Рішення № 40115989, 23.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12416/14 23.07.14

за позовомПриватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1про стягнення 28334,24 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивачане з'явилисьвід відповідача не з'явилисьтретя особаОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (надалі - ПАТ «УАСК «АСКА») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (надалі - ПАТ «СК «Провідна») про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 28334,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «УАСК «АСКА» на підставі договору страхування транспортного засобу № 2991856 від 28.03.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Daewoo Matiz, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ «СК «Провідна» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ1281777, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/12416/14, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 23.07.2014.

04.07.2014 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов визнає частково. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3925,56 грн.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд розглядати справу без участі його представника.

17.07.2014 від позивача надійшла заява, в якій відповідач позов підтримує та просить суд розглядати справу без участі його представника.

В судове засідання, призначене на 23.07.2014, представники сторін не з'явились.

Розглянувши заяви представників сторін про розгляду справи без участі їхніх представників, суд вважає за можливе такі заяви задовольнити.

Третя особа в судове засідання з'явилась, надала пояснення по суті справи.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2012 між ПАТ «УАСК «АСКА» (страховик) та ТОВ «Інфаура» (страхувальник) укладено договір страхування транспортного засобу №2991856 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Daewoo Matiz, державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

17.12.2012 о 13 год 20 хв. по вул. Гончара в м. Києві сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Daewoo Matiz, державний номер НОМЕР_1, та автомобіля Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2, а саме: водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2, під час руху не виконав дорожніх знаків «Рух праворуч» та «Дати дорогу», внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем Daewoo Matiz, державний номер НОМЕР_1, чим було спричинено механічні пошкодження обом автомобілям.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 п.п. 2.1, 4.2 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.02.2013 у справі № 2610/30304/2012, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

На підставі Страхового акту № 187 від 22.01.2013, визначеного вказаним актом розрахунку страхового відшкодування та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 28334,24 грн на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжними дорученнями № 4104 від 08.02.2013 на суму 2334,24 грн, № 4077 від 11.02.2013 на суму 2000,00 грн, № 4030 від 12.02.2013 на суму 2000,00 грн, № 4055 ві 13.02.2013 на суму 2000,00 грн, № 4050 від 14.02.2013 на суму 2000,00 грн, № 4071 від 15.02.2013 на суму 2000,00 грн, № 4029 від 19.02.2013 на суму 16000,00 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «УАСК «АСКА» перейшло в межах суми 28334,24 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи (в тому числі постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 11.02.2013 у справі № 2610/30304/2012) вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Daewoo Matiz, державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована ПАТ «СК «Провідна» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ1281777.

Вказаним договором (поліс №АВ1281777) передбачено, що франшиза становить 0 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виплачено страхувальнику за договором страхування транспортного засобу №2991856 від 28.03.2012 страхове відшкодування у розмірі 28334,24 грн.

В той же час, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи..

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визначення яких містяться в пункту 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 №16.

Тобто, згідно з положеннями наведених норм законодавства, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

В матеріалах справи наявний Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ, № 72С/12/12, складений 14.01.2013 суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_2 (сертифікат НОМЕР_3, виданий Фондом державного майна України 17.06.2011), згідно з яким розмір матеріального збитку (вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу), завданого власнику автомобіля Daewoo Matiz, державний номер НОМЕР_1, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу при спірному ДТП складає 25806,88 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля становить 25806,88 грн.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Листом № 3644-17/1 від 06.11.2013, до якого додано документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 28334,24 грн.

Враховуючи вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля Daewoo Matiz, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (у розмірі 25806,88 грн), та визначені полісом №АВ1281777 розміри франшизи та лімітів відповідальності, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 25806,88 грн (встановлена судом вартість ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 25806,88 грн; франшизи за полісом - 0 грн).

Наявності у відповідача зобов'язання з оплати решти заявленої до стягнення суми страхового відшкодування (у розмірі 2527,36 грн) позивачем належними та допустимими доказами не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем свого зобов'язання з відшкодування позивачу витрат у розмірі 25806,88 грн виконано не було.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 25806,88 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25, ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, Донецька обл., місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок 100, ідентифікаційний код 13490997) суму страхового відшкодування у розмірі 25806 (двадцять п'ять тисяч вісімсот шість) грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 03 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.07.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова