Ухвала суду № 40115361, 07.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-7610/10/1570

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року по справі за позовом Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям, -

В С Т А Н О В И В:

21.07.2010 року Арцизька МДПІ Одеської області звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям у загальному розмірі 4421 грн. (т.б. 4062 грн. + 359 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки підприємства відповідача, яка була проведена в межах повноважень, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР та «Про державну податкову службу в Україні», до останнього були застосовані штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі 4421 грн., які останнім в добровільному порядку до цього часу не сплачені.

03.03.2011 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду провадження по даній справі було зупинено до набрання законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №2а-8755/10/1570 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Арцизької МДПІ про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0001092300 від 26.04.2010р. у спірному розмірі 4062 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року по справі №2а-8755/10/1570, залишеною без змін ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року, у задоволенні вказаного вище позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року провадження у даній справі було поновлено.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року адміністративний позов Арцизької МДПІ Одеської області - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у розмірі 359,00 грн. на бюджетний рахунок одержувача №31116104700447, код платежу 21080900, отримувач ГУДК в Тарутинському районі код 23214778, в установі банку УДК в Одеській області, МФО 828011. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4062,00 грн. на бюджетний рахунок одержувача №31114106700447, код платежу 21081100, отримувач ГУДК в Тарутинському районі код 23214778, в установі банку УДК в Одеській області, МФО 828011.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, ФОП ОСОБА_1 05.12.2012р. подано апеляційну скаргу (1арк.), в якій зазначено, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року, прийняти нове рішення, яким відмовити податковому органу у задоволенні усіх позовних вимог в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області, як фізична особа - підприємець 10.02.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та 11.12.2006 року взятий на податковий облік за №1261 в Арцизькій МДПІ.

15.04.2010 року на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» співробітниками Державної податкової адміністрації в Одеській області було проведено перевірку господарської одиниці - бару «Меркурій», який розташований в с.Надрічне Тарутинського району, вул.Центральна,81 та належить ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами вказаної перевірки інспекторами ДПС було складено акт від 15.04.2010р., яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.1,9 ст.3ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: не забезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку за 10.04.2010 року №0731; розрахункова операція через РРО не проведена; відповідач здійснює реалізацію та зберігання алкогольних та тютюнових виробів без отримання довідки про внесення в єдиний державний реєстр.

На підставі даного акту перевірки уповноваженою особою МДПІ були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001082300/0 від 26.04.2010 року, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 395,00 грн. та №0001092300/0 від 26.04.2010 року, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 4062,50 грн.

Разом з тим, визначена вказаним рішенням №0001092300/0 від 26.04.2010 року спірна сума фінансових санкцій, яку пред'явлено до стягнення з відповідача по даній справі, фактично була предметом розгляду адміністративної справи №2а-8755/10/1570.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року по справі №2а-8755/10/1570, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року, відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Арцизької МДПІ про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0001092300 від 26.04.2010р. у розмірі 4062 грн. Т.б. рішення суду по цій справі набрало законної сили.

Таким чином, рішення МДПІ від №0001092300/0 від 26.04.2010 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 4062 грн. до цього часу є чинним та підлягає виконанню відповідачем.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов податкового органу, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ч.1 ст.72 КАС України, виходив з того, що рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій №0001092300/0 від 26.04.2010 року, на підставі якого МДПІ просить стягнути з відповідача суму штрафних санкцій, є чинним і не виконаним відповідачем, в зв'язку із чим, є усі законні підстави для її стягнення в судовому порядку.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з вказаними висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує з п.п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

У відповідно до вимог п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Також, у статті 2 вищезазначеного Закону визначено поняття «фіскальні функції», а саме - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Отже виконання Z - звітів відноситься до фіскальних функцій реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно ж із ч.ч.1,4 ст.17 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансові санкції застосовуються у наступних розмірах: у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів; 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Як видно зі статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

При чому, довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом 7-ми календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Згідно до ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Отже, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 грн.

Відповідно ж до вимог ст.25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суми фінансових санкцій, які визначені ст.ст.17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно з положеннями ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як слідує з приписів ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, судовою колегією з матеріалів справи достовірно встановлено, що рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій №0001092300/0 від 26.04.2010р., на підставі якого МДПІ в даному позові просить стягнути з відповідача суму штрафних санкцій в розмірі 4062 грн. до цього часу є діючим (чинним), оскільки не було скасовано постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року (по справі №2а-8755/10/1570), яка в подальшому була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року, т.б. яка, набрала законної сили.

Згідно з ч.2 ст.255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, в зв'язку з зазначеними обставинами, на думку апеляційного суду, у позивача на даний час є усі законні підстави для стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у загальному розмірі 4421 грн., що, в свою чергу, і було правильно встановлено судом 1-ї інстанції.

Що ж стосується тверджень відповідача щодо направлення їм касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року, то даний факт на цей час ніяким чином на вирішення даної справи не впливає, оскільки на час розгляду даної справи як судом 1-ї так і 2-ї інстанцій, рішень про скасування або зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються відповідачем, Вищим адміністративним судом України не прийнято.

До того ж, суд звертає увагу й на те, згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко