити факт здійснення фінансово-господарських відносин ТОВ «БК Лато» на даний час не виявилось за можливе.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «ТСК ЦЕНТР» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних із наданням податкової вигоди третіх осіб. З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТСК ЦЕНТР» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «ТСК ЦЕНТР» фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ТСК ЦЕНТР» та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Вищенаведене свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТСК ЦЕНТР» та контрагентами-покупцями за період серпень 2013 року здійснені без мети настання реальних наслідків.

Згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за період з серпень 2013 року та системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів і зборів України ТОВ «Арсан-Буд» включено до податкового кредиту за серпень 2013 року суму ПДВ в розмірі 30147,08 грн. по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «ТСК ЦЕНТР».

Враховуючи вищевикладене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а отже податкове зобов’язання задеклароване ТОВ «ТСК ЦЕНТР» по наданні товарів робіт (послуг) ТОВ «Арсан-Буд» за серпень 2013 року на суму ПДВ в розмірі 30147,08 грн. не містить реального характеру.

ТОВ «Арсан-Буд» порушено п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ за серпень 2013 року суму ПДВ в розмірі 30147,08 грн., який сформований по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «ТСК ЦЕНТР» та підлягає зменшенню.

2. ТОВ «ВІРОЛ-ГРУП» (код за ЄДРПОУ 36404976) - акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІРОЛ-ГРУП» код за ЄДРПОУ 36404976 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «АЛЬТАІР КОМПАНІ» код за ЄДРПОУ 38698504 за період з 01.08.2013-31.08.2013 від 12.12.2013 року №2899/26-55-22-01/36404976. Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області опрацьовано акт від 12.12.2013 №2899/26-55-22-01/36404976, за результатами якого не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, а саме підприємству-постачальнику не підтверджено податкові зобов’язання, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «ВІРОЛ-ГРУП» згідно АІС Податковий блок до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2013 року встановлено, що постачальником товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «ВІРОЛ-ГРУП» з ТОВ «Альтаір Компані» (код ЄДРПОУ 38698504) у серпні 2013 року - на суму ПДВ 79964,82 грн. ТОВ «Альтаір Компані» був зареєстрований як платник ПДВ, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість свідоцтво від 16.05.2013 № 200125833. Свідоцтво від 16.05.2013 №200125833 платника податку на додану вартість анульовано 11.11.2013, причина анулювання - 37 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження. ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 08.08.2013 №497/22-03-38698504 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтаір Компані» (ЄДРПОУ 38698504) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.06.2013 по 31.08.2013, за результатами якої встановлено:.. відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків, господарські операції ТОВ «Альтаір компані» за період червень 2013 року, липень 2013 року, серпень 2013 року, щодо придбання товарів (робіт послуг) у контрагентів - постачальників та продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності. Також ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 03.10.2013 №547/26-54-22-02-10/38698504 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтаір Компані» (код ЄДРПОУ 38698504) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 17.04.2013 по 31.08.2013 року», за результатами якої встановлено:.. відсутність поставок товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від ТОВ «АЛЬТАІР КОМПАНІ» до ТОВ «ВІРОЛ ГРУП» у серпні 2013 року на загальну суму ПДВ 79964,82 грн., та відповідно відсутні поставки послуг від ТОВ «ВІРОЛ-ГРУП» до контрагентів-покупців.

Згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за період з серпень 2013 року та системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів і зборів України ТОВ «Арсан-Буд» включено до податкового кредиту за серпень 2013 року суму ПДВ в розмірі 150,00 грн., по взаємовідносинах з постачальником ТОВ Вірол-Груп».

Враховуючи вищевикладене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а отже податкове зобов’язання задеклароване ТОВ «Вірол-Груп» по наданні товарів робіт (послуг) ТОВ «Арсан-Буд» за серпень 2013 року на суму ПДВ в розмірі 150,00 грн. не містить реального характеру.

ТОВ «Арсан-Буд» порушено п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ за серпень 2013 року в розмірі 150,00 грн., який сформований по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Вірол-Груп» та підлягає зменшенню.

Крім того, Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Арсан-Буд» (код за ЄДРПОУ 34837703) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Т-Строй» (код за ЄДРПОУ 36424421) за період з 01.06.2013 р. по 31.08.2013 р., акт від 24.01.2014 №42/22-1/34837703, за результатами якої встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду» у серпні 2013 року на суму 25000,00 грн.»

За результатом розгляду заперечень Товариства на Акт перевірки листом Броварської ОДПІ №5094/10/10-06-15-02-16/212 від 13.05.2014 висновки Акту перевірки залишені без змін.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 14.05.2014 №0005181502, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 55297,00 грн., та накладено штрафні санкції у розмірі 27648,50 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Арсан-Буд» та ТОВ «ТСК Центр» полягали у придбанні на підставі усної угоди згідно з рахунком-фактурою будівельного матеріалу «Техноплекс 35-250 Стандарт» та паробар’єру M.DACH Silver. На підтвердження реальності здійснення таких операцій позивачем надані копії:

- рахунку-фактури №ТЦ-2319 від 12.08.2013 на суму 180882,50 грн., у т.ч. ПДВ 30147,08 грн.

- видаткових накладних: №ТЦ-1951 від 21.08.2013 на суму 13969,79 грн., у т.ч. ПДВ 2328,30 грн.; №ТЦ-1913 від 19.08.2013 на суму 68296,75 грн., у т.ч. ПДВ 11382,79 грн.; №ТЦ-1901 від 16.08.2013 на суму 71268,90 грн., у т.ч. ПДВ 11878,15 грн.; №ТЦ-2075 від 23.08.2013 на суму 25376,05 грн., у т.ч. ПДВ 4229,34 грн.;

- товарно-транспортних накладних: №Ав-0067 від 21.08.2013, №Ав-0053 від 19.08.2013, №Ав-0049 від 16.08.2013,

- банківських виписок, що підтверджують оплату;

- податкової накладної №157 від 13.08.2013 на суму 180882,50 грн., у т.ч. ПДВ 30147,08 грн.

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Арсан-Буд» та ТОВ «Вірол-Груп» полягали у придбанні на підставі усної угоди згідно з рахунком-фактурою панелі керування SV-IP5A LCD KEYPAD display. На підтвердження реальності здійснення цієї операції позивачем надані копії:

- рахунку №167 від 16.08.2013 на суму 900,00 грн., у т.ч. ПДВ 150,00 грн.;

- податкової накладної №9 від 19.08.2013 на суму 900,00 грн., у т.ч. ПДВ 150,00 грн.;

- видаткової накладної №98 від 23.08.2013 на суму 900,00 грн., у т.ч. ПДВ 150,00 грн.;

- банківської виписки, що підтверджує оплату.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на акт ДПІ Голосіївського району ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.02.2014 №100/3-22-07-36791776, акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.12.2013 №2899/26-55-22-01/36404976 не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності зі контрагентами: ТОВ «ТСК Центр» та ТОВ «Вірол-Груп».

Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Також суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Арсан-Буд» та ТОВ «ТСК Центр» і ТОВ «Вірол-Груп» вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України, у зв’язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТОВ «Арсан-Буд» та ТОВ «ТСК Центр» і ТОВ «Вірол-Груп», правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище первинними та іншими документами.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про його завищення є безпідставними.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов’язаннях і кредитах ТОВ «Арсан-Буд» та ТОВ «ТСК Центр» і ТОВ «Вірол-Груп», тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із зазначеним суб’єктом господарювання у звітних документах.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин із зазначеними контрагентами за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв’язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ТСК Центр» і ТОВ «Вірол-Груп».

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов’язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв’язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб’єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «ТСК Центр» чи ТОВ «Вірол-Груп», можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарської діяльності з ТОВ «ТСК Центр» та ТОВ «Вірол-Груп».

Щодо посилання Податковим органом в Акті перевірки на акт 24.01.2014 №42/22-1/34837703, складений Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області за результатом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Арсан-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Т-Строй» за період з 01.06.2013 по 31.08.2013, та зменшення Товариству оскаржуваним рішенням суми бюджетного відшкодування на 25000,00 грн., суд зазначає наступне.

Спільним у Акті перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, та у Акті від 24.01.2014 №42/22-1/34837703 є період, за який здійснювались ці перевірки, а саме: серпень 2013 року, та встановлено порушення податкового законодавства Товариством при формуванні податкового кредиту (від’ємного значення) по його взаємовідносинах з ТОВ «Т-Строй».

Судом встановлено, що на підставі акту від 24.01.2014 №42/22-1/34837703 Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 06.02.2014 №0001322202, яким Товариству зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 25000,00 грн. Станом на момент розгляду справи вказане рішення є предметом судового оскарження у Київському окружному адміністративному суді (справа №810/1003/14).

Отже, Податковим органом повторно зменшено суму податкового кредиту (від’ємного значення) з податку на додану вартість на 25000,00 грн. за одне порушення та протиправно нараховано відповідні штрафні санкції, тоді як податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 06.02.2014 №0001322202 є неузгодженим в силу закону.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між ТОВ «Арсан-Буд» та ТОВ «ТСК Центр» і ТОВ «Вірол-Груп»; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах сум податку на додану вартість; повторне зменшення відповідачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Т-Строй»; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області форми «В1» від 14 травня 2014 року №0005181502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» (код за ЄДРПОУ 34837703) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.