Ухвала суду № 40114871, 07.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5025/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картку відмови , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» звернулося до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 100270002/2014/000005/2 від 08.01.2014 року, та картки відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270002/2014/30006 від 08.01.2014.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підприємство надало митному органу документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли до України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Митницею було витребувано додаткові документи, відмовлено у прийнятті митної декларації та самостійно визначено митну вартість товару за шостим методом. Позивач вважає такі дії митниці, що не відповідають чинному законодавству, оскільки митна вартість оцінюваного товару могла бути визначена за першим методом - за ціною договору.

Постановою Окружного адміністративного суду від 28.05.2014 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що із наявних матеріалів справи та документів, наданих підприємством для митного оформлення, не вбачається відсутність будь-яких умов чи застережень, які унеможливлюють визначення відповідачем вартості імпортованого товару за першим методом.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду від 28.05.2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що митна вартість імпортованих товарів не могла бути визначена за ціною договору, оскільки в поданих документах були виявлені розбіжності щодо термінів оплати товару та дані, що зазначені в митній декларації країни відправлення неможливо ідентифікувати з товаром, що постачається. За результатами розгляду додаткових документів, наданих позивачем, митний орган прийняв правомірне Рішення про коригування митної вартості товарів № 100270002/2014/000005/2 від 08.01.2014 року та картку відмову в прийнятті митної декларації позивача.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» (Покупець) компанією Евонік Індастріс АГ (Evonik Industries AG), Німеччина), (Постачальник) був укладений рамковий контракт від 12.06.2013р. №00018 з на поставку товару - МетАМІНО® DL-Метіонін кормовий 99%, ТреАміно® L-Треонін кормовий 98,5%, ТріпАМІНО® L-тріптофан кормовий 98%. Вказаний товар ТреАМІНО має L-Треонін кормовий 98,5% у формі порошку, має Реєстраційне посвідчення №АА-01770-04-12 від 16.10.2012 року, видане Державною ветеринарною та фіто санітарною службою України, і дійсне до 15.10.2017 року. Власник реєстраційного посвідчення: Евонік Індастріз АГ Роденбахер Шоссе 4, Д-63403 Ханау, Німеччина, а Виробник: Евонік Фермас с.р.о. 97613 Словенська Лупка 938, Словаччина та/або Евонік Агроферм ЗРТ 4183 Каба, Надудварі уфтел, Угорщина.

Для митного оформлення позивачем подано електронну митну декларацію №100270002/2013/284339 від 26.12.2013р. та товаросупровідні документи на товар, зокрема: специфікація №2 від 07.10.2013р.;рахунок-фактура №6000003379 від 11.11.2013; контракт №00018 від 12.06.2013р.;ветеринарне свідоцтво Щ-30№226057 від 27.11.2013р.; довідка про відсутність валютних коштів за кордоном 26088831 ДПІ у Печерському районі м. Києва 616/2; декларація якості №131010К2А від 11.11.2013р.; ветеринарний сертифікат №НU321-326/126./Т./2013 від 11.11.2013; реєстраційне посвідчення АА-01770-04-12 від 16.10.2012; сертифікат відповідності №543178 від 21.10.2013; заява на проведення дослідження 514/26.2-42 від 05.12.2013.

Митна вартість товару позивачем була заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідачем за результатами перевірки документів поданих позивачем було виявлено неповноту відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та наявність певних розбіжностей, а саме: п.4.4 контракту обумовлені умови оплати - відстрочка 45 днів від дати рахунка. В інвойсах зазначено - до 26.12.2013. Документи щодо оплати за товар декларантом не надавались. Відсутні документи щодо числових значень митної вартості. Наданий сертифікат Marine insurance не містить числових значень щодо вартості страхування. Також, дані зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 11.11.2013 №MRN13HU7110002450FD10 не можливо ідентифікувати з товаром, що постачається.

На підставі вказаного, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів за результатами розгляду поданих документів прийнято оскаржуване Рішення про коригування митної вартості від 08.01.2014р. №100270002/2014/000005/2, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом визначення митної вартості товару відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. На підставі Рішення про коригування, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення №100270002/2014/30006.

Декларант скористався своїм правом на випуск товарів у вільний обіг шляхом надання гарантій за електронною митною декларацією від 10.01.2014р. № 100270002/2014/295570.

Під час проведення митним органом консультацій, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордону України; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця; перевірки наявності ознак підробки документів та наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

На вимогу відповідача позивач надав письмові пояснення та додаткові документи: експортна МД країни продавця №13НІІ7110002450Р010 від 11.11.2013; біржова котіровка від 28.11.2013; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованою експертною організацією Держзовнішінформ №11/1231 від 04.12.2013; декларація (паспорт) якості виробника №131010К2А від 11.11.2013; прайс - лист виробника та копія каталогу №10-13-7 від 28.10.2013; документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості не можуть бути надані, так як умовами контракту СІР-Гайсин, в ціну товару усі складові, що можуть визначати митну вартість включені; платіжні та бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити для ідентифікації товару не може бути надано у зв'язку з тим, що товар який заявлений у митний режим ІМ-40 ДТ буде використовуватись для власних потреб і виробництва кормів для тварин, а не для продажу; виписку з бухгалтерської документації, також не може бути надано у зв'язку з тим, що зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу передбачає відстрочку 45 днів, та поставка згідно цього контракту робить вперше.

За результатами розгляду додаткових документів, митним органом зроблено висновок: прайс-лист виробника від 28.10.2013 № 10-13-7 виданий генеральному директору ООО «Цехаве Корм Лтд», тобто носить адресний характер та має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців; в прайс-листі зазначений термін дії пропозиції до 01.11.2013, а інвойс № 6000003379 датований 11.11.2013; в експертному висновку ДП «Держзовнішінформ» від 04.12.2013 № 11/1231 експертом вартісний аналіз проводився на підставі документів, наданих до митного оформлення; експертом не наведені фактичні дані щодо вартості аналогічних товарів, не досліджено кон'юнктуру ринку, не наведене обрахування складової вартості у собівартості товару, не зазначені джерела з мережі Інтернет. Висновок експерта посилається виключно на цінову інформацію, що міститься у комерційних документах ТОВ «Цехаве Корм Лтд». Також експертом зазначено, що «даний експертний висновок є дійсним до 04.01.2014р.» Висновок відповідача: в наданих документах виявлені неточності/розбіжності, вимога про надання додаткових документів виконана не в повному обсязі, відповідач не мав підстав для підтвердження митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ (надалі МК) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Згідно ч.1-3 ст.54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно п.2 ст. 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч.2 ст. 53 Кодексу. Частиною 5 ст. 54 МК передбачено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.

Згідно п. 6 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2013р. № 362, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, було здійснено в тому числі такі заходи: перевірка числового значення заявленої митної вартості; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордону України; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірка наявності взаємозв'язку продавця та покупця; перевірка наявності ознак підробки документів та наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірка наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

Положеннями ст. 53 МК визначено, що у разі якщо надані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частин 1, 2 ст. 51 МК, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 глави 9 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3).

В ст. 58 МК затверджено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 4 вказаної статті, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 58 МК, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Згідно з ч. 1 ст. 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частина 5 ст. 53 МК, забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).

Згідно ч. 3 ст. 54 МК, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст. 54 МК передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідача рішення про коригування митної вартості товарів прийняв на підставі встановлених недоліків: відсутність доказів сплати рахунку, відсутність документів щодо числових значень митної вартості, а також наданий сертифікат insurance не містить числових значень.

Проте, згідно умов укладеного рамочного контракту від 12.06.2013 №00018 та інвойсу умовами поставки є - CIР «Факт/перевозка оплачений до», тобто Постачальник зобов'язаний був понести витрати пов'язані з вартості транспортування та страхування товару до пункту призначення. Отже, дійсно позивач не повинен був нести витрати зі страхування.

Копія експортної МД країни продавця №13НІІ7110002450Р010 від 11.11.2013 містить дані назву товару. Докази сплати мають бути надані позивачем лише у випадку сплати.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2014 року, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картку відмови, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.