Постанова № 40114549, 29.07.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1342/14

29 липня 2014 року 09год. 35хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кулик В.А.,

відповідача: представник Махаринець М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000612202 від 26.02.2014 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 163590,00 грн., № 0000622202 від 26.02.2014 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2200,50 грн.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що станом на 26.02.2014 сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні від 26.02.2014 №0000622202, самостійно сплачена позивачем до бюджету. Крім цього, покликається на судові рішення в адміністративних справах №817/3213/13-а та №817/4162/13-а, якими встановлено неправомірність висновків органу державної податкової служби про заниження позивачем доходів операційної діяльності, завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість перевіреного періоду.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.57-59). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що під час перевірки встановлено порушення п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України, а саме занижено доходи від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів, робіт, послуг) всього на суму 586285 грн. Також встановлено порушення пп.159.1.1, пп.159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України, позивачем завищено інших витрати у IV кварталі 2012 року на суму 36914,0 грн. по неправомірно списаній дебіторській заборгованості по контрагентах: Підприємство "ВВ" в сумі 8771,31 грн., "ДРБД-81" в сумі 25177,51 грн., Кустинська с\р в сумі 1228,75 грн., ТОВ "Санком-Рівне" в сумі 1632,96 грн., ТОВ "Ізотерм-С" в сумі 368,35 грн., "Рівнеоблводоканал" в сумі 3572,8 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем двічі включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у квітні 2012 року, а потім ще раз у травні 2012 року всього на суму 1466,75 грн., а саме по підприємству ПП "Дортехкомплект" на суму ПДВ 1276,0 грн. (податкова накладна №17 від 28.04.2012) та по підприємству ПАТ "Рівнеавтошляхбуд" на суму ПДВ 190,75 грн. (податкова накладна №42 від 30.04.2012). Вищевказані податкові накладні відображено у реєстрах отриманих податкових накладних за квітень 2012 року та за травень 2012 року та відповідно включено до складу податкового кредиту за квітень та травень 2012 року. В порушення п.198.1, п.198.2 , п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит на суму 1467 грн. за травень 2012 року.

З наведених підстав спірні рішення представник відповідача вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що позивач Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг зареєстрований як юридична особа розпорядженням Рівненської міської ради 24.01.1992; код ЄДРПОУ 13974620; взятий на облік як платник податків ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області з 22.02.1993; зареєстрований платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом №2492329 від 15.02.2001 (а.с.9).

Судом встановлено, що в період з 19.06.2013 по 18.07.2013 на підставі направлень №632/22-200 від 19.06.2013, №630/22-200 від 19.06.2013, №631/22-200 від 16.06.2013 та наказу №492 від 20.05.2013, відповідно до ст.20 розділу І, ст.75, ст.77, ст.82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України уповноваженими особами ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012. За результатами перевірки складено акт № 561/17-16-22-01/13974620 від 25.07.2013 (а.с.8-21), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 224421 грн., в тому числі: за січень 2012 року на суму 7695,00 грн., за лютий 2012 року на суму 7693,00 грн., за березень 2012 року на суму 7691,00 грн., за квітень 2012 року на суму 13151,00 грн., за травень 2012 року на суму 9158,00 грн., за червень 2012 року на суму 35318,00 грн., за липень 2012 року на суму 7694,00 грн., за серпень 2012 року на суму 7696,00 грн., за вересень 2012 року на суму 7699,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 13562,00 грн., за листопад 2012 року на суму 7698,00 грн., за грудень 2012 року на суму 99366,00 грн.;

п.135.1, п.135,2 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 пп.153.2.1, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153, пп.159.1.1, пп.159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 576055 грн., в тому числі за І квартал 2012 року в сумі 100666,00 грн., за ІІ квартал 2012 року в сумі 205542,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 116212,00 грн., за ІV квартал 2012 року в сумі 153726,00 грн.

На підставі акта перевірки № 561/17-16-22-01/13974620 від 25.07.2013 ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0000612202 від 26.02.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (міста або району)" на загальну суму 163590,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 130872,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 32718,00 грн. (а.с.6);

податкове повідомлення-рішення №0000622202 від 26.02.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на загальну суму 2200,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1467,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 733,50 грн. (а.с.7).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за результатами якого Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області та Міністерством доходів і зборів України скарги платника податків залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.97,98).

Перевіряючи правомірність податкових повідомлень-рішень №0000612202 від 26.02.2014, №0000622202 від 26.02.2014, суд встановив та врахував наступне.

Матеріалами справи стверджено, що на підставі акта перевірки № 561/17-16-22-01/13974620 від 25.07.2013 ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0003832342 від 07.08.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (міста або району)" на загальну суму 720068,75 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 576055,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 144013,75 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0003842342 від 07.08.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на загальну суму 336631,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 224421,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 112210,50 грн. (а.с.96).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 у справі №817/3213/13-а за позовом Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.07.2014, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення № 0003832342 від 07.08.2013 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій на суму 556478,75 грн.; №0003842342 від 07.08.2013 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 334431 грн. (а.с.75-83, 84-95, 175-177).

Вищевказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач заявою про уточнення позовних вимог від 12.11.2013 № 583 уточнив позовні вимоги і просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0003832342 та № 0003842342 за мінусом встановленого порушення по заниженню доходів від операційної діяльності на суму 123120,00 грн. основного платежу та 30780,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, віднесення до складу валових витрат сум списаної дебіторської заборгованості на суму 7752,00 грн. основного платежу та 1938,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та з податку на додану вартість, що стосується подвійного включення до податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні та травні 2012 року на суму 1467,00 грн. основного платежу та 733,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Відтак, предметом судового розгляду є податкове повідомлення - рішення № 0003842342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 222954,00 грн. основного платежу та 111477,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення - рішення № 0003832342 від 07 серпня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 445183, 00 грн., та 111295,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, суд встановив, що судовим рішенням від 14.11.2013, яке набрало законної сили, в адміністративній справі №817/3213/13-а визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акта перевірки від 25.07.2013 № 561/17-6-22-01/13974620, а саме: № 0003842342 від 07.08.2013 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 334431,00 грн., у тому числі на 222954,00 грн. основного платежу, на 111477,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0003832342 від 07.08.2013 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 556478,75 грн., у тому числі на 445183,00 грн. основного платежу, на 111295,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також суд встановив, що Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг оскаржувало в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 №0003832342 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 203807,69 грн. (135871,79 грн. - за основним платежем, 67935,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 у справі №817/4162/13-а у задоволенні позовних вимог Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2013 №0003832342 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 203807,69грн. (135871,79грн. - за основним платежем, 67935,90грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями - відмовлено повністю.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 13.03.2014 у справі №817/4162/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2014, апеляційну скаргу Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг задоволено. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 скасовано, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 №0003832342 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 203807,69 грн. (135871,79 грн. - за основним платежем, 67935,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.44-46, 71-73).

Вищевказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, спростовано висновки органу державної податкової служби про заниження позивачем доходу від операційної діяльності в сумі 586285,00 грн.

При цьому, всі первинні документи, а саме оригінали актів приймання виконаних будівельних робіт за перевірений період 2012 року, які слугували підставою для формування задекларованих позивачем показників отриманого доходу, досліджені судом з матеріалів адміністративної справи № 817/4162-13-а (а.с.191-250 т.1, а.с.1-250 т.2, а.с.1-250 т.3, а.с.1-250 т.4, а.с.1-250 т.5, а.с.1-105 т.6).

Також постановою Житомирського апеляційного суду від 13.03.2014 у справі №817/4162/13-а спростовано висновки органу державної податкової служби щодо завищення позивачем валових витрат в сумі 36914,00 грн.

Разом з тим, як встановлено з письмового заперечення відповідача проти даного адміністративного позову та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням від 26.02.2014 № 0000612202 на суму 163590,00 грн. слугували висновки органу державної податкової служби про заниження позивачем доходу від операційної діяльності в сумі 586285,00 грн. та завищення валових витрат в сумі 36914,00 грн.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили, в повному обсязі спростовано висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки №561/17-16-22-01/13974620 від 25.07.2013, в частині заниження позивачем об'єкта оподаткування податком на прибуток, та повністю скасовано суму грошового зобов'язання з обумовленого податку, донараховану податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2013 №0003832342, в частині основного зобов'язання та в частині штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на вищенаведене, донарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням від 26.02.2014 № 0000612202 (яке є предметом даного адміністративного спору) грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 163590,00 грн., у тому числі 130872,00 грн. основного платежу та 32718,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, не грунтується на нормах матеріального закону та фактично свідчить про повторне визначення грошового зобов'язання на підставі акта перевірки №561/17-16-22-01/13974620 від 25.07.2013 під час судового оскарження цього ж зобов'язання в адміністративній справі №817/4162/13-а.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 № 0000612202 не відповідає критеріям правомірності, прийняте всупереч установленому порядку, необгрунтовано, упереджено, без урахування фактичних обставин справи, а відтак порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000622202 від 26.02.2014 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2200,50 грн., у тому числі за основним платежем на 1467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 733,50 грн., суд встановив та врахував наступне.

Грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене позивачу на підставі акта перевірки №561/17-16-22-01/13974620 від 25.07.2013 податковим повідомленням-рішенням №0003842342 від 07.08.2013, в частині основного зобов'язання в сумі 1467,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 733,50 грн., не оскаржувалось платником податків в судовому порядку відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 12.11.2013, про що зазначено в постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 у справі №817/3213/13-а.

Таким чином, грошове зобов'язання в обумовленій частині набуло статусу узгодженого відповідно до статті 56 Податкового кодексу України.

Згідно з п.57.3 ст.53 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Обгрунтовуючи неправомірність податкового повідомлення-рішення № 0000622202 від 26.02.2014, позивач покликається на фактичну сплату до бюджету узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в грудні 2012 року, у тому числі й в самостійно узгодженій сумі 2200,5 грн., оскільки встановлене перевіркою порушення в частині завищення податкового кредиту з ПДВ травні 2012 року всього на суму 1466,75 грн. платником податків визнається.

Суд встановив, що платіжними дорученнями № 1521 від 06.12.2013 та № 1548 від 24.12.2013 позивач сплатив до бюджету 2000,00 грн. та 4112,79 грн. відповідно, з призначенням платежу "податок на додану вартість за листопад 2013 року" (а.с.29,30).

Дослідженням картки особового рахунку позивача з податку на додану вартість встановлено, що 21.10.2013 виключено з обліку основний платіж та штрафні санкції, визначені податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2013 №0003842342 у зв'язку з судовим оскарженням. При цьому, з 21.10.2013 до 30.06.2014 по картці особового рахунку обліковується переплата, недоїмка до бюджету відсутня (а.с.188-200).

Відомості щодо відображення узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0003842342 від 07.08.2013, в частині основного зобов'язання в сумі 1467,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 733,50 грн., в картці особового рахунку позивача відсутні, що свідчить про недостовірність облікових даних органу державної податкової служби.

За таких обставин суд дійшов висновку, що всі узгоджені суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в досліджуваному періоді сплачені платником податків до бюджету в повному обсязі, у тому числі й в сумі 2200,5 грн. При цьому, суд враховує, що сплата позивачем зазначеної суми грошового зобов'язання органом державної податкової служби не заперечується.

Відповідно до пп. 60.1.1 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

На підставі наведеного, податкове повідомлення-рішення №0003842342 від 07.08.2013 в частині основного зобов'язання в сумі 1467,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 733,50 грн., вважається відкликаним у зв'язку зі сплатою зобов'язання платником податків.

За встановлених обставин суд вважає неправомірним повторне визначення позивачу грошового зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0000622202 від 26.02.2014 з податку на додану вартість в сумі 2200,5 грн., у тому числі в сумі 1467,00 грн. основного платежу та в сумі 733,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, після узгодження такого зобов'язання та його сплати до бюджету платником податків.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеному, в ході судового розгляду справи відповідачем не виконано процесуального обов'язку доказування та не підтверджено належними й допустимими доказами правомірності спірного рішення.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000622202 від 26.02.2014 прийнято відповідачем необгрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, з порушенням установленої процедури, а відтак є протиправним та підлягає до скасування.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000612202 від 26.02.2014 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 163590,00 грн., у тому числі за основним платежем на 130872,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 32718,00 грн.; № 0000622202 від 26.02.2014 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2200,50 грн., у тому числі за основним платежем на 1467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 733,50 грн.

Присудити на користь позивача Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1100,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.